Альтернативная энергетика 2013. Нормативно-правовое регулирование

21.10.2013, 11:10

Вышла статья адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» Елены Кравченко на тему «Альтернативна енергетика 2013. Нормативно-правове регулювання» в «Юридической газете», №42 от 15.10.2013. Публикуется на языке оригинала

Альтернативна енергетика останні роки розвивається в Україні набагато інтенсивніше ніж традиційна, що цілком відповідає загальним світовим тенденціям. Станом на кінець 2012 року загальна встановлена потужність сонячних електростанцій в Україні складала 317,8 МВт (на 130,3 МВт більше у порівнянні з 2011 роком), а вітрових електростанцій – 262,8 МВт (на 141,5 МВт більше у порівнянні з 2011 роком). Тільки за 6 місяців 2013 року загальна встановлена потужність українських сонячних електростанцій збільшилася до 494 МВт, також введено в експлуатацію 18,32 МВт нових вітроенергетичних потужностей. На сьогодні Україна посідає друге місце в світі за темпами розвитку вітроенергетичної галузі. Нагадаємо, що в 2011 році Україна вперше була включена до рейтингу найбільш привабливих країн для розвитку альтернативної енергетики, посівши в ньому 32 місце, а в 2012 році Україна посідала в цьому рейтингу вже 29 місце.
Найважливішими передумовами для розвитку галузі альтернативної енергетики в Україні є:

  • природні фактори (головним чином, потенціал Автономної Республіки Крим для будівництва вітроенергостанцій, сонячних енергостанцій, мікро-, міні- та малих гідроелектростанцій);
  • належне законодавче підґрунтя («зелений» тариф, податкові пільги, гарантії захисту іноземних інвестицій).

Основні нормативно правові акти

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють галузь альтернативної енергетики є:

  • Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР;
  • Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва
    електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 20.11.2012 р. № 5485-VI;
  • Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 р. № 555-IV;
  • Закон України «Про землі енергетики і правовий режим спеціальних зон енергетичних об‘єктів» від 09.07.2010 р. № 2480-17;
  • Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб’єктів господарської діяльності» від 02.11.2012 р. № 1421;
  • Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Порядку визначення розміру місцевої складової для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів)» від 27.06.2013 р. № 744.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» альтернативні джерела енергії — відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів. Однією з основних засад державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел (ст. 3 вищевказаного Закону).

«Зелений» тариф

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» «зелений» тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії — вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями. Стаття 15 зазначеного Закону встановлює обов‘язок оптового ринку купувати у суб’єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за «зеленим» тарифом незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску. Крім того, така електрична енергія може бути реалізована за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» «зелений» тариф затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. «Зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року.
«Зелений» тариф для електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики, будівництво яких розпочате після 1 січня 2012 року, встановлюється за умови дотримання розміру місцевої складової. Місцева складова – це частка визначених Законом України «Про електроенергетику» складових об’єкта електроенергетики (елементів місцевої складової) українського походження, використаних при створенні об’єкта електроенергетики. Українське походження елементів місцевої складової (крім робіт з будівництва) визначається місцем здійснення визначених цим Законом операцій щодо елементів місцевої складової на території України та підтверджується сертифікатом походження, виданим у встановленому порядку Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органом іноземної держави (щодо товарів, які імпортуються). Українське походження робіт з будівництва визнається таким за умови реєстрації на території України місцезнаходження підрядників, які виконували роботи з будівництва об’єкта електроенергетики, що підтверджується випискою (витягом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, вимога щодо дотримання розміру місцевої складової не поширюється на генеруючі установки приватних домогосподарств, а також на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції.

«Зелений» тариф встановлюється:

    • для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;
    • за кожним видом альтернативної енергії;
    • для кожного об’єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється залежно від дати введення відповідного об‘єкта енергетики в експлуатацію.

  • «Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням енергії вітру:

Категорія об‘єкта енергетики

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для об‘єктів енергетики, введених в експлуатацію

до 31.03.2013р. з 01.04.2013р. по 31.12.2014р. з 01.01.2015р. по 31.12.2019р. з 01.01.2020р. по 31.12.2024р. з 01.01.2025р. по 31.12.2029р.
об‘єкти вітроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 МВт 1,20
об‘єкти вітроенергетики, величина встановленої потужності яких вища 600 МВт, але не перевищує 2000 МВт 1,40
об‘єкти вітроенергетики, величина встановленої потужності яких вища 2000 МВт 2,10
вітроелектростанції, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю не більше 600 МВт 1,20 1,08 0,96 0,84
вітроелектростанції, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 МВт до 2000 МВт 1,40 1,26 1,12 0,98
вітроелектростанції, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 МВт 2,10 1,89 1,68 1,47

Розмір місцевої складової для об’єктів вітроенергетики, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2013 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів вітроенергетики, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків. Відповідність розміру місцевої складової вказаним вимогам визначається з урахуванням таких фіксованих часток:

Елементи місцевої складової Операції, що повинні бути здійснені на території України Фіксована частка (%)
лопаті виробництво 15
башта виробництво 15
гондола зборка 30
головна рама виробництво 5
головний вал виробництво 5
ротор виробництво (лиття) 5
ротор зборка 5
роботи з будівництва виконання 20
  •  «Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси. При цьому, ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» закріплює визначення поняття «біомаса», відповідно до якого біомасою є невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження у вигляді відходів лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, що зазнає біологічного розкладу, а також складова промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси:

Категорія об‘єкта альтернативної енергетики

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для об‘єктів альтернативної енергетики, введених в експлуатацію

до 31.03.2013р. з 01.04.2013р. по 31.12.2014р. з 01.01.2015р. по 31.12.2019р. з 01.01.2020р. по 31.12.2024р. з 01.01.2025р. по 31.12.2029р.
об‘єкти електроенергетики, що виробляють енергію з біомаси 2,3 2,3 2,07 1,84 1,61

 

Розмір місцевої складової для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з біомаси, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2013 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з біомаси, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків. Відповідність розміру місцевої складової вказаним вимогам визначається з урахуванням таких фіксованих часток:

 

Елементи місцевої складової Операції, що повинні бути здійснені на території України Фіксована частка (%)
турбіна виробництво 25
бойлер виробництво 35
роботи з будівництва виконання 40

 

  • «Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу. У відповідності до ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» біогазом є газ, що утворюється з біомаси. Необхідно зазначити, що «зелений» тариф для електроенергії, виробленої з біогазу, введено вперше з 01 квітня 2013 року Законом України «Про внесення змін до Закону України

«Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва
електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 20.11.2012 р. № 5485-VI. Це однозначно є позитивною новелою в законодавстві України, що регулює галузь альтернативної енергетики. До 01 квітня 2013 року виробники електроенергії з біогазу були взагалі позбавлені права на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу:

Категорія об‘єкта альтернативної енергетики

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для об‘єктів альтернативної енергетики, введених в експлуатацію

до 31.03.2013р. з 01.04.2013р. по 31.12.2014р. з 01.01.2015р. по 31.12.2019р. з 01.01.2020р. по 31.12.2024р. з 01.01.2025р. по 31.12.2029р.
об‘єкти електроенергетики, що виробляють енергію з біогазу —- 2,3 2,07 1,84 1,61

 

Розмір місцевої складової для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з біогазу, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 січня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з біогазу, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 січня 2015 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків. Відповідність розміру місцевої складової вказаним вимогам визначається з урахуванням таких фіксованих часток:

 

Елементи місцевої складової Операції, що повинні бути здійснені на території України Фіксована частка (%)
біореактор для гідролізу виробництво 35
когенератор виробництво 35
роботи з будівництва виконання 30

 

  • «Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.

Ще однією позитивною новацією, передбаченою Законом України № 5485-VI, є встановлення з 01 січня 2014 року можливості продажу приватними господарствами, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, продажу залишку електричної енергії. При цьому, такий продаж здійснюється приватними господарствами без отримання відповідної ліцензії. «Зелений» тариф для приватних господарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання для приватних домогосподарств. «Зелений» тариф для приватних господарств встановлюється єдиним.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання:

Категорія об‘єкта енергетики

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для об‘єктів альтернативної енергетики, введених в експлуатацію

до 31.03.2013р. з 01.04.2013р. по 31.12.2014р. з 01.01.2015р. по 31.12.2019р. з 01.01.2020р. по 31.12.2024р. з 01.01.2025р. по 31.12.2029р.
наземні об’єкти сонячної електроенергетики 4,80 3,50 3,15 2,80 2,45
об’єкти сонячної електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких перевищує 100 КВт 4,60 3,60 3,24 2,88 2,52
об’єкти сонячної електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 100 КВт 4,40 3,70 3,33 2,96 2,59
об‘єкти сонячної електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах приватних домогосподарств (будинків, будівель та споруд), величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВтт —- 3,70 3,33 2,96 2,59

 

Розмір місцевої складової для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2013 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків. Відповідність розміру місцевої складової вказаним вимогам визначається з урахуванням таких фіксованих часток:

 

Елементи місцевої складової Операції, що повинні бути здійснені на території України Фіксована частка (%)
полікристалічний кремній виробництво 32
зливки монокристалічні або псевдомонокрісталічні виробництво 13
пластини монокристалічні або мультикристалічні виробництво 7
фотоелектричні елементи виробництво 20
фотоелектричні модулі зборка 23
роботи з будівництва виконання 5

 

  • «Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої відповідно мікро, міні- або малими гідроелектростанціями.

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями:

Категорія об‘єкта енергетики

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для об‘єктів альтернативної енергетики, введених в експлуатацію

до 31.03.2013р. з 01.04.2013р. по 31.12.2014р. з 01.01.2015р. по 31.12.2019р. з 01.01.2020р. по 31.12.2024р. з 01.01.2025р. по 31.12.2029р.
мікрогідроелектростанції 1,20 2,00 1,80 1,60 1,40
мінігідроелектростанціїт 1,20 1,60 1,44 1,28 1,12
малі гідроелектростанції 1,20 1,20 1,08 0,96 0,84

Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, що виробляється мікрогідроелектростанціями та міні гідроелектростанціями з 01 квітня 2013 року був суттєво підвищений.

При цьому, фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами Закону України «Про електроенергетику», станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. «Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Необхідно звернути увагу, що для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, встановлений на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до відповідного законодавства суб’єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Податкові пільги

Ще одним заходом стимулювання розвитку галузі альтернативної енергетики є встановлення чинним законодавством податкових пільг для учасників ринку альтернативної енергетики. Зокрема, Податковим кодексом Україні передбачені пільги при оподаткуванні податком на прибуток та пільги при імпорті.
Пільги з оподаткування податком на прибуток
У відповідності до п. 158.1 ст. 158 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва, зокрема:

  • устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;
  • матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
  • енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

Така податкова пільга застосовується за наступних умов:

  • платник повинен забезпечувати окремий облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України зазначених товарів;
  • суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва.

У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити за відповідний період пеню в розмірі, встановленому чинним законодавством України.

Крім цього, п. 158.2 цієї статті передбачає звільнення від оподаткування податком на прибуток 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів. До зазначеного реєстру включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергоефективності і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, та отримали висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження про відповідність енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергоефективності та включені до галузевих програм з енергоефективності.

При впровадженні платником податку енергоефективних заходів та енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації проектів.

Податкові пільги з оподаткування податком на прибуток діють протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.

 

Пільги при сплаті податку на прибуток Умови застосування пільги Наслідки порушення цільового використання
Звільнення від оподаткування податком на прибуток 80 відсотків прибутку Забезпечення окремого обліку прибутку або збитку Направлення сум коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, на збільшення обсягів виробництва Визначення прибутку, не оподаткованого у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткування його в поточному періоді, сплата пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України
Звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку Забезпечення окремого обліку прибутку або збитку;
внесення до Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів
Визначення прибутку, не оподаткованого у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткування його в поточному періоді, сплата пені сплата пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України

 

Пільги при імпорті
У відповідності до пункту 197.16 статті 197 Податкового кодексу України та п. п. 14, 16 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита операції із ввезення на митну територію України:

  • устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;
  • матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва:
  • устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
  • матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
  • енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

При цьому, операції з ввезення на митну територію України зазначених товарів звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

У разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання, а також сплатити ввізне мито та пеню у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

 

Пільги при імпорті Умови застосування пільги Наслідки порушення цільового використання
Звільнення від сплати податку на додану вартість Застосування платником податку товарів для власного виробництва; ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні збільшення податкового зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій в момент ввезення таких товарів, сплата пені, нарахованої на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання
Звільнення від сплати ввізного мита застосування платником податку товарів для власного виробництва; ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні сплата ввізного мита та пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України

 

Гарантії захисту іноземних інвестицій

Третьою необхідною складовою належного законодавчого підґрунтя для розвитку галузі альтернативної енергетики є наявність гарантій для іноземних інвесторів щодо захисту інвестицій.
Розділом 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» встановлюються гарантії захисту іноземних інвестицій в Україні, зокрема такі:

  • В разі зміни законодавства України, яке регулює гарантії захисту іноземних інвестицій, протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, які встановлені Законом України «Про режим іноземного інвестування. Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля.
  • Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена виключно на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України та за умови обов‘язкової компенсації.
  • Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України.
  • У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
  • Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Таким чином, на сьогоднішній день в Україні наявне належне законодавче підґрунтя, необхідне для стабільного розвитку галузі альтернативної енергетики. Проте, існують деякі фактори, що можуть негативно вплинути на її розвиток, зокрема це стосується окремих вимог Закону України щодо місцевої складової, а також зниження коефіцієнту «зеленого» тарифу для деяких категорій об‘єктів альтернативної енергетики.