Нормативно-правовое регулирование рынка альтернативных видов топлива. Налоговые льготы.

15.01.2014, 11:01

Вышла статья адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» Елены Кравченко на тему «Нормативно-правове регулювання ринку альтернативних видів палива. Податкові пільги» в «Юридической газете», №50 от 10.12.2013. Публикуется на языке оригинала.

Недостатня забезпеченість України власними паливно-енергетичними ресурсами (Україна задовольняє свої потреби приблизно на 47%) і, як наслідок, її залежність від імпорту таких ресурсів негативно впливає на рівень енергетичної безпеки держави. В той же час Україна має потужну сировинну базу для виробництва альтернативного палива. Це стимулює як пошук альтернативних джерел забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами, так і розвиток ринку альтернативних видів палива.

Як зазначено в Державній програмі активізації розвитку економіки України на 2013-2014 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 р. № 187, протягом останніх трьох років основний акцент розвитку паливно-енергетичного комплексу зосереджений на зниженні енергетичної залежності держави, створенні умов для впровадження енергозберігаючих технологій та значного заощадження енергоресурсів. Так, згідно з даними Асоціації учасників альтернативних видів палива та енергії у 2012 році в Україні було вироблено 810 тис. тонн альтернативного твердого палива. За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в Україні з початку 2013 року на альтернативні види палива переведено 160 котелень. Що стосується рідкого біопалива, в 2012 році в Україні, зокрема біоетанолу, було вироблено близько 60 тис. тонн. У зв‘язку з впровадженням з 2014 року вимоги про обов‘язковий вміст біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та/або реалізуються на території України, на внутрішньому ринку прогнозується значне зростання попиту на біоетанол. Розвиток виробництва альтернативного газового палива стимулює впровадження з 01 квітня 2013 року «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену з біогазу.

Основні нормативно правові акти

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють ринок альтернативних видів палива в Україні та питання оподаткування учасників цього ринку є:

  • Закон України «Про альтернативні види палива» від 14.01.2000 року 1391- ХIV;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» від 21.05.2009 року № 1391-VI;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив з вмістом біокомпонентів» від 19.06.2012 року № 4970-VI;
  • Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 р. № 555-IV;
  • Податковий кодекс України;
  • Митний кодекс України;
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2011 року № 581 «Про затвердження Порядку ввезення на митну територію України техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів, що
  • використовуються для розвитку виробництва і забезпечення споживання біологічних видів палива»;
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2004 року № 1307 «Про порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного»;
  • Постанова Кабінету Міністрів від 01.03.2010 року №243 «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки»;
  • Постанова Кабінету Міністрів від 28.09.2011 року №1005 «Про затвердження переліку товарів власного виробництва, 80% прибутку підприємств від продажу яких на митній території України звільняється від оподаткування».

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про альтернативні види палива» альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. При цьому, нетрадиційними джерелами та видами енергетичної сировини є сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива. Стаття 3 цього Закону встановлює ознаки, яким повинно відповідати паливо для визнання його альтернативним. Згідно з нею паливо для визнання його альтернативним повинно бути:

  • повністю виготовленим (видобутим) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива
  • виготовленим (видобутим) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняться від вимог до традиційного виду палива.

При цьому, нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров’я людини повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України для традиційних видів палива.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про альтернативні види палива» одними з основних принципів державної політики у сфері альтернативних видів палива є сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту, а також поетапне збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого палива моторного.

Необхідно звернути увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив з вмістом біокомпонентів» від 19.06.2012 року №4970-VI було внесено зміни до Закону України «Про альтернативні види палива», якими було встановлено, що вміст біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та/або реалізуються на території України, повинен становите:

  • у 2013 році – рекомендований вміст не менш, як 5 відсотків (об’ємних);
  • у 2014-2015 роках – обов’язковий вміст не менш, як 5 відсотків (об’ємних);
  • з 2016 року – обов’язковий вміст не менш, як 7 відсотків (об’ємних).

На сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №3230 від 11.09.2013 року «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» (про уточнення суб’єктів господарювання, на які поширюється норма обов’язкового додавання біоетанолу в бензини моторні), у відповідності до якого планується вимоги щодо обов‘язкового додавання біоетанолу поширити лише на вітчизняного виробника. Проте, імпортери зможуть постачати на територію України бензини моторні без вмісту в таких бензинах біоетанолу взагалі. Вважаємо, що прийняття цього законопроекту негативно вплине на конкурентоздатність вітчизняного виробника.

Види альтернативного палива

Розрізняють наступні види альтернативного палива:

  • альтернативне рідке паливо;
  • альтернативне тверде паливо;
  • альтернативне газове паливо,

які в свою чергу поділяються на підвиди.

Рідке альтернативне паливо поділяється на:

  • горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);
  • спирти (біоетанол, біобутанол) та отримані на їхній основі синтетичні продукти, що можуть використовуватись як паливо або компоненти палива (добавки на основі біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого палива з біомаси (у тому числі біодизель);
  • горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;
  • паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду.

Твердим альтернативним паливом є:

  • продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов’язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо;
  • органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;
  • торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.

До альтернативного газового палива відносять:

  • газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;
  • газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам’яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;
  • газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;
  • газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;
  • біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані, біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси;
  • газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам’яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини;
  • газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);
  • стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.

 

Види альтернативного палива
Рідке Тверде Газове
горючі рідини, одержані під часпереробки твердих видів палива(вугілля, торфу, сланців) продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов’язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів
горючі рідини, одержані зпромислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам’яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти
паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах
спирти (біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі синтетичні продукти, що можуть використовуватись як паливо або компоненти палива (добавки наоснові біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого палива з біомасибіомаси (у тому числі біодизель) газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ
біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси
газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам’яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини
газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо)
стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива

Податкові пільги

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про альтернативні види палива» одним з організаційно-економічних заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива є, зокрема, надання юридичним і фізичним особам податкових пільг для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва (видобутку) альтернативних видів палива. У відповідності до Податкового та Митного кодексів України існують два види податкових пільг для учасників ринку альтернативних видів палива: пільги при оподаткуванні податком на прибуток та пільги при імпорті. Зупинимось на розгляді таких пільг детальніше.

Пільги з оподаткування податком на прибуток

1) У відповідності до ст. 15 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:

  • прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
  • прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії з використанням біологічних видів палива та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
  • прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива» для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про альтернативні види палива» до техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва

біопалив та таких, що використовуються для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8402, 8403, 8404, 8405, 8406, 8416, 8417, 8419, 8422 40 00, 8423 20 00 00, 8423 30 00 00, 8423 81, 8423 82, 8423 89 00 00, 8423 90 00 00, 8514. Частиною 4 тієї ж статті встановлюється, що до технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8704, 8705, 8709.

Зазначена податкова пільга застосовується за наступних умов:

  • суми податку, які внаслідок застосування цієї податкової пільги не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку, спрямовуються таким платником податків на створення та/або переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за цими кредитами. При цьому, якщо платником податку для погашення кредиту, використаного на зазначені цілі, та сплату процентів за ним отримано кредит (кредити) рефінансування, то для цілей цього пункту враховуються лише суми, які сплачуються платником за кредитом (кредитами) рефінансування;
  • зазначені напрями використання коштів мають бути пов’язані з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування;
  • з метою оподаткування суми податку, які внаслідок застосування цієї податкової пільги не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі невикористання на зазначені вище цілі сум податку, які внаслідок застосування цієї податкової пільги не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку, протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

2) Крім того, у відповідності до пункту 158.1. статті 158 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва, зокрема:

  • устаткування для виробництва альтернативних видів палива;
  • енергоефективного обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

Норми цього пункту діють протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.

Така податкова пільга застосовується за наступних умов:

  • платник повинен забезпечує окремий облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України зазначених товарів;
  • суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва.

У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити за відповідний період пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

3) Пунктом 158.2 статті 158 Податкового кодексу України передбачене звільнення від оподаткування податком на прибуток 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів. До зазначеного реєстру включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергоефективності і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, та отримали висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження про відповідність енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергоефективності та включені до галузевих програм з енергоефективності.

Така податкова пільга діє за умови забезпечення платником податків при впровадженні енергоефективних заходів та енергоефективних проектів окремого обліку прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації проектів.

Строк дії зазначеної пільги складає п‘ять років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.

Суми вивільнених коштів спрямовуються платником податків на створення та/або переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за цими кредитами. Зазначені напрями використання коштів мають бути пов’язані з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.Збільшення податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплата пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.До 01 січня 2020 року.

Пільги при сплаті податку на прибуток Умови застосування пільги Наслідки порушення цільового використання Строк дії
Тимчасове звільнення від оподаткування податком на прибуток. Суми вивільнених коштів спрямовуються платником податків на створення та/або переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за цими кредитами. Зазначені напрями використання коштів мають бути пов’язані з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Збільшення податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплата пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. До 01 січня 2020 року.
Звільнення від оподаткування податком на прибуток 80 відсотків прибутку. Забезпечення окремого обліку прибутку або збитку. Направлення сум коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, на збільшення обсягів виробництва. Визнання прибутку не оподаткованим у зв’язку з наданням податкової пільги та оподаткування його в поточному періоді, сплата пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.
Звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку. Забезпечення окремого обліку прибутку або збитку внесення до Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів. Визнання прибутку не оподаткованим у зв’язку з наданням податкової пільги та оподаткування його в поточному періоді, сплата пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.

Пільги при імпорті

1) У відповідності до пункту 2 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:

  • постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», на території України;
  • імпорту за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.

При цьому, у разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в день ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, та за період із дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкових зобов’язань.

2) У відповідності до пункту 197.16 статті 197 Податкового кодексу України та пунктів 14, 16 частини 1 статті 282 Митного кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита операції із ввезення на митну територію України:

  • засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива;
  • матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива;
  • матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

Операції із ввезення на митну територію України зазначених товарів звільняються від оподаткування, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

У разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання, а також сплатити ввізне мито та пеню за його несвоєчасну сплату у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Пільги при імпорті  Умови застосування пільги  Наслідки порушення цільового використання  Строк дії
Тимчасове звiльнення від сплати податку на додану вартість. Товари не виробляються та не мають аналогів в Україні. Щодо технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари Збільшення податкового зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в день ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, та за період із дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкових зобов’язань. До 01 січня 2019 року
Звільнення від сплати податку на додану вартість. Застосування платником податку товарів для власного виробництва; ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Збільшення податкового зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій в момент ввезення таких товарів, сплата пені, нарахованої на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення Безстроково.
Звільнення від сплати ввізного мита. Застосування платником податку товарів для власного виробництва; ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Сплата ввізного мита та пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Безстроково.

Необхідно відзначити, що в цілому чинним законодавством України створене належне підґрунтя для стабільного розвитку ринку альтернативних видів палива в Україні. Зокрема це стосується податкових пільг, що надаються державою учасникам цього ринку. Але існує ряд факторів, які можуть вплинути негативно на його розвиток. Таким фактором, зокрема, може стати прийняття законопроекту №3230 від 11.09.2013 року «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» (про уточнення суб’єктів господарювання, на які поширюється норма обов’язкового додавання біоетанолу в бензини моторні).