Фрахтування в торговому мореплаванні. Види фрахтування

20.05.2014, 11:05

Вийшла стаття адвоката, партнера АТ «Глобал Адвокат» Олени Кравченко на тему «Фрахтування в торговому мореплаванні. Види фрахтування» на юридичному порталі pravotoday від 15.05.2014.

Трампове судноплавство, а разом з ним й інститут фрахтування суден, зародилося ще за часів раннього середньовіччя в середземноморському басейні. В ті часи договори фрахтування укладалися у вигляді так званих чартер-партій (лат. charta partita – папір, розділений на частини). Шкіпер (перевізник) і купець (вантажовідправник) складали чартер-партію на одному аркуші паперу, який потім розривали на дві частини, по одній для кожної із сторін договору.

У разі потреби ідентичність чартер-партії перевірялася шляхом зіставлення країв розірваного документу. Таким чином, чартер-партія (чартер, договір фрахтування) є одним з найстаріших видів договорів не лише в торговому мореплаванні, але також і в усій транспортній сфері.

Сьогодні термін «фрахтування» в морському праві означає угоду про найм судна (його частини) або для здійснення певного рейсу (рейсів), або на певний період часу. Відповідно, дослідники виділяють два основні види фрахтування: рейсовий чартер і тайм-чартер. Якщо при укладенні договору рейсового чартеру судно фрахтується на один або декілька рейсів, то при укладенні тайм-чартера судно фрахтується на певний час незалежно від кількості рейсів, які будуть здійснені зараз.

Законодавче регулювання фрахтування в Україні

Слід звернути увагу, що в Кодексі торгового мореплавання України рейсовий чартер і тайм-чартер регулюються різними нормами. Більше того рейсовий чартер регулюється тими нормами, які регулюють договори морського перевезення, а не договори фрахтування. Виходячи з цього, можна говорити про те, що законодавець вважає рейсовий чартер одним з видів договорів морського перевезення, а не фрахтування.

Дійсно, у договорі морського перевезення і договорі рейсового чартеру (особливо, якщо для перевезення вантажу наймається не усе судно, а його частина) є багато спільного. Фактично і в тому, і в іншому випадку метою укладення договору є доставка вантажу в певний порт. Але в той же час, на нашу думку, юридично рейсовий чартер все ж є видом фрахтування, а не морського перевезення.

На підтвердження цієї позиції говорить той факт, що предметом договору рейсового чартеру (також як і тайм-чартера) є не перевезення вантажу, а наймання судна або його частини. Тому вважаємо більш доцільним об’єднання норм, які регулюють рейсовий чартер і тайм-чартер, в одній главі Кодексу торгового мореплавання України.

1) Тайм-чартер.

Відповідно до ст. 203 Кодексу торгового мореплавання України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов’язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальникові для перевезення пасажирів, вантажів і для інших цілей торгового мореплавання на певний час. Тобто, глава 1 розділу 6 Кодексу Торгового мореплавання України регулює тайм-чартер.

Договір фрахтування (чартеру) на певний час укладається у письмовій формі. Обов’язковими реквізитами тайм-чартера (його істотними умовами) відповідно до ст. 205 Кодексу торгового мореплавання України являються:

  • назва судна, його технічні й експлуатаційні характеристики (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість та інше);
  • район плавання;
  • мета фрахтування;
  • термін дії договору;
  • місце прийому і здачі судна.

Судновласник зобов’язаний передати судно фрахтувальникові в морехідному стані. Морехідним станом судна вважається стан придатний для його використання з метою, передбаченою договором фрахтування судна на певний час. Також судновласник зобов’язаний підтримувати судно в морехідному стані упродовж усього терміну дії договору фрахтування на певний час, оплачувати страховку і, у випадку якщо за умовами договору судно має бути укомплектоване екіпажем, зміст екіпажа.

Екіпаж підкоряється розпорядженням фрахтувальника відносно експлуатації судна, за винятком розпоряджень відносно управління судном, внутрішнього розпорядку на судні і складу екіпажа. Фрахтувальник зобов’язаний здійснювати експлуатацію судна відповідно до умов договору фрахтування на певний час.

Фрахтувальник може в межах прав, що надаються йому за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час, укласти від свого імені самостійний договір чартеру (фрахтування) судна з третьою особою, тобто передавати судно в суборенду.

2) Рейсовий чартер.

Рейсовий чартер регулюється главою 2 розділу 5 Кодексу торгового мореплавання України, яка регулює стосунки морського перевезення. Відповідно до ст. 133 Кодекси торгового мореплавання України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтовщик зобов’язується перевезти увірений йому посилачем вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачеві), а посилач або фрахтувальник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтовщиком і фрахтувальником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер). Відповідно до ст. 134 Кодексу торгового мореплавання України документом, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, являється, зокрема, рейсовий чартер, який підписується у разі, якщо договір передбачає умову надання для перевезення усього судна, його частини або окремих приміщень на судні.

Рейсовий чартер полягає у письмовій формі. Згідно ст. 136 Кодексу торгового мореплавання України обов’язковими реквізитами рейсового чартеру (його істотними умовами) є:

  • найменування судна і вантажу;
  • порт відправлення;
  • порт призначення (чи місця напряму судна).

Фрахтовщик зобов’язаний завчасно, до початку рейсу, привести судно в морехідний стан. Під морехідним станом в рейсових чартерах розуміється технічна готовність судна до плавання, спорядження судна належним чином, забезпечення його усім необхідним, укомплектовування екіпажем. Окрім цього фрахтовщик зобов’язаний привести трюми і інші приміщення судна, в яких перевозиться вантаж, в стан, який забезпечує належний прийом, перевезення і збереження вантажу (ст. 143 Кодексу торгового мореплавання України).

Види фрахтування

Як було згадано вище, основними видами фрахтування є рейсовий чартер і тайм-чартер.

Рейсовий чартер – фрахтування судна на один або декілька рейсів.

Тайм-чартер – фрахтування судна на певний час.

У свою чергу основні види фрахтування діляться на декілька підвидів. Рейсовий чартер має такі підвиди: фрахтування судна на один рейс, фрахтування судна на декілька рейсів, фрахтування судна на круговий рейс і фрахтування судна за контрактом. У свою чергу в тайм-чартері виділяють власне тайм-чартер, бербоут-чартер і дімайз-чартер.

 

Види договорів фрахтування

Рейсовий чартер

Тайм-чартер

Фрахтування на один рейс

Фрахтування на декілька послідовних рейсів

Фрахтування на круговий рейс

Фрахтування за контрактом

Тайм-чартер

Бербоут-чартер

Дімайз-чартер

Слід зазначити, що на сьогодні існує маса видів змішаних договорів фрахтування, зокрема найбільш поширені з них, – це дейлі-чартер, слот-чартер і договір на управління судном.

Рейсовий чартер:

Фрахтування судна на один рейс. Фрахтувщик за певну плату (фрахт) надає фрахтувальникові для перевезення вантажу усе судно або його частина і зобов’язується перевезти вантаж з одного або декількох пунктів відправлення в один або декілька пунктів призначення.

Фрахтування судна на круговий рейс. Фрахтовщик за певну плату (фрахт) надає фрахтувальникові для перевезення вантажу усе судно або його частина і зобов’язується перевезти вантаж з одного або декількох пунктів відправлення в один або декілька пунктів призначення і у зворотному напрямі.

Фрахтування судна на декілька послідовних рейсів. Фрахтовщик за певну плату (фрахт) надає фрахтувальникові для перевезення вантажу усе судно або його частину і зобов’язується перевезти вантаж з одного або декількох пунктів відправлення в один або декілька пунктів призначення. Судно після закінчення одного рейсу повинне негайно повернутися в порт відправлення для здійснення наступного рейсу в тому ж напрямі. Складається один чартер, в якому вказується кількість рейсів.

Фрахтування судна за контрактом. Фрахтовщик зобов’язується за певний період часу перевезти певну кількість вантажу в певному напрямі. Перевезення виконується різними судами, найменування яких в контракті не вказується. На кожен рейс судна складається окремий чартер або виписується коносамент, в якому робиться посилання на контракт.

Тайм-чартер:

Власне тайм-чартер. Фрахтовщик надає фрахтувальникові судно в наймання (оренду) на певний час разом з командою, члени якої є співробітниками фрахтовщика.

Бербоут-чартер. Фрахтовщик надає фрахтувальникові судно в наймання (оренду) на певний час без команди.

Дімайз-чартер. Фрахтовщик надає фрахтувальникові судно в наймання (оренду) на певний час разом з командою, члени якої стають співробітниками фрахтувальника.

Кодекс торгового мореплавання України виділяє два види тайм-чартера : фрахтування судна з екіпажем і фрахтування судна без екіпажа.

Змішані договори фрахтування :

Дейлі-чартер. Фрахтовщик за певну плату (фрахт) надає фрахтувальникові для перевезення вантажу усе судно або його частину і зобов’язується перевезти вантаж з одного або декількох пунктів відправлення в один або декілька пунктів призначення. На відміну від рейсового чартеру плата за перевезення встановлюється за тонну дедвейту судна за кожен день його знаходження в рейсі.

Слот-чартер. Договір між декількома фрахтувальниками судна, по якому між його учасниками розподіляється місткість судна відповідно до встановлених квот завантаження (слотами).

Договір на управління судном. Судновласник передає право на комерційну експлуатацію судна спеціальному менеджерові, який здійснює усі витрати на управління судном від його імені і на його ризик, а судновласник компенсує менеджерові витрати і виплачує винагороду.

Всі невідповідності, що розглянуто вище, між теорією торгового мореплавання і чинним законодавством України спричиняють за собою ряд проблем на практиці при укладенні і виконанні договорів фрахтування. Невизначеність юридичної природи цього виду договорів породжує безліч суперечок між їх сторонами. Зокрема такі спори пов’язані з визначенням прав і обов’язків сторін, а також відповідальності за неналежне виконання договору.

Щоб уникнути ризику неправильного тлумачення положень договору фрахтування під час його виконання, рекомендуємо детально регламентувати умови фрахтування в самому договорі.

Олена Кравченко
адвокат, партнер
АО «Глобал Адвокат»
Аудиторсько-консалтингова
Корпорація «Глобал Консалтинг»