Податкові пільги для ІТ-сектора

07.03.2014, 11:03

Вийшла стаття адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» Олени Кравченко на тему «Податкові пільги для ІТ-сектора» в «Юрист і Закон», №9 від 06.03.2014.

На сьогоднішній день ІТ-сектор в Україні є одним з тих, що найбільш інтенсивно розвиваються. За оцінками фахівців Світового банку до 2015 року Україна може вийти на шосте місце в світі за обсягом експорту програмної продукції, а оборот галузі інформаційних технологій зросте до п’яти мільярдів доларів. Також прогнозується істотне збільшення кількості робочих місць, а саме: до 2015 року кількість нових робочих місць в даній сфері має досягти 168 500. Для подальшого стимулювання розвитку ІТ-сектора особливо актуальними є питання оподаткування, зокрема питання надання учасникам ринку інформаційних технологій податкових пільг.

Суб’єкт індустрії програмної продукції тимчасово з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 має право застосовувати особливості оподаткування, встановлені пунктом 15 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

При цьому суб’єктом індустрії програмної продукції є підприємство, яке протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям:

  •  питома вага доходів підприємства від здійснення нижчеперелічених видів економічної діяльності становить не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
  • первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів підприємства перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
  • у підприємства немає податкового боргу;
  • відносно підприємства судом не прийнято постанову про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

 

Для новоутворених суб’єктів індустрії програмної продукції, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви дозволяється застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб’єкта та за умови дотримання всіх зазначених критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів. По закінченню двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, контролюючий орган проводить документальну позапланову виїзну перевірку платника щодо відповідності його діяльності встановленим критеріям. У разі невідповідності діяльності суб’єкта таким критеріям платник податків повинен провести нарахування податків, а контролюючий орган приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.

Не вважаються новоутвореними суб’єкти господарювання, утворені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» шляхом реорганізації, приватизації та корпоратизації.

У разі якщо суб’єкт (у тому числі новостворений), що застосовує особливості оподаткування, не відповідає встановленим критеріям то:

  • На такого суб’єкта не поширюються особливості оподаткування, встановлені Податковим кодексом України. Такий суб’єкт зобов’язаний визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за підсумками звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку, а також сплатити пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на суму збільшеного податку за період, починаючи з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таке невідповідність;
  • Такий суб’єкт втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому було допущено таку невідповідність;
  • Такий суб’єкт вважається платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність.

По закінченні чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому було допущено невідповідність суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, встановленим критеріям, суб’єкт індустрії програмної продукції може знову отримати свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта , який застосовує особливості оподаткування.

Видами економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції, в цілях визначення наявності права суб’єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування, є:

  • Видання програмного забезпечення, включаючи видання та реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм;
  • Публікація готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переказ або адаптація несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок (операційні системи, бізнес та інші додатки);
  • Випуск комп’ютерних ігор для всіх платформ;
  • Комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікуванню, тестування та забезпечення технічною підтримкою;
  • Документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно поширених модулів), включаючи розробку структури та змісту і/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), додатків (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів);
  • Налаштування програмного забезпечення, тобто модифікація і конфігурація існуючих додатків, таким чином, щоб вони функціонували в рамках інформаційної системи клієнта;
  • Розробка індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптація пакетів програм до потреб користувачів;
  • Написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;
  • Консультування з питань інформатизації, включаючи планування і розробку комп’ютерних систем, що поєднують комплектуюче обладнання, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп’ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення, аналіз інформаційних потреб користувачів і пошук оптимальних рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп’ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;
  • Діяльність з управління комп’ютерним обладнанням, включаючи надання послуг з місцевого управління та діяльності комп’ютерних систем клієнтів, а також з обробки даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;
  • Створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем і мереж з проектування і створення комплексів, систем і мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних і систем зберігання даних, з монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для обробки інформації;
  • Обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж, побудованих на базі інформаційних технологій;
  • Установка програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, установку, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримку (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація і доробка, виправлення помилок) розробки криптографічних засобів захисту інформації, надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп’ютерні програми);
  • Обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих за запитом, для широкого або обмеженого кола користувачів (комп’ютеризований менеджмент);
  • Обробка, підготовка та введення даних із застосуванням програмного забезпечення або власного програмного забезпечення.

Згідно особливостями оподаткування податок на прибуток від здійснення видів вище перелічених економічної діяльності налічується суб’єктам індустрії програмної продукції за ставкою 5 відсотків.
Платники податку ведуть окремий облік доходів і витрат. При цьому:

  • До складу витрат таких платників податків, пов’язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, не включаються витрати, пов’язані з отриманням прибутку від іншої діяльності;
  • Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності.

У разі якщо основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, і доходів від іншої діяльності, витрати платника податку, пов’язані з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від вищевказаних видів економічної діяльності відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податків. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою 5 відсотків, так і з отриманням доходів від іншої діяльності.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, суб’єкт індустрії програмної продукції подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву. Реєстраційна заява про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, подається керівником або представником юридичної особи-платника податків у відповідний контролюючий орган не пізніше, ніж за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб’єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування. У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. Суб’єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування. Для підтвердження права суб’єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків для визначення достовірності поданих платником документів. Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання реєстраційної заяви. Контролюючий орган мотивовано відмовляє суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви, наданих документів або проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що зазначений суб’єкт не відповідає встановленим критеріям. Рішення про таку відмову має бути надіслано платнику податків протягом 15 робочих днів, наступних за днем отримання реєстраційної заяви. Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення суб’єкта індустрії програмної продукції до контролюючого органу з метою реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. У разі відсутності підстав для відмови суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, контролюючий орган зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, і видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію такого суб’єкта як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. Суб’єкт індустрії програмної продукції має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, наступного за місяцем, в якому такий суб’єкт був включений до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.

Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, підлягає анулюванню в разі, якщо зазначений суб’єкт:

  • Подає заяву про анулювання реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування;
  • Не відповідає встановленим критеріям;
  • Припиняє провадження видів економічної діяльності, які надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією.

У таких випадках :

  • Суб’єкт індустрії програмної продукції як суб’єкт, що застосовує особливості оподаткування, зобов’язаний повернути контролюючому органу свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування;
  • Контролюючий орган анулює свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування та виключає його з реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. Рішення контролюючого органу може бути оскаржене платником податків в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з поставки програмної продукції.

При цьому до програмної продукції відносяться:

  • Результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної програми (її компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
  • Криптографічні способи захисту інформації.

Операції платників податку з поставки засобів криптографічного захисту інформації звільняються від обкладення податком на додану вартість за наявності ліцензій на право здійснення такої діяльності та сертифікатів відповідності на засоби криптографічного захисту інформації або позитивних експертних висновків за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Згідно з визначенням, яке міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації від 26.01.2008 року №8/216, засіб криптографічного захисту інформації – це програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації. До засобів криптографічного захисту інформації належать:

Вид податкової пільги Нормативно-правовий акт Опис податкової пільги Умови застосування пільги Термін дії податкової пільги
пільги при оподаткуванні податком на прибуток п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені п.15 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, встановлюється ставка податку на прибуток у розмірі 5 відсотків окремий облік доходів і витрат;
реєстрація як суб’єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, передбачені п.15 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні становища ПКУ
01.01.2013р. – 01.01.2023р.
пільги при оподаткуванні податком на додану вартість п. 26-1 підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з поставки програмної продукції до програмної продукції відносяться:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів
криптографічні способи захисту інформації
01.01.2013р. – 01.01.2023р.

 

При цьому пільги при оподаткуванні податком на прибуток підприємств надаються певному суб’єкту індустрії програмної продукції в разі відповідності такого суб’єкта ряду критеріїв, а також виконання ним певних умов, встановлених чинним законодавством України. Відповідно, застосування пільги при оподаткуванні податком на прибуток підприємств є правом суб’єкта індустрії програмної продукції. Що стосується пільг при оподаткуванні податком на додану вартість, то такі пільги поширюються на всі операції з поставки програмної продукції. Тобто, пільги застосовуються не певним суб’єктом, який отримав право на їх застосування, а всіма суб’єктами, які здійснюють відповідні операції. З чого випливає, що застосування такої пільги є не правом, а обов’язком платника податків. Аналогічної позиції дотримується Міністерство доходів і зборів України, зокрема така позиція відображена в Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки програмної продукції, затвердженої Наказом Міндоходов від 07.10.2013 року № 536.

Безсумнівно, що наявність податкових пільг для учасників ринку інформаційних технологій є позитивним стимулом для розвитку ІТ-сфери. Водночас податок на прибуток підприємств і податок на додану вартість не є основними витратами підприємств сектора інформаційних технологій. Найактуальніша проблема для даної галузі – це обкладення податком на доходи фізичних осіб та оплата єдиного соціального внеску з зарплат ІТ-фахівців. Саме зменшення ставки податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску для ІТ-сектора дозволило б багатьом ІТ-компаніям вивести з тіні заробітні плати своїх співробітників, що також позитивно позначилося б на наповненні державного бюджету України.

Олена Кравченко
адвокат, партнер
АО «Глобал Адвокат»
(Аудиторсько-консалтингова Корпорація
«Глобал Консалтинг»)

Подивитися статтю в pdf