Як правильно встановити штрафні санкції в договорі?

01.09.2016, 14:09

У «Юрист і Закон» №31 2016 вийшла стаття юриста АО «Глобал Адвокат» аудиторсько-консалтингової корпорації «Глобал Консалтинг» Марини Базик, в якій вона розповідає, як грамотно з правової точки зору прописати в договорі санкції, щоб захистити свої інтереси і звести всі ризики до нуля.

Укладаючи договір, більшість суб’єктів господарювання зацікавлені в його виконанні. Але, на жаль, іноді зустрічаються недобросовісні контрагенти. Тому перед кожним учасником комерційних відносин виникають два завдання: зменшення ризику невиконання договору і мінімізація втрат, якщо все ж умови договору будуть порушені. І в цьому випадку важливо пам’ятати, що ще на етапі укладання договору можна захистити свої інтереси і звести всі ризики до нуля, передбачивши в ньому конкретні санкції.

Неустойка, штраф, пеня. У чому правова колізія?

Однак ускладнює життя суб’єктам господарювання той факт, що в Господарському кодексі України від 16.01.2003 № 436-IV (далі по тексту – «Господарський кодекс») відсутні чіткі визначення понять «неустойка», «штраф», «пеня». І при складанні договорів і їх виконанні нерідко виникають питання до стягнення штрафних санкцій, що в свою чергу призводить до судових розглядів. Нерідко масла у вогонь підливає колізія між поняттями «неустойки» в Господарському та Цивільному кодексі України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – «Цивільний кодекс»).

Отже, давайте спочатку розглянемо, як це поняття трактує Господарський кодекс (ГК України). Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, під штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) маються на увазі господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник комерційних відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. При цьому, як було зазначено раніше, в Господарському кодексі відсутні чіткі визначення і розмежування понять «неустойка», «штраф», «пеня».

Згідно ст. 199 ГК України, до відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Тепер звернемося до Цивільного кодексу (ЦК України) і його визначення поняття «неустойка». Згідно зі статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є не тільки грошова сума, а й інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Неустойка за ЦК України може виступати у вигляді штрафу і пені. Пункт 2 ст. 549 ЦК України дає визначення цих понять. Так, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею, згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу даних положень, можна побачити безліч колізій, тому що стаття 230 ГК України розмежовує поняття неустойка, штраф і пеня, в той час як Цивільний кодекс виділяє поняття штраф і пеня як види неустойки і дає їм чіткі визначення.

В даному випадку, велике значення має позиція Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ), викладена в п.48 Інформаційного листа від 07.04.2008 р .. № 01-8 / 211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України ». Відповідно до зазначеного пункту, оскільки ЦК України не містить визначень неустойки, штрафу і пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, слід виходити з визначень, наведених у Цивільному кодексі України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, неустойка (штраф, пеня) може бути тільки грошовою сумою і не може бути іншим майном.

Деякі види санкцій. Що передбачити в договорі?

Подвійне стягнення
Наступне питання, яке виникає при складанні договору, – це можливість одночасного стягнення штрафу і пені у разі порушення сторонами його умов. Так, згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне вид правопорушення. Але і в даному випадку ВГСУ висловив свою позицію в інформаційному листі від 13.07.2012 № 01-06 / 908/2012, а саме: «Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу і пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня і штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ЦК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011) ». Виходячи з цього, в договорі може бути передбачено одночасне стягнення штрафу і пені за невиконання зобов’язань.

Пеня. Які нюанси?
Також цікавим є застосування такого виду штрафної санкції як пеня, оскільки багато судів, керуючись поняттям Цивільного кодексу, схильні розглядати пеню як вид відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
В даному випадку цікавою є позиція ВГСУ від 01.10.2013 у справі № 911/288/13-г. У ньому Суд прийшов до висновку, що «сторони не позбавлені права передбачати в договорі санкцію за прострочення негрошового зобов’язання в процентах від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення і звернутися з вимогою про її стягнення в зв’язку з простроченням зобов’язання».
Виходячи з даної позиції, в договір слід все ж включити відповідальність за прострочення негрошового зобов’язання в процентах від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Інфляційні та 3% річних
Крім того, якщо мова йде про грошове зобов’язання, окрім як стягнення неустойки у вигляді пені та штрафу, можливо також стягнення інфляційних та 3% річних. Так, згідно з Постановою ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» від 17.12.2013 №14, інфляційні та 3% річних не є штрафною санкцією, а навпаки – виступають в ролі способу захисту майнових прав та інтересів, які в свою чергу полягають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їхній сплаті.
Також при складанні договору слід бути уважним зі стягненням 3% річних за неправомірне користування чужими грошима. Наприклад, був укладений договір на поставку товару, в якому передбачена санкція у вигляді 3% річних за неправомірне користування чужими грошима. Одна сторона вносить передоплату за товар (згідно з умовами договору), а інша – не тільки не виконує свої зобов’язання щодо поставки товару, але і не повертає передоплату. На перший погляд, на обличчя неправомірне користування чужими грошима (використання передоплати), і постраждала сторона вимагає від недобросовісного контрагента 3% річних. Останній, природно, відмовляється виплачувати цю суму грошей. Виникає суперечка і звернення до суду.
Сформована судова практика говорить про те, що стягнення з відповідача суми передоплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов’язання. Оскільки відповідні дії відбуваються не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а за іншими підставами – повернення сплаченого авансу за поставлений товар. За своєю суттю обов’язок щодо повернення грошових коштів, отриманих в якості передоплати, не можна розцінювати як грошове зобов’язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар повинен бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. З даної правової позиції можна ознайомитися в постановах ВГСУ від 23 квітня 2014 у справі № 921/504/13-г / 5, від 19 листопада 2013 у справі № 912/163/13-г, від 16 жовтня 2013 р . у справі № 917/191/13-г, від 1 жовтня 2013 у справі № 922/1176/13.

Використання оперативно-господарських санкцій

Крім використання штрафних санкцій в договорі також можна передбачити використання оперативно-господарських санкцій. Відповідно до визначення частини 1 ст. 235 Господарського кодексу, оперативно-господарські санкції – це заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку. Правда, варто відзначити, що до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть застосовуватися лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачені договором.

Перелік видів оперативно господарських санкцій можна знайти в ст.236 Господарського кодексу, до яких відносяться:

  • одностороння відмова від виконання свого зобов’язання стороною із звільненням її від відповідальності за це в разі порушення зобов’язання другою стороною;
  • відмова від оплати за зобов’язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
  • відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
  • відмова стороною зобов’язання від прийняття подальшого виконання зобов’язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов’язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);
  • встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо ;
  • відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання.

 

Даний перелік не є вичерпним. І сторони можуть передбачати й інші оперативно-господарські санкції.

Деякі питання односторонньої відмови від договору

Варто окремо зупинитися на односторонню відмову від договору. Відзначимо, що згідно з ч.7 ст. 193 Господарського кодексу, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Однак право сторони на одностороннє розірвання договору може бути позначено законом або безпосередньо в договорі. Залежно від підстав виникнення цього права є наслідком порушення, допущеного іншою стороною, і можливо тільки у випадках, передбачених законом або договором. Воно реалізується стороною в несудовому порядку шляхом направлення письмового повідомлення про відмову від зобов’язання (договору) або його зміни. З моменту отримання такого повідомлення зобов’язання (договір) є відповідно зміненим або припиненим. Зазначена правова позиція міститься зокрема в п. 3 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06 / 374/2013 від 18.02.2013 р «Про практику вирішення спорів, пов’язаних з виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку вищим господарським судом України »).

Висновок: При складанні договорів потрібно враховувати наступне:
1. Не дивлячись на те, що Цивільним кодексом передбачено можливість стягнення неустойки у вигляді майна, все ж при складанні господарських договорів потрібно керуватися положеннями Господарського кодексу, згідно з яким неустойка може бути тільки в грошовому еквіваленті.
2. Одночасне стягнення штрафу і пені не є порушенням ст. 61 Конституції України.
3. Якщо договором передбачена передоплата, то для того щоб уберегти себе від знецінення грошей в разі ненадання товару або послуги, слід в договорі передбачити штрафну санкцію за непостачання товару (ненадання послуги).
4. Оперативно-господарські санкції можуть бути використані, якщо вони передбачені договором.
Також при складанні договору (розділу «відповідальність») слід керуватися не тільки Кодексів, але і судовою практикою.

Марина Базика, юрист АО «Глобал Адвокат»
(Аудиторсько-консалтингова Корпорація «Глобал Консалтинг»)

дивитися pdf

 

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту