Порядок, підстави та правове регулювання перевірок, які проводяться підрозділами міліції

15.10.2010, 11:10

УБЕЗ (Управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю) або УБОЗ (Управління по боротьбі з організовнною злочинністю) є управліннями Міністерства внутрішніх справ, які діють в межах Закону України «Про міліцію» і не можуть користуватися тими повноваженнями, які не передбачені в цьому Законі…

Отже, працівники міліції можуть прийти з перевіркою за наявності таких підстав:

    • для перевірки інформації, «яка надійшла» про здійснення або підготовку до скоєння злочину, до порушення кримінальної справи – у межах дослідчої перевірки (ч. 4 ст. 97 КПК). Підставою є заява чи повідомлення про злочин зареєстровані належним чином;
    • для отримання документів – пунктом 17 ст. 11 Закону «Про міліцію» міліції надано право безперешкодно одержувати відомості (у т.ч. й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні в справах про злочини, які перебувають у провадженні міліції за ПИСЬМОВИМ запитом. Підставою є заява чи повідомлення про злочин зареєстровані належним чином або постанова про порушення кримінальної справи;
  • для огляду приміщень – пунктом 15 ст. 11 Закону «Про міліцію» міліції надано, серед інших, право БЕЗПЕРЕШКОДНО у будь-який час доби входити на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, при стихійних лихах та інших надзвичайних обставинах. Крім цього п. 6 ст. 8 Закону про ОРД оперативно-розшуковим підрозділам надано право відвідувати житлові та інші приміщення для з’ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину. Проте і в цьому випадку відвідування приміщень здійснюється за згодою їх власників. Підставою є заява чи повідомлення про злочин зареєстровані належним чином або постанова про порушення кримінальної справи, або постанова про заведення оперативно-розшукової справи;
  • для проведення слідчих дій (обшук та виїмка, огляд місця події) – якщо порушена КРИМІНАЛЬНА СПРАВА (глави 14, 16, 17 КПК). Згідно зі ст.177 КПК ОБШУК проводиться, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі і цінності, придбані злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі, перебувають у конкретному приміщенні чи місці або у певної особи. ВИЇМКА, згідно зі ст.178 КПК, проводиться, коли є точні дані, що предмети і документи, які мають значення для справи, перебувають у певної особи або у певному місці.

Відповідно до КПК при проведенні слідчих дій складаються протоколи. Слідчий проводить ОГЛЯД місцевості, приміщення, предметів та документів для виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. Складання протоколу огляду місця події також передбачене ч. 3 ст.190 КПК. Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції суду. Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого. Обшук і виїмка проводяться в присутності двох понятих.

Які документи зобов’язані пред’явити:

Відповідно до частини 2 ст. 5 Закону «Про міліцію» працівник міліції перед перевіркою зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити СЛУЖБОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ. У випадку проведення перевірки по факту порушення законодавства (без порушення кримінальної справи) окрім службового посвідчення працівники міліції зобов’язані пред’явити НАПРАВЛЕННЯ НА ПЕРЕВІРКУ. У направленні зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дати початку та закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку дійсне за наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції (п. 24 ст. 11 Закону «Про міліцію»).

Якщо працівник міліції прийшов на перевірку, запишіть номер його посвідчення, прізвище, ім’я, по батькові та поцікавтеся місцем роботи. Після цього можна зателефонувати й уточнити, чи працює він у цьому відділі, чи порушено оперативно-розшукову справу, і чи справді видано направлення на перевірку.

Якщо направлення немає, або у ньому немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, ви маєте право на законних підставах відмовити у проведенні перевірки.

Що можуть перевіряти:

Відповідно до законів «Про міліцію» та про ОРД міліції для виконання покладених на неї обов’язків надано право:

  • проводити перевірки ЗА ФАКТАМИ порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій та ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності (абз. 1 п. 24 ст. 11 Закону «Про міліцію»);
  • за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, ВИТРЕБУВАТИ і ВИЛУЧАТИ оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду – у присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, ВИВЧАТИ документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, ОПЕЧАТУВАТИ каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту опечатування, зазначеного в протоколі (абз. 4 п. 24 ст. 11 Закону «Про міліцію»);
  • проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних дій (п. 2 ст. 8 Закону про ОРД);
  • вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;
  • вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Міліція може направляти спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб’єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.

Дозвіл на направлення спеціального підрозділу міліції надається лише у випадках, коли перевірка проводиться в рамках розслідування кримінальних справ.

Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування.

Порядок дій під час проведення перевірки міліції

Перевірити документи, що підтверджують посаду перевіряючого (зробити ксерокопію).

1. З’ясувати П.І.П., посаду (звання) безпосереднього керівника (начальника) працівника, що здійснює перевірку.

2. З’ясувати які конкретно дії будуть проводитись. Вимагати надати:

  • дослідча перевірка – відомості про зареєстровані належним чином заяву чи повідомлення про злочин, направлення на перевірку;
  • оперативно-розшукові заходи – постанова про порушення оперативно-розшукової справи;
  • для огляду приміщень – відомості про зареєстровані належним чином заяву чи повідомлення про злочин, постанова пор порушення оперативно-розшукової справи, постанова про порушення кримінальної справи;
  • обшук – вмотивована постанова слідчого з санкції прокурора чи йог заступника;
  • виїмка – вмотивована постанова слідчого.

Уважно перевірити документи:

  • дата видачі;
  • назва підрозділу органу, що проводить перевірку;
  • мета перевірки;
  • вид перевірки;
  • підстави для проведення перевірки;
  • дата початку перевірки;
  • посади, звання та прізвища посадових осіб, які будуть проводити перевірку;
  • наявність підпису керівника;
  • наявність печатки державного органу.
  • зробити ксерокопії.

Зробити запис у журналі проведення перевірок.

Держпідприємництво в Листі від 06.03.2002 р. № 2-221/1290 «Про розгляд листа щодо порядку витребовування, одержання і використання інформації і документів від підприємств, установ, організацій при здійсненні заходів  боротьби з організованою злочинністю» говорить, що   Закони України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», “Про оперативно-розшукову діяльність” та  “Про міліцію” не містить порядку і процедури (крім строків подання) витребовування і отримання такої інформації . В цих нормативно-правових актах нема вказівок для посадових осіб правоохоронних органів вказувати мотиви і мету витребування та одержання інформації і документів, мету перевірки, з приводу якої витребовуються ці матеріали, а також іншу інформацію з приводу підстав витребування та одержання такої інформації.Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України “Про міліцію” посадові особи мають право одержувати відомості від підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності безперешкодно і безплатно, тому вартість ксерокопій, відповідно до цієї норми, не відшкодовується органом внутрішніх справ, який їх витребовує. В статті 22 Закону України «Про міліцію» передбачені гарантії прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю. Зокрема в частині 3 цієї статті передбачено порядок використання інформації, одержаної спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками (зокрема одержана спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками інформація, не пов’язана з вчиненням злочинів чи інших правопорушень з боку фізичних та юридичних осіб, не може використовуватися на шкоду правам та законним інтересам цих осіб), а в частині 4 передбачено право на оскарження до суду дій співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. Крім того, в розділі VII цього Закону передбачений контроль з боку Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та нагляд прокуратури за виконанням законів у сфері боротьби з організованою злочинністю, в тому числі і за порядком витребовування, одержання і використання інформації і документів від підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Крім того, Конституція та дозволяє не свідчити проти себе

Надаючи інформацію на запит УБОЗу директор фірми може собі нашкодити (нехай він навіть голова організованого злочинного формування), оскільки надана інформація може бути застосована проти нього. В цьому випадку кожний має право на мовчання та ненадання інформації, гарантоване Конституцією – відповідно до частини першої статті 63 особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Тому, якщо керівник підприємства підписував якісь угоди (якщо це новий керівник, то він попередні угоди не підписував), то він може відмовитися від надання інформації щодо них, в тому числі і УБОЗу з посиланням на статтю 63 Конституції України.На захист від незаконних дій працює і прокуратура. Зокрема Наказ Генеральної прокуратури України від 19.09.2005 р. № 4/2гн “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю” передбачає здійснення прокурорського нагляду відділам нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя — за додержанням законів у діяльності:

  • управлінь по боротьбі з організованою злочинністю Головних управлінь (управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
  • відділів по боротьбі з організованою злочинністю управлінь МВС України на залізницях (за місцем розташування);
  • Головних відділів (відділів) по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головних управлінь (управлінь) Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
  • спеціальних підрозділів у регіонах, підпорядкованих безпосередньо ГУБОЗ МВС України та ГУБКОЗ СБ України (за місцем їх розташування).

За ненадання відповіді міліції нічого не буде

З приводу недієвості запитів МВС (а УБОЗ є їхнім підрозділом) до підприємців у журналі “Бізнес” була цікава стаття (“Дубина №13”, №7/2008 р., с. 90). В ній говориться, що 25 січня 2008 р. у Верховній Раді був зареєстрований, а 5 лютого 2008 року переданий на ознайомлення законодавцям законопроект “Про внесення змін в Кодекс України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за перешкоджання органам внутрішніх справ”. Його автор, народний депутат від НУНС Геннадій Москаль (крім того він є позаштатним радником Міністра внутрішніх справа) пропонує внести до Кодексу статтю 185-13 щодо відповідальності за ненадання/ухилення від надання за письмовим запитом органів МВС інформації, копій документів або для вивчення та копіювання. Пропонують за таке правопорушення штрафувати на 5-15 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а у разі повторного протягом року правопорушення – на 15-100 неоподатковуваних мінімуми. Звідси цілком правомірний висновок – ненадання інформації УБОЗу нічим штрафним керівнику підприємства не загрожує (у статті щоправда говориться, що таке підприємство вносять до якогось “чорного” переліку). Далі в цьому журналі (с. 92) йде інтерв’ю самого розробника законопроекту із красномовною назвою “В останній час нам не дають…”, з якої випливає безпомічність міліції в отриманні запитів через відсутність відповідного положення від Кабміну.   З 16 лютого 2005 року введено в дію Закон України від 12.01.2005 р. N 2322-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”. Відповідно до вимог вказаного Закону України внесено зміни до ряду законодавчих актів, що регламентують діяльність працівників правоохоронних і контролюючих органів у частині проведення перевірок суб’єктів господарювання.  Зокрема, внесено зміни до п. 24 ст. 11 Закону України “Про міліцію”, відповідно до яких запроваджується новий порядок проведення ними перевірок підприємств, установ і організацій: вони мають право в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності. Однак, Кабмін такого порядку на затвердив. Про що говориться і в Листі МВС від 02.02.2006 р. № 5/809 “Про порядок проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств, установ і організацій за фактами порушення законодавства, контроль за додержання якого віднесено до компетенції міліції”. Тому міліція не лише позбавлена отримувати інформацію, але і проводити необхідні перевірки (крім випадків розслідування кримінальних справ, але це дещо інше законодавство). Річ у тім, що отримання інформації за запитами є однією з підстав для проведення перевірки, наприклад, якщо інформація явно неправдива (приклад – подання неправдивої або неподання звітності до податкових органів).Варто також звернути увагу на суперечність щодо порядку отримання інформації міліцією за Законом України “Про міліцію”. Зокрема пункт 17 статті 11 : «…одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”». Підпункт “б” пункту 2 статті 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» дає право міліції на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо — не пізніш як протягом 10 діб.

Тобто за Законом «Про міліцію» правоохоронці можуть отримувати не будь-яку інформацію, а лише у справах про злочини в їхньому провадженні. Закон про ОРД та Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю дає право одержувати будь-яку інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Відверта суперечність, яку можна використовувати на свою користь. Тим більше, що Закон про міліцію для міліції є важливішим, аніж Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та Закон про ОРД.

Автор: Катерина Крамаренко