Вышел комментарий Виталия Крупельницкого, адвоката, руководителя юридического департамента Корпорации «Глобал Консалтинг», к проекту закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения порядка открытия бизнеса» для «Закон и Бизнес». Публикуется на языке оригинала.Фінансове сьогодення є скрутним. Латентний невроз суспільства на тлі загрози військової інтервенції не сприяє розвитку економіки, інвестуванню. Тим не менш, витримана та поступальна робота зі зменшення адміністрування, впровадження ліберальних стандартів господарювання, повинні формувати об’єднавчий напрям відповідальності політиків, державних службовців. Одними з новітніх заходів дерегулювання комерції є акт ухвалення парламентом України проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» № 2258а. Документ передбачає:
  • скасування обов’язкового застосування печатки юридичними особами;
  • можливість відкриття бізнесу засобами дистанційного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису, або іншого засобу ідентифікації особи (осіб);
  • скасування збору за реєстрацію компаній або підприємницької діяльності фізичної особи.
Насторога суспільства відносно таких реформ є зрозумілою, але переконані – тимчасовою, оскільки положення правових норм спрямовані на імплементацію західного досвіду підприємництва, на підвищення правосвідомості приватного сектору за рахунок зменшення державного впливу. Прикметно, що печатка була обов’язковим атрибутом юридичної особи, позаяк фізичні особи-підприємці були та є вільні в укладенні договорів без печатки, як обов’язкового елементу. Різниця у засадах діяльності фізичних та юридичних осіб в частині застосування печаток, на наше переконання, не була справедливою. Так, в площині господарювання фізичні та юридичні особи мають рівний обсяг правоздатності – можливість вчинення правочину, отримання дозвільного документу, обрання вектору діяльності не залежить від організаційної форми підприємництва (засадничі правила мають бути єдині для юридичної особи та фізичної особи-підприємця). Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині» (ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України). Якщо ж фізична особа досягає повної суб’єктної участі у господарюванні в силу факту реєстрації підприємницької діяльності, то для юридичної особи потрібно було виготовити печатку для повної легітимації договорів, які укладає така особа. До прикладу, у редакції Цивільного кодексу України, до змін які запроваджуються, було зазначено: «правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою» (абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України) або «довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи» (ст. 246 ЦК України). Стосовно фізичних осіб-підприємців законодавство не містить таких вимог. Далі, фактично два з лишком роки, в Україні скасовано необхідність отримання дозволу на виготовлення печаток. Тобто, процес замовлення та виготовлення печатки є у віданні приватного сектору та врегульовується суто договірними відносинами. Виконавці замовлень на печатки висувають мінімальні вимоги до замовників. За дійсною практикою, на наше переконання, такі вимоги не забезпечують твердої упевненості в ідентифікації особи-замовника. З огляду на означене, скасування обов’язкового застосування печаток юридичними особами є природнім та логічним заходом. Наслідки: по-перше зменшуються ризики впливу на підприємство, що можуть виникнути у зв’язку із вилученням (викраденням) печатки; по-друге, кожен учасник правовідносин буде ретельно перевіряти установчі документи, дані ЄДР та повноваження осіб, які представляють підприємство у зносинах. Оскільки держава не гарантувала і не могла гарантувати добросовісності контрагентів (за незначними особливостями), то цілком виправдано, що держава скасувала «технічні» особливості оформлення документів. Про реєстрацію підприємництва засобами дистанційного зв’язку. Як відомо, електронний підпис є обов’язковим елементом електронного документу (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). З моменту набрання чинності нормативним актом, підприємництво та юридичну особу можна буде зареєструвати, як із застосуванням електронного підпису, так і з застосуванням іншого засобу дистанційного зв’язку, який буде визначати профільне міністерство. Якщо ж для використання електронного підпису необхідним є підписання договору як паперового документу, а отже виникає можливість експертного встановлення належності рукописного підпису конкретній особі, то для іншого способу ідентифікації потрібно використовувати специфічні пристрої, або ж впроваджувати програми відео-зв’язку (skype). Заразом, практика впровадження відеоконференцій віднедавна застосовується у судовому розгляді справ, що не виключає дискусій стосовно можливості ідентифікації особи в такий спосіб. Це питання є відкритим і може бути предметом дійсного недобросовісного використання. Тим не менш, сподіваємося, що досягнутий рівень інформатизації та інтеграції суспільства не спричинить істотних практичних проблем у цьому. Серед іншого, слід зауважити про те що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» № 1193-VII від 09.04.2014 р., яким скасовано значний обсяг погоджень та дозволів. Сподіваємось на позитивний розвиток громадянського суспільства та правового рівня підприємницького сектору, у одних із найскрутніших часів розвитку економіки. Доцільно зауважити, що обидва нормативних акти було ініційовано владою попередньою (Кабмін Азарова М.Я. та Президент Янукович В.Ф. – відповідно). Посмотреть комментарий на Закон и Бизнес — zib.com.ua/ua/84543-vitaliy_krupelnickiy_skasuvannya_obovyazkovogo_zastosuvannya.html