Кожному суб’єкту ринку для мінімізації ризиків господарської діяльності варто ретельно перевіряти своїх контрагентів перед укладенням угод. Чому це важливо і як ефективно це зробити? Розповідає керівник юридичного відділу харківського офісу Корпорації «Глобал Консалтинг» Валентина Уставицька. В чому полягає небезпека роботи з недобросовісними контрагентами або фірмою одноденкою? Деякі фірми, перш ніж укладати договір з контрагентом, можуть не перевіряти його благонадійність. Проте одного разу вони можуть зіткнутися з втратами від проведеної операції. Чим в результаті може загрожувати бізнесу такий невдалий контракт з недобросовісним партнером? Як мінімум це понесені витрати і ризики з повернення боргів і збитків. Крім того із сумнівних операцій часто виникають питання у податкових та правоохоронних органів. Тому часто в результаті договірних відносин з ненадійним партнером підприємство несе не тільки фінансові збитки, а й втрачає час та інші ресурси на доведення дійсності та реальності укладених угод у суді. Приміром, за підсумками перевірок господарської діяльності підприємств податковими інспекціями, одним з найпоширеніших порушень, через які з підприємства «знімається податковий кредит», є сумнівність угоди з неблагонадійним контрагентом. Як же мінімізувати ризики при укладанні угоди з контрагентом?По-перше, потрібно здійснити перевірку контрагента з точки зору економічної безпеки операції. Така перевірка має показати, чи дійсно контрагент веде підприємницьку діяльність, чи подається податкова звітність, чи є на балансі підприємства контрагента будь-які активи. Можна з’ясувати склад засновників контрагента для визначення пов’язаних з ним осіб. Для цього можна звернутися до державних реєстрів та баз даних. Наприклад, на ресурсі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців можна дізнатися досить багато інформації про контрагента, а саме: код ІІН або код ЄДРПОУ; види діяльності; проходження процедури банкрутства або ліквідації; дані про місцезнаходження, керівництво та дату державної реєстрації. По-друге, необхідно з’ясувати у контрагента обсяг повноважень при укладенні даного виду угоди. Для цього потрібно чітко розуміти, які вимоги законодавства повинні дотримуватися при укладенні конкретної угоди, чи є у підприємства право на заняття цим видом діяльності, і чим це підтверджується. Якщо роботи, виконувані контрагентом, є ліцензовані, необхідно перевірити копію ліцензії з усіма додатками. Як правило, також запитуються: копії установчих документів; довідка органів статистики; виписка з ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ (якщо підприємство таким є). Важливим також є момент перевірки повноважень особи на укладення та підписання договору, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України відсутність належних повноважень у особи (обсяг цивільної дієздатності) при укладанні угоди є однією з підстав визнати угоду недійсною в судовому порядку. Тому рекомендуємо з’ясувати дані по особистості, яка буде підписувати договір, перевірити обсяг повноважень цієї особи на підписання договору згідно з наданими установчим документам, довіреності та іншим документам, що підтверджують обсяг повноважень. По-третє, необхідно провести перевірку юридичної репутації контрагента. Крім перевірки факту існування даного контрагента, необхідно перевірити контрагента по базі банкрутств. На жаль, пошук по цій базі доступний тільки зареєстрованим користувачам цього сайту. З деяким запізненням інформацію про суб’єктів банкрутства можна також знайти в нормативних базах. Далі необхідно перевірити єдиний реєстр судових рішень на предмет, в яких суперечках брав участь контрагент. В цілях економічної безпеки підприємства необхідно періодично перевіряти навіть постійних контрагентів, які ні разу не підводили. Оскільки з часом ситуація змінюється, і фірма цілком може бути продана недобросовісним «бізнесменам». Головна рекомендація – дослідити, проаналізувати інформацію по кожному контрагенту перед угодою хоча б на загальнодоступних, офіційних сайтах, онлайн-базах і реєстрах (наприклад, на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців); перевірити дійсність даних свідоцтва платника ПДВ; місцезнаходження контрагента за юридичною та фактичною адресою. Докази отриманої інформації слід зберігати, зробивши з відповідних реєстрів вилучення в паперовому вигляді. У той же час, деякі компанії і підприємці займаються вузькоспеціалізованими видом діяльності, ведуть свою стратегію бізнесу і кадрову політику, що не завжди дозволяє оформляти в штат окремих найманих працівників для виконання функцій, пов’язаних з перевіркою контрагентів і забезпеченням мінімізації ризиків по операціях. Для подібних юридичних осіб та підприємців ефективним способом вирішення завдання по мінімізації ризиків є аутсорсинг юридичних послуг у професіоналів у сфері правового захисту – юридичних фірм. Як підсумок можна додати, що враховуючи пильну увагу податкових органів до угод платників податків, останнім часом є тенденція більш ретельно перевіряти контрагентів, в тому числі, на рівні середнього і малого бізнесу. Законодавчо і в судовій практиці не визначено чітке формулювання критеріїв належної обачності й обережності. Але, незважаючи на це, організована і кваліфікована перевірка контрагентів – це той випадок, коли малими превентивними заходами можна уникнути серйозних негативних наслідків для бізнесу. Тож краще перевіряти своїх контрагентів!   [contact-form-7 id=”868″ title=”Форма в шапці”]