Традиційно, адвокат сприймається багатьма клієнтами як юрист з більш високою кваліфікацією, що володіє додатковим обсягом знань і компетенцій. Тим часом, статус адвоката має набагато більше значення для клієнта, дає набагато більше можливостей захистити інтереси замовника. Варто відзначити, що саме отримання статусу адвоката пов’язано з необхідністю проходження профільного іспиту і стажування, які підтверджують глибокі знання конкретного юриста в різних галузях права та вміння застосовувати їх. Звичайно ж, є ряд кваліфікованих юристів, які володіють тими ж знаннями, однак останнім часом саме статус адвоката дає доступ до повноцінного захисту інтересів клієнта.

В яких випадках послуги адвоката можуть бути затребувані в першу чергу – обшуки і перевірки

Спочатку (і протягом багатьох років), існувала так звана монополія адвокатів на представництво і захист інтересів в рамках кримінального провадження. У зв’язку з цим, до послуг адвоката часто зверталися саме ті особи, щодо яких як підозрюваних було відкрито кримінальне провадження (розпочато досудове розслідування). Це ж стосувалося і різної допомоги при проведенні слідчих дій у відношенні компаній.Тут статус адвоката давав можливість захистити бізнес клієнта від неправомірних дій силових структур – адже допуск під час обшуку кваліфікованого юриста, який зможе дати оцінку законності тих чи інших заходів (включаючи не- або недо- оформлені документи, некоректні протоколи, помилки у визначенні слідчого судді, використанні в якості понятих працівників силових структур тощо), і головне – припинити їх, не давши залякати співробітників клієнта вигаданими кримінальними переслідуваннямиТобто, послуги адвоката були (і залишаються) потрібними як гарантія захисту законних інтересів клієнта.Крім того (в силу традиції), склалася практика звертатися до адвоката у справах про розірвання шлюбу, суперечках при вступі в спадщину (хоча тут довгий час саме статус адвоката був необов’язковий).

«Адвокатська монополія»

Протягом останніх кількох років, на державному рівні початку вводитися так звана «адвокатська монополія» Законом України від 02.06.2016 р № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі – Закон № 1401) були змінені норми Конституції України. Зокрема, в статті 1312 Конституції було зафіксовано, що тільки адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. При цьому передбачається, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді по трудових суперечок, суперечок щодо захисту соціальних прав, щодо виборів і референдумів, в малозначних суперечках, а також щодо представництва малолітніх або неповнолітніх осіб та осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена. Зазначені зміни вступили в силу не відразу – був введений певний перехідний період. Згідно з пп. 11 п. 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції, було зафіксовано, що представництво адвокатами в Верховному суді і судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017; в судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018; в судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Триступенева система судового розгляду суперечок (перша інстанція – апеляція – касація) побічно відображає і необхідну кваліфікацію фахівців для відстоювання інтересів на кожному етапі. Відповідно спочатку монополія була розширена на найбільш складні аспекти – касаційний розгляд справ, з подальшим поширенням на апеляційну інстанцію, а в подальшому – і суди першої інстанції. Таким чином, після вступу в силу змін до Конституції, ті компанії або фізичні особи, які були націлені на довгий судовий спір (включаючи апеляцію і касацію), стали спочатку орієнтуватися на співпрацю з адвокатом, адже звичайний юрист (нехай навіть з високою кваліфікації) не зміг би представляти інтереси клієнта в суді після певної дати (наприклад в суді апеляційної інстанції після 1 січня 2018 року).А оскільки в багатьох випадках саме захист інтересів в суді є «багатоходовим» механізмом, зміна виконавця в середині процесу (або хитрощі із залученням «знайомого» адвоката) не кращим чином позначаються на результаті, то на поточний момент в більшості судових суперечок бажано орієнтуватися на співпрацю з адвокатом (адвокатським об’єднанням), який зможе відстоювати інтереси клієнта в судах всіх трьох інстанцій.

Адвокатська монополія в світлі судової реформи

03.10.2017 р Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р № 2147-VIII, який вступив в силу 15.12.2017 р Крім дуже значного переформатування всього судового процесу в адміністративному, господарському, цивільному судочинстві, зазначений Закон вніс важливе доповнення, яке, здавалося б, повинен обмежити монополію адвокатів в судах.Йдеться про введення категорій малозначних справ (справ незначної складності), для яких одним з критеріїв є сума позову (донарахування) в розмірі до 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи (з 01.01.2018 р – 1762 * 100 = 176 200 грн.) . Є ряд інших критеріїв для визнання справи малозначним, але «вартісної» є одним з визначальних. За малозначних справах, представляти інтереси клієнта в суді може будь-яка фізична особа (в т.ч. і не адвокат).Однак чи є це панацеєю в спробі заощадити на послугах адвоката? По-перше, є багато суперечок про розділ майна, суперечок про нерухомість, спадщину, що стосуються майна (нерухомості, транспортних засобів, готового бізнесу) значної вартості, набагато більше 176 тисяч гривень. Значить, під категорію малозначних вони не потраплять. По-друге, в ряді випадків розгляд суперечки як малозначної, обмежує права позивача на касаційний перегляд справи, що також може обмежити можливості судового захисту. Як підсумок – намагатися скористатися послугами не адвоката, а звичайного юриста, є сенс тільки для незначних суперечок (наприклад суперечки з ДФС на малі суми донарахувань, стягнення незначних сум за договорами тощо), де негативний результат не такий болючий для клієнта.В інших випадках варто орієнтуватися на залучення кваліфікованого адвоката.

Як знайти адвоката і негативні нюанси Єдиного реєстру адвокатів

При пошуку фахівця, якому буде довірено захист інтересів в судовій суперечці на великі суми, варто підходити дуже зважено. В цьому випадку дуже зручно, коли кваліфікований адвокат є співробітником або партнером тієї компанії, яка надає послуги бухгалтерського супроводу клієнта, консультує його на постійній основі. Більш того, при такому симбіозі роботи фахівців, часто вдається знищити у зародку саме підгрунтя майбутньої суперечки – завчасно виключити «слизькі» норми з договору або усунути ризик донарахування з боку ДФС. Часто в пошуку адвокатів допомагають поради бізнес-партнерів. Однак якщо досвіду співпраці з такими фахівцями раніше не було, клієнту доводиться йти «навмання». В даному випадку, потенційним клієнтам адвокатських послуг мав би допомогти Єдиний реєстр адвокатів України, який почав свою роботу ще в 2013 році. Він був створений на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 №26. Він являє собою базу даних в електронному вигляді. Вона доступна за адресою: erau.unba.org.uа У цій базі міститься інформація про всіх українських адвокатів, а також адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мають право на заняття адвокатською діяльністю в Україні. У профайл кожного адвоката включена така інформація:
  • Прізвище та ім’я по батькові;
  • номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
  • робочі контакти;
  • назва і контакти організаційних форм адвокатської діяльності;
  • інша інформація, передбачена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Здавалося б, доступ до такої бази дозволить оцінити благонадійність фахівця і його кваліфікацію. Однак це відчуття в даному випадку помилкове. Реально, ЄРАУ дозволить отримати тільки інформацію про те, чи діє конкретне адвокатське свідоцтво, а також – де і коли воно було отримано. Притому, дата отримання його в 2007 або 2017 році аж ніяк не говорить про те, що один фахівець на 10 років старше або досвідченіше другого – а лише про дату видачі свідоцтва (досвідчений юрист міг просто не отримувати адвокатське свідоцтво до введення адвокатської монополії, якщо не займався кримінальними справами). Звичайно, за бажанням адвоката до Реєстру можна внести і інші дані, наприклад спеціалізація і стаж роботи, інформація про професійні нагороди і рейтинги. Однак ця інформація за фактом подається в Реєстрі «як є» без будь-якої перевірки (що ні відрізняє цю інформацію від реклами).Крім того, самі дані Реєстру вносяться повільно і не повністю. Наприклад, дані в графі загальний стаж поки відсутні у всіх адвокатів. Більш того, у багатьох адвокатів в Реєстрі приведена застаріла інформація про місце роботи. Усе зазначене вище дозволяє сказати, що Реєстром є сенс користуватися, тільки щоб дізнатися всіх діючих адвокатів в своєму населеному пункті. Подивившись їх профайли, звичайно, будуть отримані тільки мінімальні дані про них, тому з кожним фахівцем доведеться спілкуватися додатково.

Що обрати?

Наведена вище інформація дозволяє нам зробити такі висновки. По-перше, на сьогоднішній день, і з введенням адвокатської монополії, статус адвоката підкреслює не тільки високий професіоналізм конкретного фахівця, а й той факт, що він готовий розвиватися професійно (тобто не бажає задовольнятися розглядом малозначних суперечок, де адвокатське свідчення не потрібно). По-друге, якщо існує ризик затяжного спору (з апеляційним і касаційним переглядом рішення, можливим направленням справи на повторний розгляд та інше), є резон спочатку звертатися до фахівця, який зможе супроводжувати даний спір у всіх інстанціях, – тобто до адвокату. Нарешті, оптимальним варіантом буде ситуація, при якій адвокат не тільки допомагає вирішити проблему, що створилася, але працює в «зв’язці» з бухгалтером аутсорсингової компанії, аудитором, податковим консультантом, які обслуговують компанію клієнта на постійній основі. В такому випадку вийде добитися злагодженої роботи та усунути можливі ризики ще до перетікання їх в судову площину.Крім того, якщо адвокати є частиною роботи команди аутсорсингової компанії, це дозволяє мати в штаті декількох фахівців з різною спеціалізацією – в податковому праві та супроводі перевірок, в земельному праві і будівельній сфері, фахівця з сімейного та спадкового права. В цьому випадку – кожен з таких фахівців буде максимально компетентний в своєму колі питань – і позбавлений необхідності відволікатися на рішення невластивих його специфіки завдань (зокрема адвокату, який займається питаннями оформлення прав на землю буде досить складно «відразу» брати участь в супроводі перевірок МНС або ДФС).Саме таким шляхом розмежування повноважень і компетенцій і пішла наша компанія. Наші фахівці – адвокати, володіючи глибоким професійним досвідом і значними напрацюваннями, забезпечують правове обслуговування клієнтів Корпорації. При цьому орієнтуючись на специфіку діяльності кожного з клієнтів, особливості ведення ними бізнесу, наші фахівці спочатку близько знайомляться зі специфікою кожного з них, що дозволяє надати юридичну, в тому числі – і адвокатську допомогу на максимальному рівні.[contact-form-7 id=”868″ title=”Форма в шапці”]