Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності

Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності

15.12.2017, 22:12

У «Юрист і Закон» №47 2017 вийшла стаття адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» аудиторсько-консалтингової корпорації «Глобал Консалтинг» Олени Кравченко, в якій вона розповідає про Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
 
 
 
 

Про суд і суддів

29 вересня 2017 року Президент України підписав Указ “Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності”. Місцезнаходженням суду визначено місто Київ і встановлено кількість суддів – 21.

Строк подання документів для участі в конкурсі на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності почав свій перебіг 1 грудня 2017 року і триватиме 15 днів.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції від 15 грудня 2017 року суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути особа, яка: відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді; за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності; відповідає одній із таких вимог, а саме:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;

2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п’ять років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п’ять років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених п. п. 1 – 3 ч. 1 ст. 33 вказаного вище Закону, щонайменше п’ять років.

Про справи

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України в другому читанні та в цілому прийняла нову редакцію Господарського процесуального кодексу, що набуде чинності в перший день роботи нового Верховного Суду, яким визначено 15 грудня 2017 року.

Тобто на нас чекає перехідний період, коли нова редакція Господарського процесуального кодексу вже набуде чинності, а Вищий суд з питань інтелектуальної власності свою діяльність не розпочне.

У новій редакції Господарського процесуального кодексу України прописано компетенцію та процедуру вирішення спорів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності. Так, відповідно до ч. 2 ст. 20 нової редакції Господарського процесуального кодексу України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності. До таких, зокрема, належать:

1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, у тому числі щодо права попереднього користування;

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси;

3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;

4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, у тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Читайте статтю Олени Кравченко для «Юрист і Закон» №38 2017 повністю
 

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту