Військовий збір та практика комерційних банків

Військовий збір та практика комерційних банків

16.06.2015, 15:06

На порталі Юрліга вийшла стаття адвоката АО «Глобал Адвокат» Віталія Крупельницького про практику комерційних банків щодо утримання та перерахування військового збору за доходами фізичних осіб-підприємців.

З 01.01.2015 р. набрали чинності положення п. 16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі за текстом «ПК України»), яким встановлено військовий збір. Відповідальність за нарахування та сплату військового збору за доходами фізичних осіб-підприємців, які надходять із-за кордону (у іноземній валюті при її обов’язковому продажі за вимогами НБУ), законодавство покладало на установи банків.

Практика тлумачення та виконання фінансовими установами податкових норм щодо утримання та перерахування військового збору у деяких банків різнилась від загальної практики. Пропонуємо розглянути мотиви таких окремих практик, які вказують на специфічність податкового законодавства.

Позиція деяких банківських установ: банківська установа мала нараховувати та утримувати військовий збір за доходом отриманим з-за кордону фізичною особою-підприємцем (при обов’язковому продажі валюти), яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Так, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України, а саме:
- фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно, суб’єктний склад платників військового збору поширюється і на фізичних осіб-підприємців, оскільки підприємництво є формою діяльності фізичної особи-резидента. Ознака підприємництва є атрибутом фізичної особи-резидента.

Далі, об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України, а саме і зокрема:

  • 1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1.1. ПК України);
  • 2) іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1.3. ПК України ).

 

«Іноземні доходи» є загальним терміном, який також є ознакою доходів, які отримуються як платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, так і платником податків на загальній системі оподаткування. Так, згідно п. 14.1.55 ПК України: доходом, що отриманий за межами України є будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи […].

Вказані норми предметом свого регулювання дійсно передбачають дохід «як такий», зокрема іноземні доходи, які можуть бути у складі доходу платника єдиного податку.

Причинно-наслідковий зв’язок, який би дозволив встановити, що військовий збір не стягується з доходів, «як таких» та отриманих на умовах спрощеної системи оподаткування, відсутній.

Проте, не зважаючи на означене, Державна фіскальна служба України, у 2015 році формувала такі роз’яснення:

  • - «Отже, фізичні особи-підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період» («Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого ФОП від провадження господарської діяльності?» Запитання-відповіді, від 13.02.2015).
  • - також, з роз’яснень від 18.03.2015 р.: Чи повинен підприємець, що є платником єдиного податку ІІ групи платити військовий збір у 2015 році? – Відповідь: фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не є платниками військового збору (http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/189128.html).
  • - ідентичні положення містяться у «Актуальні питання-відповіді щодо застосування норм податкового законодавства України від 11 березня 2015 року та інших роз’ясненнях.

 

Заразом, прямих предметних і обґрунтованих роз’яснень Державної фіскальної служби України, чому фізична особа-підприємець платник єдиного податку не є платником військового збору – немає. Така невизначеність призвела до різних поглядів на проблему у експертному середовищі. На підтвердження приведеної вище позиції деяких установ банків, розумно обґрунтованим є погляд колег: http://jurblog.com.ua/2015/02/viyskoviy-zbir-realiyi-ta-problemi-2015-roku/

Загальна практика утримання та перерахування військового збору та її обґрунтування

Так, об’єктом оподаткування військового збору є доходи, визначені ст. 163 ПК України, тобто (1) доходи, які надходять на умовах загальної системи оподаткування та (2) утворюють окремий вид податку – податок на доходи фізичних осіб.

В свою чергу, згідно п.п. 2 п. 297.1. ст. 297 ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування та сплати такого податку, як податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої групи (фізичної особи).

Об’єкт оподаткування є висхідною ознакою у визначенні податкового обов’язку зі сплати військового збору. Як податок на доходи фізичних осіб, так і єдиний податок, утворюють окремі і різні види податкових обов’язків, а як наслідок – утворюють окремі об’єкти оподаткування.

В силу положень ст. 22 ПК України об’єктом оподаткування є дохід, з наявністю якого податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку. Дохід отриманий та визнаний на умовах єдиного податку (ст. 292 ПК України) не утворює об’єкту оподаткування, для податку на доходи фізичних осіб (ст. 163 ПК України).

З огляду на викладене, військовий збір належить нараховувати, утримувати та сплачувати за доходами, що обкладаються податком на доходи фізичних осіб, а не доходами, що обкладаються єдиним податком.

Така правова позиція неодноразово (але не прямо) була підтверджено у офіційних роз’ясненнях Державної фіскальної служби України, як це було показано вище.

Наведена проблема вкотре показує відсутність правової визначеності у податковому законодавстві. Таке законодавство дозволяє його обґрунтоване варіативне та предметне тлумачення, що є недопустимим адмініструванням.


Читати на Юрлізі

Віталій Крупельницький
адвокат, АО «Глобал Адвокат»
Корпорація «Глобал Консалтинг»

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту