Багато з фізосіб-позичальників, які у 2007-2008 роках уклали кредитні договори в іноземній валюті, не змогли погасити заборгованість. Вони намагалися зменшити борговий тягар по-різному: наприклад, підписували договори про реструктуризацію, переведення кредиту з валюти в гривню, списували частина заборгованості і т. д. І якщо перші два способи не мали негативних податкових наслідків для позичальників, то в останньому випадку їх очікував підступ.За законодавством анульована частина заборгованості вважається доходом колишнього боржника. А це значить, він повинен сплатити податок. Однак багато хто з боржників про це забули, і в кінці 2015 року потрапили під удар податкового органу.
Згідно з положеннями Податкового кодексу, до складу оподатковуваних доходів включається дохід, який платник податку отримує як додаткове благо. В даному випадку додатковим благом є сума боргу, який кредитор анулює (списує) до закінчення строку позовної давності за власним рішенням, що не пов’язано з банкрутством. У ПК також прописано, що анулювання можливо, якщо сума боргу перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року.
Нинішня редакція цього пункту трохи відрізняється від редакції 2012-2013 рр. (на які припадає основна маса договорів), однак загальна логіка залишилася колишньою. Кредитор зобов’язаний повідомити боржника про анулювання боргу, необхідності включити цю суму в податковий розрахунок доходу та сплатити податок.
В іншому випадку вся відповідальність за нарахування та сплату податку покладається на колишнього кредитора. Дохід виникає, якщо одночасно:
- Зобов’язання було анульовано у певній частині;
- Кредитор анулював борг за власним рішенням;
- Кредитор належним чином повідомив про це боржника.
У такій ситуації єдиний шанс захистити інтереси колишнього позичальника — довести невиконання кредитором одного або декількох вимог закону. Однак не завжди це можливо.
Як показує практика, в більшості випадків банк за договором поступки права вимоги передавав (продавав) кредитну заборгованість факторинговій компанії. А вже факторингова компанія підписувала з боржником додаткову угоду про погашення або часткове анулювання боргу.
Завданням більшості з таких додаткових угод було максимально убезпечити інтереси факторингової компанії. Для цього в угодах обов’язково передбачався пункт про повідомлення боржника про те, що боржник зобов’язаний самостійно подати декларацію за підсумками року. Притому у більшості випадків текст відповідного пункту Податкового кодексу був скопійований дослівно. Тобто, було зафіксовано анулювання (списання) частини заборгованості. Саме на підставі таких норм органи ГФС при перевірці і виконують донарахування ПДФО колишнім боржникам.
Такі донарахування стали масовими в другій половині 2015 року, про що свідчить і поява 5 роз’яснень ГФС з цього питання і розгляду нюансів оподаткування.
І все-таки є кілька моментів, які допоможуть позичальникові піти від сплати ПДФО після списання частини боргу.
По-перше, в Податковому кодексі передбачено списання заборгованості за самостійним рішенням кредитора (тобто в результаті одностороннього правочину щодо відмови від свого права). На ділі ж анулювання боргу відбувалося за домовленістю боржника і кредитора.
По-друге, часто списання заборгованості відбувалося не через анулювання її частини, а через передачу відступного (грошей, майна тощо). А це самостійний спосіб припинення зобов’язання. В такому разі говорити про анулювання неправомірно, а отже, органи ГФС не повинні і донараховувати ПДФО (наприклад, Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 р. по справі № 822/244/15).
Таким чином, домогтися позитивного результату при відстоюванні прав колишнього боржника можна, тільки якщо пункти договору про списання заборгованості містять протиріччя. Це дасть можливість підтвердити відсутність доходу, а значить, і відсутність підстав для донарахування ПДФО за результатами перевірки. Але навіть у такому разі права боржника доведеться відстоювати в суді.
Антон Клименко, провідний юрист АО «Глобал Адвокат» (аудиторсько-консалтингова Корпорація «Глобал Консалтинг») для Delo.ua (прочитати статтю на сайті – delo.ua/finance/kak-zaemschiku-ne-platit-ndfl-posle-spisanija-chasti-dolga-311450)
