Деякі підприємці на спрощеній системі оподаткування можуть зіткнутися з необхідністю установки реєстратора розрахункових операцій (РРО). Причому з 1 січня 2019 року Законодавці розширили список єдинників, які зобов’язані встановлювати РРО. Сьогодні більш детально поговоримо про ці зміни, а також про те, кому і як потрібно  використовувати реєстратор.

У даній статті ми спробуємо максимально розкрити питання, які виникають у підприємця на стадії прийняття рішення щодо необхідності застосування касового апарату та під час його використання. Щоб урахувати всі нюанси, які виникають у господарській діяльності конкретного підприємця, пропонуємо Вам звернутися за податковою консультацією щодо РРО для ФОП.

Що таке РРО?

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) – це касовий апарат, який реєструє всі розрахунки з покупцями з використанням готівки, а також платіжної картки. Вся зафіксована інформація автоматично передається на сервер фіскальної служби (ДФС).

Кому обов’язково потрібен касовий апарат (РРО) в 2019 році?

На сьогоднішній день касовий апарат для підприємців-спрощенців є обов’язковим для використання за таких умов:

РРО для ФОП 2 та 3 груп обов’язковий

Річний оборот перевищив 1 млн. грн. (рахується загальний оборот, включаючи готівковий і безготівковий розрахунок).

Якщо було таке перевищення, то використовувати РРО потрібно з початку кварталу, наступного за кварталом, в якому оборот склав 1 млн. грн.

Зверніть увагу! Якщо оборот склав 1 млн грн, але через певний час ви будете працювати виключно безготівково, то РРО можна не використовувати.

Магазини, інтернет-магазини, торгові точки та ін., а також сфера послуг та громадського харчування (ресторани, бари, салони краси, медичні центри та ін..) у формі ФОП

Обов’язкове РРО для ФОП незалежно від групи єдиного податку

Торгують за готівковий розрахунок складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту.

Перелік таких товарів затверджений Постановою КМУ №231 від 16.03.2017

Інтернет-магазини, магазини та торгові точки з продажу техніки, електроніки, в т.ч. на ринках

Здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення

Аптеки (інтернет-аптеки), магазини (інтернет-магазини)

Перелік груп складних побутових товарів, в цілях застосування РРО:
  1. Група 73 «Вироби з чорних металів» (плити для приготування їжі, пічні решітки, варильні котли, мангали, жаровні та інше).
  2. Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини» (котли для центрального опалення, насоси для рідин, насоси повітряні або вакуумні, установки для кондиціонування повітря, холодильне або морозильне обладнання та інше)
  3. Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя» (трансформатори електричні, пилососи, бойлери електричні, плити і духовки електричні, телефонні апарати, мікрофони та інше).
  4. Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання» (трактори, мотоцикли, гіроборди, квадрокоптери та інше).
  5. Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» (лінзи, об’єктиви, окуляри, фотокамери та інше).
  6. Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини».
  7. Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя».
  8. Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

Кому можна не використовувати РРО в 2019 р.:

Детальніше
  • якщо розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
  • у разі внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток);
  • якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС (термінал самообслуговування), який належить банку та знаходиться у приміщенні банку;
  • при продажу продукції власного виробництва (крім підприємств торгівлі і громадського харчування) — за умови, що продаж проводиться через касу підприємства (організації, установи) з оформленням касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
  • при продажу проїзних квитків із заздалегідь надрукованою вартістю і серією;
  • при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення), наданні послуг особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг);
  • при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
  • у деяких інших випадках відповідно до Постанови КМУ № 1336 (з правками від 18.12.2017) та ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»

Реєстрація РРО

З 19.04.2019 р. (з дати набрання чинності наказом Мінфіну № 64 від 13.02.2019 р.) реєстрація РРО  здійснюється за спрощеною процедурою  у такій послідовності:
Детальніше
  1. виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО (центр сервісного обслуговування);
  2. виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;
  3. до початку реєстрації РРО його власник (підприємець) має надіслати (подати) до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, у якому надати інформацію про господарську одиницю, де застосовуватиметься РРО (20-ОПП);
  4. ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
  5. суб’єкт господарювання-власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
  6. ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера за формою № 2-РРО (дійсна три дні);
  7. ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО;
  8. ДФС видає реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРО.

Усі ці процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням ФОП може отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.

Після цього касовий апарат для ФОП готовий до використання. 

Штрафи за порушення вимог до використання РРО

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено такі штрафні санкції:
Детальніше
  • за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО (невикористання РРО); нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції:

 – вчинене вперше — 1 гривня;

 – за кожне наступне вчинене порушення — 100 відсотків вартості товарів (послуг), проданих з порушеннями;

  • якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, — десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.);
  • у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, — п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.);
  • у разі застосування РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, — сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.);
  • в разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО, — десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.)

Окрім того, ст.155Кодексу про адміністративні порушення передбачені такі максимальні штрафи за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг:

  • від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.) – вперше;
  • від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн.) – повторно протягом року.