Весняний тур «Глобала» старовинними садибами Харківщини

Весняний тур «Глобала» старовинними садибами Харківщини

Вже за традицією колектив харківського офісу Корпорації «Глобал Консалтинг» навесні організовує невелику подорож дивними місцями Харківської області. На цей раз наш тур вихідного дня включав відвідування старовинних садиб в Старому Мерчику, Шарівці і Наталіївці, а також Пархомівського музею та Краснокутського дендропарку.

Останній вікенд квітня порадував нас сонячною, теплою погодою. Нарешті до нас завітала весна: трава і дерева зазеленіли, квіти розпустилися, птахи заспівали на весь голос. А ми в прекрасній компанії, з колегами, зустріли весну в дивовижних місцях Харківської області. Нам дійсно вдалося зануритися в атмосферу XIX століття, в буквальному сенсі доторкнутися до історії. Але про все по порядку…

Перша зупинка і перший палац – садиба в Старому Мерчику, що належала колись роду Шидловських. Місце досить застаріле, але ще вгадуються сліди колишньої величі.

Цвяхом нашої програми, звичайно ж, був замок у Шарівці. Там, блукаючи тінистими алеями поруч з палацом, ми провели майже 2,5 години. Місце дійсно вражає своєю красою: палац, який ніби зійшов зі сторінок середньовічної казки, гарний парк з дивовижними рівними рядами лип. Є чому здивуватися і отримати естетичне задоволення.
Єдине що нас засмучувало протягом всієї поїздки – стан садиб. Дуже шкода, що такі красиві пам’ятники архітектури сьогодні забуті і, на жаль, не реставруються і ніким не підтримуються.

Ще один пам’ятник історії на нашому шляху – садиба в Наталіївці. На жаль, сам палац не зберігся. Але ми побачили господарські будівлі, кінний манеж і дивовижної краси водонапірну башту зі скульптурами драконів. Вежа дійсно виглядає казково. Здається, що ось-ось у вікні ми побачимо красуню Рапунцель, яка розчісує свої коси.

Побували ми і в Пархомівському музеї, де зберігаються оригінали картин відомих художників: Малевича, Пікассо, Рєпіна, Айвазовського та інших.

І завершальним пунктом нашої подорожі став Краснокутський дендропарк. Було приємно прогулятися його алеями, побачити акуратні, круглі, як блюдце, озера, зайти на оточений вербами острів Кохання, до якого веде легкий ажурний місток.

Емоції, якщо чесно, були різні. Від розчулення і гордості до розчарування і смутку. Краса наших місць дійсно вражає, але те, в якому вигляді знаходяться пам’ятники історії, навіває смуток. Хочеться вірити, що знайдуться люди, які зможуть зберегти ці шедеври, і численні туристи зможуть насолодитися їх величчю і красою.