Згадати все. Яким був 2015 для бізнесу

Згадати все. Яким був 2015 для бізнесу

2015 добігає кінця. Яким був цей рік? Непростим, суперечливим, з масою нововведень і змін у законодавстві. Ми вирішили пригадати значущі для бізнесу нововведення і попросили наших фахівців прокоментувати їх. А також зробити невеликі прогнози на 2016 рік, чого підприємцям очікувати в наступаючому році.

Реєстрація бізнесу по-новому, проект Трудового кодексу, скасування деяких ГОСТів

Олена Кравченко, керівник юридичного департаменту

2015 запам’ятався деякими зміни у сфері корпоративного права, державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців. Зупинимося на головних з них.

13 грудня набули чинності два закони, що стосуються реєстрації:

  • Закон України від 24.11.2015 р №815-VIII «Про внесення змін до Закону України« Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців »щодо запобігання внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»
  • Закон України від 26.11.2015 р №835-VIII «Про внесення змін до Закону України« Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців »та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань».

 
Цими законами був змінений порядок державної реєстрації юросіб та ФОП.
Зокрема, Закон №815-VIII встановлює, що вносити зміни до відомостей про юрособу, які містяться в ЄДР, і зміни в його установчі документи, потрібно тільки на підставі оригіналу відповідного рішення органів управління юридичної особи. Раніше для реєстрації змін можна було надати тільки копії рішення.
Законом №835-VIII викладено в новій редакції Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Зокрема:

  • державну реєстрацію юридичних осіб та ФОП проводитимуть органи місцевого самоврядування, державні адміністрації, нотаріуси та акредитовані Мін’юстом суб’єкти. Органи юстиції реєструватимуть лише громадські формування. До 30 квітня 2016 року діятиме перехідний період, коли ще можна буде реєструвати юросіб та ФОП в органах юстиції;
  • встановлено принцип екстериторіальності в межах всієї України (тобто, щоб зареєструвати юридичну особу в іншому місті, не потрібно туди їхати, це можна зробити в будь-якому місті країни);
  • тепер для проведення будь-яких реєстраційних дій можна подавати документи в електронному вигляді;
  • список документів, необхідних для державної реєстрації, став набагато менше;
  • тепер не потрібно щороку підтверджувати відомості про ФОП або юр ос

 
Всі ці зміни набувають чинності 1 січня 2016 року.
Закон України від 24.11.2015 р N 816-VIII «Про внесення змін до статті 60 Закону України« Про господарські товариства »встановлює, що загальні збори учасників вважаються правомірними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які в сукупності мають більш ніж 50% голосів. Раніше вимагали 60%. У той же час установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Були зміни і в сфері трудового права.
5.11.2015г. Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект нового Трудового кодексу України. У даному проекті передбачено, зокрема

  • висновок письмових трудових договорів з усіма працівниками;
  • збільшення строку позовної давності по трудових спорах до одного року
  • розширення переліку підстав для укладання строкових трудових договорів;
  • збільшення тривалості щорічної оплачуваної відпустки до 28 календарних днів;
  • можливість застосування технічних засобів для контролю за працівником;
  • можливість звільнення працівника у зв’язку з розголошенням інформації з обмеженим доступом.

 
До другого читання проект Трудового кодексу будуть допрацьовувати, в тому числі із залученням профспілок, громадських організацій, експертів. Тому сказати, який Трудовий кодекс ми отримаємо в результаті, поки складно.

Звернемо увагу також на деякі зміни у сфері державного регулювання.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі своїми наказами №№175, 182-188 відмінило дію 12776 ГОСТів, розроблених до 1992 року. Щоб бізнес встиг пристосуватися до нових умов, більшість з скасованих ГОСТів будуть діяти ще два роки до початку 2018. Підприємства, для яких використання ГОСТів є важливим або надає конкурентні переваги, можуть використовувати їх і далі, але це використання вже не буде обов’язковим.

Про ПДВ, ЄСВ, РРО та багато іншого

Антон Клименко, провідний юрист

Для бухгалтерів та фахівців з оподаткування 2015 став досить насиченим, і можливо навіть, трохи агресивним. Хоча агресивними були не тільки його зміни, але і настрої фахівців щодо них. Суб’єктивно, поточний рік чимось нагадав 2005 рік, який також був сповнений важливих змін.

Нинішній рік цікавий тим, що бухгалтери знову звернули увагу на бухгалтерський облік . Причиною тому, стала ув’язка об’єкта оподаткування податком на прибуток (для підприємств на загальній системі) з фінансовим результатом до оподаткування, визначеним за даними П(С)БО та МСФЗ. Фактично, канули в Лету забобони і «обережні позиції» у відображенні різних операцій: починаючи з закупівлі води в офіс і закінчуючи відсутністю ТТН. Тепер ключову роль знову відіграє саме бухгалтерський облік, порядок відображення тих чи інших операцій, і головні бухгалтери багатьох підприємств вперше всерйоз підійшли до читання та складання наказу про облікову політику.

Поки рік ще не закінчений, фінансовий результат не сформований, декларації не подані, тому говорити про ступінь «лібералізації» від визначення податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку, рано. Але для підприємств з обсягами доходу до 20 млн. грн, ступінь «лібералізації» витрат представляється досить значною. Хоча, звичайно ж, реальний підсумок можна буде підвести тільки через час, коли буде сформована позиція ГФС щодо перевірок платників податків.

Практично весь рік не замовкають розмови про ПДВ і систему електронного адміністрування ПДВ . Зараз можна сказати, що система працює, і багато підприємств вже зуміли підлаштуватися під алгоритми її роботи, «приходу» і «відходу» коштів з рахунку. Серед противників даної системи, у тому числі і ті, хто знаходить сліди «ручного управління» СЕА, та інших порушень.

З ключових новацій, які побачили світ або почали застосовуватися в цьому році, також можна згадати «знижувальний коефіцієнт» ЄСВ , який у свідомості багатьох фахівців зв’язався з ІТ-компаніями. Вже зараз, до кінця 2015 року, можна сказати, що з двох цілей – детінізації зарплат і зниження платежів з ЄСВ -, даний механізм зміг вирішити тільки перший. Обіцяний спочатку коефіцієнт 0,4, який можна було застосовувати до ставки ЄСВ, вже до березня перетворився на розрахунковий (який для багатьох підприємств склав 0,5 і більше). Протягом року ті підприємства, які використовували коефіцієнт, періодично стикалися з тими чи іншими неврегульованими питаннями його застосування (щомісячні перерахунки, виправлення і т.п.). А вже до листопада, органи ГФС на місцях почали масово донараховувати ЄСВ внаслідок нібито «некоректного» розрахунку чисельності працівників (а точніше – округлення показників такої чисельності не по загальновстановленими правилами, а, на думку ГФС, – тільки «вниз»).

Тому сьогодні, деякі з компаній, які на початку 2015 ризикнули застосовувати коефіцієнт, вже подумують про «звичайному» розрахунку ЄСВ.

2015-й рік починався з побоювань приватних підприємців про необхідність використовувати , починаючи з 1 липня, РРО . До кінця року ми знову спостерігаємо побоювання, але вже у зв’язку з планованою податковою реформою.

При побіжному погляді на минулий рік, складно знайти п’ятий значиму новина, яка торкнулася б податкової сфери і залишила скільки-небудь істотний відбиток в пам’яті. Якщо, звичайно, не вважати такою новиною плановані зміни податкового законодавства (тобто, Податкову реформу).

На сьогодні говорити про якусь підсумкової концепції податкової реформи поки рано. Однак ключовими її аспектами, мабуть, стануть:

  • Зниження ставки ЄСВ у 2 рази, при залишенні майже незмінною ставки ПДФО;
  • Збереження на колишньому рівні або незначна зміна ставок ПДВ і податку на прибуток;
  • Переформатування спрощеної системи оподаткування, з метою витіснити зі складу ФОП-єдиноподатників 2 групи тих, які займаються високорентабельної торгівлею та наданням послуг – як у звичних сферах бізнесу, так і в сфері ІТ та електронної комерції (у тому числі інтернет-магазини, комерційні сервіси і т.п.);
  • Більший контроль за обсягами доходів ФОП за рахунок впровадження обов’язкового використання РРО великою кількістю суб’єктів.

 

Уряд обіцяє 1 квартал 2016 використовувати вже «нові» ставки податків, але застосовувати їх до «старих» правил ведення бізнесу, а вже з 1 квітня 2016 року – здійснити перехід на нові правила оподаткування.

Поки що складно говорити про те, як будуть нововведення сприйняті бізнесом (оскільки не ясні ще й самі правила). Не ясно, в чому саме представники бізнесу погодяться піти назустріч державі при оподаткуванні своїх доходів.

Поки ясно одне – як і в багато попередні роки, настання нового 2016 принесе для бухгалтерів, юристів, податкових консультантів багато нововведень, змін і нової роботи, в тому числі і такий, про існування якої сьогодні ми не можемо і подумати.

Особливу увагу бухгалтерського обліку, Закон про аудиторську діяльність

Марина Подлозная, керівник відділу аудиту

Цей рік для аудиторів в Україні був важким у всіх відносинах, як і для їхніх клієнтів. Складна політична та економічна ситуація в країні, триваючий спад у виробництві та інших галузях економіки, неефективне уряд, невизначеність у законодавстві, у тому числі податковому, і як наслідок невпевненість бізнесу в завтрашньому дні, неможливість будувати прогнози. Тим не менше, наші основні клієнти залишилися з нами і ми робимо все можливе, щоб у такий складний час бути корисними для них.

З ростом ризиків, бізнес чаші звертається до консультантів, експертам, аудиторам з метою аналізу своїх рішень. Іноземні інвестори в процесі моніторингу збільшених ризиків замовляють аудиторам огляди ситуації в Україні.

У 2015 році у зв’язку зі змінами до ПКУ, а саме новими нормами щодо розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, значно зросло значення бухгалтерського обліку. І аудиторів це радує. Вперше за багато років до нас звертаються підприємства із замовленнями проаналізувати і надати допомогу в розробці облікової політики, проконсультувати з питань трансфертного законодавства і допомогти в розробці політики за трансфертними цінами.

Якщо говорити про події року, що минає, то найістотнішим було звичайно поява чергового проекту Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності», оприлюдненому на офіційному сайті Мінфіну 17.08.2015 року. Цей проект претендує на відповідність останнім директивам ЄС і передбачає серйозні зміни у сфері аудиторської діяльності.

Передбачено створення Органу суспільного нагляду за аудитом суб’єктів суспільного інтересу, який, у свою чергу, складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції по забезпеченню якості. Закон встановлює нові критерії до аудиторів таких суб’єктів, нові правила допуску до професії. Аудиторській палаті в такому контексті відводиться роль професійного об’єднання. Аудиторські фірми, які надаватимуть послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств громадського інтересу, повинні будуть відповідати зокрема наступними критеріями:

  • за основним місцем роботу має працювати не менше 5 аудиторів;
  • загальна чисельність штатних кваліфікованих працівників, які залучаються до виконання завдань, повинна становити не менше 15 осіб;
  • мінімум 2 особи з них повинні мати сертифікати (дипломи) професійних організацій, які підтверджують високий рівень знань за міжнародними стандартами фінансової звітності.

 

У той же час, проект закону «Про внесення змін до Закону України« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні »передбачає розширення обов’язкового щорічного опублікування фінансової звітності, у тому числі середніх підприємств.

Після реформи ринок аудиторської деятель¬ності додатково охопить близько 3 тис. Великих і 13 тис. Середніх компаній, які зобов’яжуть проходити обов’язковий аудит щорічно. Це, звичайно, положі¬тель¬¬ний момент, але є великі сумніви, що це призведе до ще більшого збільшення дисбалансу між компанія¬мі «Великої четвірки» і національними аудиторами на ринку аудиту.

Якщо закон буде прийнятий, то він кардинально змінить правила гри на ринку аудиторських послуг. Одним словом – це революційні зміни. Але еволюційно українські аудитори та аудиторські фірми не готові до таких трансформацій. Адже більшість положень нового закону грунтуються на Директиві №2014/56/ЄС і Регламенті 537/2014, що будуть обов’язковими для країн Євросоюзу лише з 17 червня 2016 (через два роки з моменту прийняття). Мінфін пропонує встановити подібні правила в Україні з липня 2016 року. На мій погляд, рівень розвитку аудиторського ринку України не порівняти з рівнем європейського. У Європі аудит частково заміняє державний контроль. В Україні ж ведення господарської діяльності зарегульоване набагато більше, ніж у Європі. Необхідний етап гармонізації загального законодавства з Законом про аудиторську діяльність.

Розроблений Мінфіном і вже схвалений Єврокомісією проект аудиторської реформи викликав серйозне протистояння з боку Аудиторської палати України і аудиторської громадськості. Головне побоювання полягає в перетворенні ринку аудиту з саморегульованого в повністю підконтрольний Мінфіну.

Позачерговим з’їздом аудиторів, що відбувся в жовтні цього року, прийнята резолюція про визнання Законопроекту «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності» таким, що потребує суттєвих доопрацювань. З’їздом були затверджені і підтримані всі пропозиції та зауваження до Законопроекту, які були висунуті на розширеному засіданні ВПОО «Спілка аудиторів України». Крім того, з’їзд підтримав в якості основи для обговорення альтернативний проект Закону «Про аудиторську діяльність» від 06.10.2015г., Який пройшов реєстрацію у Верховній Раді України 03.04.2015 року за №2534 та оновлений 06.10.2015 р

На даний момент проект закону доопрацьовується з участю представників аудиторської громадськості та АПУ. Найімовірніше закон не буде прийнятий і введений в дію в раніше оголошені терміни.
Але в кожному разі серйозні зміни в сфері аудиту невідворотними і все вирішиться в наступному 2016 році. Наше завдання бути готовими до змін і організаційно і методологічно, відповідати професійно вимогам часу і ринку. І, звичайно, успішно пройти майбутню наступного року перевірку контролю якості.
 

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту

Залишити коментар