На перший погляд запитання здається дивним, бо відповідь, начебто є очевидною.
Процедура оскарження: від квитанції до рішення про відмову
Отже, ви отримали в електронному кабінеті платника податків квитанцію про зупинення в реєстрації податкової накладної. Керуючись процедурою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 («Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»), через той самий електронний кабінет ви подали пояснення. У ньому ви описали чим займається ваше підприємство, ну, і, звісно, розповіли усі подробиці господарської операції з постачання товару чи послуги, за якою було оформлено податкову накладну.
Ви надали всі документи на підтвердження того, що ця операція не є фікцією. Але в результаті отримали рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке спробували оскаржити в адміністративному порядку, що також не дало позитивного результату.
Визначення відповідача: правовий аналіз статусу комісії
Залишився лише судовий розгляд. Кого визначити відповідачем у цій справі?. Відповідно до пунктів 2-4, 10 Наказу Мінфіну №520 рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, приймають комісії регіонального рівня, рішення яких (пункт 12) може бути оскаржено у судовому або в адміністративному порядку.
У абзаці другому пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року («Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») також зазначено, що рішення про реєстрацію податкової накладної приймають комісії регіонального рівня.
Це та сама комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної, яка розглянула ваші пояснення на підтвердження господарської операції, яку зафіксовано у податковій накладній, та винесла те саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Чому комісія не є самостійним відповідачем?
Кодекс адміністративного судочинства України визначає відповідачами суб’єктів владних повноважень, тобто органи державної влади. Комісія не є органом, а є структурною одиницею, групою державних службовців, обраних для зайняття певним напрямком діяльності у сфері адміністрування податків і зборів. Тобто відповідачем у таких справах має бути Головне управління Державної податкової служби відповідної області, яке сформувало таку комісію регіонального рівня зі своїх службових осіб.
Обґрунтування необхідності залучення двох відповідачів
Але одного відповідача буде замало. За цими категоріями справ позивачі пред’являють дві позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації;
- зареєструвати податкову накладну. І відповідачів у таких справах, насправді, теж два. Чинна судова практика вже визначилась та сформувалась щодо цього питання.
Аналіз судової практики: Кейс СОК «Війтовецький»
Цікавою та показовою у тлумаченні цього питання є справа №822/1817/18 за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Війтовецький». Сільгосппідприємство позувалось із Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (найменування тут і далі за текстом приведені такими, якими вони були фактично на момент розгляду цієї справи та за якими їх і зафіксовано у процесуальних документах).
Позивач вимагав визнати протиправним та скасувати рішення комісії про відмову у реєстрації, і, власне, просив зареєструвати податкову накладну. Перша та друга судові інстанції задовольнили ці вимоги у повному обсязі. Головне управління ДФС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, де вказувало на те, що суди не дослідили належним чином усі обставини справи та надані сторонами докази. А крім того, стверджувало про те, що не може бути належним відповідачем по цій справі, бо зареєструвати податкову накладну може лише Державна фіскальна служба.
Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Постановою від 23 жовтня 2018 року висловив наступну правову позицію:
«У касаційні скарзі відповідач вказує, що хоча рішення про відмову в реєстрації податкових накладних приймалося Комісією регіонального рівня, проте саму реєстрацію здійснює Державна фіскальна служба України, що унеможливлює пред’явлення позовних вимог в цій частині до відповідача.
Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що така обставина не впливає на визначення належного відповідача у справі, оскільки норми підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так само як і пункту 28 Постанови №117 визначають, що податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної. Ці норми не містять жодної спеціальної вимоги щодо кола суб’єктів, уповноважених на виконання такого судового рішення».
Актуальність правової позиції у 2026 році
Пункту 201.16.4 у Податковому кодексі України вже не існує, Постанова КМУ №117 від 21.02.2018 р., яка регулювала на момент розгляду цієї справи порядок зупинення реєстрації податкової накладної, вже не діє. Проте, пункт 19 нині чинного Порядку ведення реєстру податкових накладних (затверджено Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. №1246) містить аналогічні норми. Хіба що з уточненням щодо того, що відповідне рішення, що набрало законної сили, має надійти до ДПС.
Що ж до визначення того, чи слід залучати у справах про реєстрацію податкової накладної другого відповідача, то слід виходити з того факту, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться централізовано, не обласними управліннями, а Державною податковою службою України. Це відображено у положеннях підпункту 14.1.60 пункту 14.1. статті 14, пункті 20.2 статті 20 ПКУ, а також простежується у нормах Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246.
Практичні поради та розрахунок витрат
Із власного досвіду можемо сказати, що за двох відповідачів (обласне ГУ та центральний орган ДПС) розгляд справи не надто ускладнюється. Так, кількість процесуальних документів збільшується, але доводи співвідповідачів переважно співпадають. Ба більше, часто інтереси обох представляє один і той самий представник.
Розрахунок судового збору на 2026 рік
Розмір судового збору від кількості відповідачів також не збільшується. Оскільки у таких справах вимог зазвичай дві, і обидві немайнового характеру, то згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» застосовується подвійна ставка, що передбачена абзацом 6 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону.
Тобто це 2 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня року подання позовної заяви (у 2026-му році прожитковий мінімум складає 3328 гривні). А при поданні документів в електронній формі, застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що передбачено частиною 3 статті 4 цього Закону, тобто сплатити необхідно 5324,8 гривень.
Висновок
Судовий процес проти податкових органів вимагає не лише знання норм матеріального права, а й суворого дотримання процесуальних тонкощів — від залучення належних співвідповідачів (як ГУ ДПС, так і центрального апарату) до використання понижуючих коефіцієнтів при сплаті судового збору. Щоб мінімізувати ризики та прискорити процес реальної реєстрації накладних в ЄРПН, рекомендуємо скористатися підтримкою професіоналів.
Фахівці Корпорації «Глобал Консалтинг» готові взяти на себе повний юридичний супровід вашої справи в суді, забезпечивши надійний захист інтересів вашого бізнесу на кожному етапі.
Яна Бондаренко
Адвокат
Старший юрист Корпорації “Глобал Консалтинг”