В ЮРИСТ & ЗАКОН №41 вийшла стаття юриста АО «Глобал Адвокат» Ксенії Коваль про особливості договірних відносин транспортно-експедиторської діяльності, відповідальність вантажовласника перед перевізником і експедитором.Відповідно до положень Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі по тексту «Закон»), вантажовласник (клієнт), перевізник і експедитор є учасниками транспортно-експедиторської діяльності. Згідно ст. 1 Закону, транспортно-експедиторська діяльність – це підприємницька діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів. В свою чергу, вантажовласником є юридична або фізична особа, а також власник вантажу, який користується послугами експедитора для організації процесу доставки вантажу за місцем призначення, за певну плату. Експедитор – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта організовує доставку вантажу за місцем призначення за певну плату. Перевізник – юридична або фізична особа, яка за домовленістю з експедитором приймає на себе зобов’язання доставити вантаж за місцем призначення. Взаємовідносини зазначених учасників будуються таким чином: вантажовласник укладає договір з експедитором на надання послуг з перевезення вантажу, а експедитор для виконання своїх обов’язків перед вантажовласником залучає перевізника, який за певну плату здійснює фактичну доставку вантажу до вказаного вантажовласником місця. Виходячи з положень вищезгаданого Закону, а також Цивільного кодексу України, велика частина відповідальності в таких договірних відносинах лягає на плечі експедиторів і перевізників, тоді як відповідальність вантажовласника є більш обмеженою. Так, відповідно до статті 14 Закону вантажовласник несе відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків, які передбачені договором експедирування та Законом. Відповідно до статті 12 Закону, обов’язки вантажовласника – це:
  • надання вантажовласником своєчасної, повної, точної і достовірної інформації щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншої необхідної інформації для виконання експедитором своїх обов’язків;
  • надання документів необхідних для проходження санітарного, митного та інших видів державного контролю і нагляду та забезпечення безпечних умов перевезення вантажу;
  • оплата послуг експедитора, а також відшкодування документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах вантажовласника в цілях виконання договору транспортного експедирування.
  Таким чином, коло обов’язків вантажовласника в сфері транспортно-експедиторської діяльності формулюється в Законі не досить чітко, що ставить інших учасників такої діяльності в нерівне становище порівняно з вантажовласником. Більше того, договірними відносинами і зобов’язаннями вантажовласник, по суті, пов’язаний тільки з експедитором, який вже під свою власну відповідальність організовує перевезення вантажу, залучаючи для цього перевізника (звичайно, в тому випадку, якщо експедитор не є безпосереднім виконавцем послуги і не здійснює перевезення вантажу самостійно). Виходячи з цього, обмеження на законодавчому рівні зобов’язань а, отже, і відповідальності вантажовласника тягне за собою необхідність більш ретельного врегулювання даного питання сторонами в самому договорі на надання послуг з доставки вантажу. У цьому зв’язку, звертаємо Вашу увагу на кілька ключових моментів, які варто передбачити при укладенні договору на надання послуг перевезення з метою врегулювання обов’язків та відповідальності вантажовласників перед учасниками транспортно-експедиторської діяльності:
  • 1. Отже, перш за все, в договорі неодмінно слід передбачити конкретні випадки, в яких експедитор або перевізник звільняються від відповідальності при невиконанні умов договору з власником вантажу. Крім загальноприйнятих форс-мажорних обставин, це також можуть бути: неналежне повідомлення вантажовласником про які-небудь характеристики вантажу, особливості його доставки або ж втрата вигоди вантажовласника та ін..
  • 2. Усі повідомлення (про особливості вантажу, будь-які зміни дати, пункту призначення тощо) вантажовласник зобов’язується доводити до відома експедитора виключно в письмовій формі, при цьому бажано передбачити терміни такого повідомлення.
  • 3. Встановити договором конкретні терміни для пред’явлення можливих претензій вантажовласника до експедитора, у зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань.
  • 4. Також необхідно передбачити неможливість відмови вантажовласника від наданих ним характеристик та інструкцій з перевезення вантажу, після того як експедитор фактично почав виконувати свої зобов’язання.
  • 5. Дуже важливо чітко обумовити обсяг відповідальності експедитора: він не повинен перевищувати обсягу відповідальності перевізника перед експедитором.
  • 6. За умови здійснення мультимодального перевезення, де участь в перевезенні приймає декілька осіб (відправник, експедитор, агент, автоперевізники, морські лінії і т.д.), в договорі з вантажовласником необхідно виключати свою відповідальність на тих етапах, які ви не в змозі контролювати.
  В цілому договір на перевезення вантажу повинен бути складений дуже ретельно, з урахуванням всіх деталей і можливих наслідків для експедитора і вантажовласника, в іншому випадку існують ризики отримання претензій і пов’язаних з цим збитків. Варто відзначити і позитивний момент даної ситуації. Враховуючи те, що законодавство України не встановлює ліміти відповідальності учасників транспортно-експедиторської діяльності, дані нюанси можна узгодити самостійно, шляхом складання юридично грамотного договору, який забезпечить надійний захист від недобросовісних дій будь-кого з учасників такої діяльності. Ксенія Коваль, юрист АО «Глобал Адвокат» Аудиторсько-консалтингова Корпорація «Глобал Консалтинг»