Адвокат АО «Глобал Адвокат» Віталій Крупельницький прокоментував для порталу Дело.ua прийняті на останній сесії ВР закнопроекти, присвячені «відкриттю» реєстру нерухомого майна, розкриттю остаточних бенефіціарів, створенню Національного антикорупційного бюро України, Національної комісії з питань запобігання корупції та ін.В останні дні роботи сесії Верховної Ради України, парламентаріями було ухвалено низку законодавчих актів, що передбачають важливі зміни державного управління та правничих засад функціонування органів влади. Тож що змінилося, читайте далі.«Відкриття» реєстру нерухомого майнаВідтепер інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою та загальнодоступною. Спосіб доступу до такої інформації поділяється за суб’єктним складом, а саме:
  • для фізичних та юридичних осіб інформація надається виключно за об’єктом нерухомого майна;
  • для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна.
Означена інформація може надаватись через офіційний веб-сайт чи в паперовій формі. Як бачимо, до спеціальних суб’єктів права на інформацію не включено адвокатів, що на наше переконання, є професійною дискримінацією.Розкриття остаточних бенефіціарівПідприємства приватного права відтепер зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору. Такі нововведення покликані ліквідувати легітимацію трастових та довірчих відносин, які широко застосовуються при офшорній діяльності, коли номінальні власники, що визначені у документах компаній, не відповідають фактичним власникам, що здійснюють реальне управління та реально отримують дохід від діяльності. Отже, кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому фізичною особою – кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи – не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником), або є тільки посередником щодо такого права. Важливо, що за неподання керівником юридичної особи або особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), державному реєстратору інформації про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) або подання ними завідомо неправдивої інформації про таких осіб передбачена кримінальна відповідальність. Тобто, керівники підприємства та повірені юридичних фірм, що надають послуги з забезпечення державної реєстрації (зокрема у випадку, коли послуга надана, а строк дії довіреності формально не припинено), можуть бути суб’єктами кримінального правопорушення. При цьому керівник підприємства зобов’язується здійснити все залежне для встановлення кінцевого вигодоодержувача.Створення Національного антикорупційного бюро України, Національної комісії з питань запобігання корупції, посилення контролю за легалізацією доходів отриманих злочинним шляхомЗадля предметного усунення корупційної складової у функціонуванні державних інституцій передбачається утворення Національного антикорупційного бюро України та Національної комісії з питань запобігання корупції. Антикорупційне бюро є правоохоронним органом, яке протидіє кримінальним корупційним правопорушенням, що вчиняються вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці. Комісія ж є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики. Встановлюються істотні професійні вимоги та порівняно високе фінансово-матеріальне забезпечення працівників означених органів. За їхньою діяльністю та способом життя також передбачено суровий контроль, який реалізується зокрема через психофізіологічні інтерв’ю із застосуванням поліграфа. Для викорінення корупції буде здійснюватись перевірка державних службовців навіть за анонімними повідомленнями. Державних службовців перевірятимуть не лише за доходами, а і за витратами, з огляду на майно та кошти, якими вони фактично володіють. При цьому, законодавство забезпечує захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів). За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну таких осіб, або їхніх близьких осіб, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Далі юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції. Якщо компанія має намір приймати участь у тендері на державні закупівлі, то керівник такої компанії зобов’язаний:
  • затвердити антикорупційну програму за результатами обговорення із трудовим колективом із наступним погодженням Національною комісією, та
  • запровадити посаду Уповноваженого з антикорупційної програми та погодити відповідну кандидатуру із Національною комісією.
  Між іншим для посилення контролю за верифікацією джерел надходження коштів передбачено зобов’язання для бухгалтерів приватних підприємств (осіб, на яких покладено функції з ведення бухгалтерського обліку), банків, нотаріусів, адвокатів, та інших суб’єктів – подавати інформацію про операції, відносно яких є підозри у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму та фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення. При цьому значну частину зобов’язань, пов’язаних із розкриттям інформації, перевіркою клієнтів та умов роботи із клієнтами передбачено для банківських установ. Зокрема, банкам забороняється:
  • відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки;
  • встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами-нерезидентами, що підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками;
  • вступати в договірні відносини (проводити валютно-обмінні фінансові операції, фінансові операції з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами)) з клієнтами – юридичними чи фізичними особами у разі, коли виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені; з клієнтами, яких включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції; в інших випадках, встановлених законом.
 Позбавлення прокуратури функцій загального наглядуКак отмечено в пояснительной записке к законопроекту “О прокуратуре”, вопросы реформирования органов прокуратуры, в частности о лишении прокуратуры функции “общего надзора”, стали актуальными сразу же после принятия Конституции Украины, статья 121 которой не предусматривает сохранение за прокуратурой такого полномочия.Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту «Про прокуратуру», питання реформування органів прокуратури, зокрема щодо позбавлення прокуратури функції «загального нагляду», стало актуальним одразу ж після прийняття Конституції України, стаття 121 якої не передбачає збереження за прокуратурою такого повноваження. Лише пунктом 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Таким чином, вже більше 15 років триває «перехідний етап» реформування прокуратури та приведення її статусу та повноважень у відповідність із Основним Законом України. В результаті ухвалення нормативного акту прокуратура припиняє дублювати функції інших контролюючих органів, а повноваження прокурора у адміністративному, господарському та цивільному процесі предметно обмежуються. Віталій Крупельницький, адвокат, АО «Глобал Адвокат» (Керівник юридичного департаменту Корпорації «Глобал Консалтинг») Подивитися на порталі Дело – delo.ua/ukraine/kak-deputaty-izmenili-zhizn-ukraincev-na-poslednej-sessii-vr-281087