Як відомо, з 1 січня 2013 року набрав чинності один з найбільш «довгоочікуваних» нормативних актів: Закон України «Про громадські об’єднання» (далі за текстом – Закон). «Довгоочікуваний», тому що реальна необхідність удосконалення механізму реалізації прав громадян на об’єднання в рамках європейських стандартів розвитку громадянського суспільства виникла вже давно.Так, ще 3 квітня 2008 року Європейська суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Корецький та інші проти України» визнав, що Закон України «Про об’єднання громадян» № 2460 (у редакції 1992 року) явно утискає права громадян на об’єднання передбачене ст. 11 Конвенції про захист прав людини та її основних свобод.
У цьому зв’язку своїм рішенням Європейський суд зобов’язав Україну вжити необхідних заходів для врегулювання даної ситуації шляхом приведення законодавчої бази держави у відповідність з мірками європейських стандартів.
Незважаючи на це Україна досить довго не могла виконати свої безпосередні зобов’язання покладені рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року.
Так, Міністерство юстиції України неодноразово розробляло відповідні законопроекти, які Верховна Рада України також неодноразово залишала без розгляду. Але нарешті здавалося вже безперспективний законотворчий процес був доведений до свого логічного завершення. 22 березня 2012 Верховна Рада України прийняла новий закон «Про громадські об’єднання», в основу якого були закладені основні положення, передбачені Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи державам – членам, щодо правового статусу неурядових організацій в Європі №СМ/Rес (2007) 14 [ 1] (прийняті Комітетом Міністрів Європи, 10 жовтня 2007 року на 1006–му засіданні заступників Міністрів).
Очевидні зміни
Отже, ознайомившись з новим Законом України «Про громадські об’єднання», вважаємо за потрібне відзначити наступні очевидні позитивні зміни, які новий Закон вніс у діяльність громадських об’єднань України.
I. Засновники громадських об’єднань
Одним з основних нововведень, внесених новим Законом, є те, що відтепер засновниками громадських організацій, крім фізичних осіб можуть бути і юридичні особи приватного права. Тепер останні зможуть вільно створювати свої об’єднання у формі громадських спілок та брати в них безпосередню участь від свого імені, а не в якості колективних членів, як це було раніше.
Для порівняння слід відзначити те, що редакція попереднього Закону України «Про об’єднання громадян» необґрунтовано позбавляла юридичних осіб права на створення об’єднань та останні були змушені вибирати для цих цілей фізичних осіб, що погодьтеся, вельми незручно і в майбутньому могло призвести до ряду проблем.
II . Реєстрація громадських об’єднань і державний контроль над їх діяльністю
Звичайно ж, не можна не відзначити ті позитивні зміни, які були внесені новим Законом до процедури державної реєстрації громадських об’єднань. Внаслідок даних змін, реєстрація об’єднань стала значно простіше і за своєю суттю наблизилася до принципу «єдиного вікна».
Тепер органами реєстрації стали відділи державної реєстрації. До цього повноваження з проведення державної реєстрації громадських об’єднань були покладені на міністерство юстиції України та структурні підрозділи міністерства.
Відповідно до нового Закону загальний термін реєстрації громадського об’єднання скоротився до семи днів з моменту подачі необхідного пакету документів державному реєстратору. До набрання чинності даних змін реєстрація могла зайняти цілий місяць, а то й більше. Як показує практика, затягування цієї процедури було обумовлено нескінченними походами до реєстратора, величезною кількістю зауважень до установчих документів з боку останнього (Міністерство юстиції перевіряло установчі документи на відповідність не тільки законам і Конституції України, а також і на відповідність величезній кількості підзаконних нормативних актів самого Міністерства), що в кінцевому підсумку просто відбивало бажання створювати громадські організації та вести будь-яку діяльність у даній сфері вже після першої відмови в реєстрації.
Тепер, коли процедура реєстрації громадських об’єднань значно спростилася та повноваження державних органів з контролю над внутрішньою діяльністю об’єднань звузилися, залишається сподіватися на те, що створення громадського об’єднання більше не буде настільки виснажливим і затяжним процесом.
Також слід відзначити те, що первинна
реєстрація громадського об’єднання тепер здійснюється безкоштовно. Державне мито стягується лише за проведення державної реєстрації внесень змін до статуту громадського об’єднання та видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію та/або статуту.
Раніше Міністерство юстиції здійснювало постійний контроль над діяльністю громадських організацій шляхом проведення всіляких перевірок. Тому незаперечною перевагою прийняття нового Закону є те, що тепер його положення не передбачають право державних органів здійснювати тотальний контроль над діяльністю громадських організацій, а також їх внутрішніми відносинами.
Також слід відзначити те, що громадські об’єднання, зареєстровані або легалізовані до набрання чинності нового Закону, не підлягають повторній реєстрації або легалізації. Однак такі об’єднання зобов’язуються протягом п’яти років після вступу нового Закону в силу привести свої статути у відповідність із його новими нормами. Дана процедура здійснюється безкоштовно.
III. Територіальний статус
Згідно з попереднім Законом України «Про об’єднання громадян» територія діяльності громадської організації безпосередньо залежала від присвоєного їй статусу (міжнародного, всеукраїнського або місцевого). Редакція нового Закону не містить класифікацію статусу громадських об’єднань і закріплює принцип вільного вибору території їх діяльності. Тому якщо статутом громадської організації не передбачено інше, вона може здійснювати свою діяльність на всій території України.
У свою чергу, відповідно до прикінцевих та перехідними положеннями Закону, «всеукраїнські» і «міжнародні» громадські об’єднання, зареєстровані до дня вступу нового Закону в силу, вважаються такими громадськими організаціями, які підтвердили свій всеукраїнський статус.
IV. Права громадських об’єднань
З прийняттям нового Закону також істотно розширилися права об’єднань. Тепер громадські об’єднання можуть здійснювати безпосередню господарську діяльність без створення для цих цілей, окремих підприємств і організацій. Єдиною умовою здійснення такої діяльності є те, що її мета повинна відповідати законодавству про неприбуткові організації, а не про підприємницьких товариствах (тобто відсутність майнового інтересу).
Прибуток, отриманий від господарської діяльності об’єднання, має бути спрямована виключно на досягнення мети такого об’єднання і не може бути розподілена між засновниками.
Також, на відміну від попереднього нормативного акта, новий Закон наділив об’єднання правом здійснювати свою діяльність не тільки для захисту прав, свобод та інтересів своїх членів, а й інших осіб, що повною мірою відповідає міжнародним стандартам правого врегулювання статусу громадських об’єднань.
Таким чином, прийняття нового Закону «Про громадські об’єднання», безумовно, є «впевненим кроком вперед» у процесі адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.
Більше того, даний нормативний акт, можна сказати, об’єднав представників різних політичних сил держави, так як серед ініціаторів законопроекту і тих, хто підтримав даний проект, були і представники парламентської більшості, і опозиції. Варто зауважити що, на сьогоднішній день, така злагодженість у роботі парламентаріїв велика рідкість.
Однак головним критерієм доцільності та ефективності нового Закону України «Про громадські об’єднання» є його реалізація. На даному етапі Закон переживає, так званий «перехідний період». У зв’язку з цим, вважаємо, що внесення поправок в цей нормативний акт неминучі.
Також, будемо сподіватися, що на цьому наші законодавці не зупиняться і в міру можливості наблизять національне законодавство в інших сферах життєдіяльності держави до загальноприйнятих міжнародних стандартів.
Ксенія Коваль, юрист АО «Глобал Адвокат»