Чи можна вважати кібератаку на підприємство форс-мажором?

Чи можна вважати кібератаку на підприємство форс-мажором?

У «Юрист і Закон» №27 2017 вийшла стаття провідного юриста АТ «Глобал Адвокат» аудиторсько-консалтингової корпорації «Глобал Консалтинг» Антона Клименка, в якій він розповідає про те, чи можуть компанії бути звільнені від відповідальності, якщо визнати вірусну атаку форс мажором.

27 червня безліч компаній в Україні постраждали від дій невстановлених осіб, пов’язаних з розповсюдженням комп’ютерного вірусу-блокувальника. До того ж у багатьох компаній виявилися повністю або частково заблокованими комп’ютерні системи чи програмне забезпечення, внаслідок чого багато хто з них не змогли своєчасно виконати ті чи інші договірні зобов’язання. У зв’язку з цим постає питання: чи можуть вони бути звільнені від відповідальності за такі події, якщо визнати вірусну атаку форс-мажором?

У цьому випадку слід говорити про те, що спроби визнати блокування роботи комп’ютерних мереж форс-мажорними обставинами мають на меті визнати об’єктивну неможливість однієї із сторін виконати зобов’язання за договором. Наприклад, внаслідок блокування системи клієнт-банку не може бути здійснений платіж (у т. ч. за зовнішньоекономічним договором), або в результаті блокування комп’ютерів експедитор затримав відправлення чи приймання вантажу клієнта, або в результаті блокування комп’ютерного обладнання виконавець не зміг вчасно передати замовникові через мережу Інтернет результат надання послуг (дизайнерських, консультаційних) тощо. Відповідно, питання про можливість визнати такі обставини форс-мажором, імовірно, будеь важливим для доведення в господарському суді відсутності вини та необхідності звільнення від відповідальності за порушення договору.

Питання регулювання

Спробуємо розібратися з правовим регулюванням цієї ситуації.

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦК) особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або обставини непереборної сили. Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі – ГК) якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання неможливе внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. ЦК прямо не дає визначення обставинам непереборної сили, але в ч. 1 ст. 263 ЦК вказується, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). Отже, можна зробити висновок, що положеннями ЦК і ГК установлено такі характеристики обставин (вони можуть розглядатися як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання), як випадковість, невідворотність за таких умов, їх винятковість.

Звернемо увагу, що просто випадкові обставини (за відсутності надзвичайного та невідворотного характеру) здебільшого не можуть розглядатися як підстави для звільнення від відповідальності. Якщо ж обставини невідворотні, але можуть бути передбаченими, то розглядати як таку підставу не можна, оскільки сторона договору повинна була заздалегідь передбачити ризик настання такої події (наприклад, сезонне зниження температури, велика кількість чи тривалість опадів, що заважає здійсненню певних операцій, тощо). Але й надзвичайні умови в разі їх відворотності не можуть розглядатися як підстава для звільнення від відповідальності (наприклад, якщо під час повені або небезпеки зсувів ґрунту не було вжито заходів щодо зміцнення ґрунту).

Той факт, що одночасно повинні мати місце як невідворотність події, так і її винятковість, підкреслює і ВГСУ в п. 47 інформаційного листа від 07.04.2008 р. № 01-8/211. Також у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 зазначається додатково і той факт, що обставини непереборної сили мають зовнішній характер.

Читайте статтю Антона Клименка для «Юрист і Закон» №27 2017 повністю
 

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту

Залишити коментар