В інтернет-журналі AIN .UA, присвяченому ІТ-бізнесу, стартапам і підприємництву, вийшла стаття старшого юриста АО «Глобал Адвокат» Антона Клименка, в якій він розповідає про новації для бізнесу, і в першу чергу – для компаній ІТ-сфери, які може принести законопроект №4496 «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)».12 липня в першому читанні Верховна Рада прийняла законопроект №4496 «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)». З огляду на підвищений інтерес до спільного спрощення умов ведення бізнесу з боку уряду, даний законопроект, найімовірніше, буде прийнятий. У зв’язку з цим, спробуємо розібратися, які саме новації він може принести для бізнесу в цілому, і в першу чергу – для компаній ІТ-сфери.

Аспект 1. Електронний документообіг в ЗЕД

В першу чергу положення закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» планують доповнити нормою про те, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може існувати як в матеріальній, так і в електронній формі. Таким чином, може виникнути право укладати електронний ЗЕД-договір. Саме поняття електронного договору (угоди) у вітчизняному правовому полі побачило світ восени минулого року в зв’язку з прийняттям закону України «Про електронну комерцію». Так, згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України, вже зараз договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічно в ст. 203 ГК – письмовим договором може вважатися договір, укладений в т.ч. за допомогою обміну електронними листами. Введення такого ж інструментарію в сферу ЗЕД дозволить вирішити відразу кілька завдань. По-перше, раніше багато хто з компаній-розробників для співпраці з сервісами Elance, ODesk (зараз – Upwork) змушені були застосовувати «транзитну» компанію-нерезидента, на рахунку якої надходили кошти. І вже з рахунків цієї компанії кошти перераховувалися в Україну на рахунки юридичних осіб або ФОП (іноді кошти, з порушенням встановлених правил, переводилися на карткові рахунки, відкриті в банках за кордоном). Схожі питання виникали і у тих розробників, які створювали додатки для iOS, оскільки умови угоди з Apple для розробників також містять безліч норм і застережень, що ускладнюють співпрацю безпосередньо. Причина використання такої проміжної компанії якраз і полягала в неможливості узгодити з українським банком право отримати кошти на підставі виписок з електронного кабінету або профілю користувача на відповідному сайті. У разі прийняття закону, і якщо відповідний сервіс дозволить перераховувати кошти на рахунок в Україні, процедура отримання коштів буде значно спрощена. Законопроект передбачає можливість підписання договору шляхом акцепту оферти (по суті – угоди з умовами використання сайту) для операцій з експорту послуг, або шляхом виставлення електронних рахунків або обміну електронними повідомленнями.Таким чином, якщо законопроект буде прийнятий, багато компаній зможуть працювати з популярними сервісами безпосередньо. Більш того, не виключено, що це підштовхне до роботи з такими сервісами і одиничних розробників. Адже зараз в силу ряду обмежень (в т.ч. банківського контролю, необхідності підтверджувати ЗЕД-контрактом надходження грошей, впровадження «транзитних» фірм) багато розробників співпрацюють з українськими компаніями, які вирішують ці питання самостійно. Якщо ж працювати з Upwork або App Store зможе будь-який ФОП, можливо і деякий перерозподіл даного сегмента ЗЕД.Звичайно, ті українські компанії та ФОП, які працюють стабільно з одним або декількома іноземними замовниками, таких проблем не знали, і нововведення в частині електронних договорів для них не будуть настільки актуальні. У великих компаніях бухгалтер, навпаки, більшою мірою зацікавлений в наявності «паперового» договору і деталізованих актів прийому-передачі наданих послуг для обґрунтування предмета послуг (щоб довести, що вони не повинні обкладатися ПДВ) і обґрунтувати ДПІ місячні коливання їх вартості.

Аспект 2. Відсутність актів в ЗЕД

Другий аспект, який також планується врегулювати на законодавчому рівні, – можливість отримувати виручку за експорт послуг без підтвердження актами прийому-передачі наданих послуг (актами виконаних робіт). Для цього із закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» планується прибрати норми, що зв’язують 180-денний термін надходження валютної виручки з датою підписання Акту. До слова, варто відзначити, що 180-денний термін для даних послуг, ймовірно, також буде скасовано (оскільки законопроект передбачає, що вимоги не поширюються на експорт робіт, послуг і об’єктів інтелектуальної власності). На сьогоднішній день такі положення вже почали вводити деякі банки. Поштовхом стало з’явилося трохи більше року тому лист НБУ 07.07.2015 р № 22-01012 / 46746. У ньому вказувалося, що якщо згідно з умовами експортного договору документом, що засвідчує надання резидентом послуг або експорт прав інтелектуальної власності, є, наприклад, «інвойс» (рахунок-фактура) або інший документ, то саме цей документ повинен вимагати банк для здійснення валютного контролю. І саме цей документ повинен бути підставою для відліку банком законодавчо встановленого терміну розрахунків за відповідною експортною операцією. Цей лист став поштовхом до спрощення документального оформлення ЗЕД-операцій в сфері IT. Уже влітку нинішнього року така лібералізація знайшла продовження в змінах, які були внесені до Інструкції про здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. В інструкції також було зафіксовано, що виручка резидентів у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) підлягає зарахуванню в установлений термін з моменту підписання Акту, що засвідчує надання послуг або рахунку (інвойсу).У зв’язку з цим, документальне оформлення взаємовідносин за зовнішньоекономічними контрактами для ІТ-компаній також може значно спроститися (в тому числі і в частині документального підтвердження банку предмета послуг і факту їх надання). Єдина можливість, яку залишають банку, – зажадати виставлений нерезиденту інвойс для ідентифікації вже отриманої на рахунок виручки. Причому передбачається, що банк зможе зажадати перевести такий інвойс, крім випадків, коли він оформлений англійською мовою, або коли однією з мов оформлення інвойсу є англійська.

Аспект 3. Електронні документи в бухгалтерському обліку та його лібералізація

Варто очікувати, що саме цей аспект може в підсумку стати предметом торгу при прийнятті законопроекту. Справа в тому, що законопроектом планується значно спростити законодавчі вимоги, що пред’являються до оформлення первинних документів, і міститься в них інформації. Тим часом, саме ці вимоги (а точніше їх недотримання, або ж «уявне» недотримання) часто стають предметом для донарахування податків за результатами перевірок ДПІ. За своєю природою запропоновані законопроектом новації якраз і спрямовані на те, щоб виключити зазначені ризики. А саме – зафіксувати в законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що первинний документ не підтверджує здійснення господарської операції, прописати той факт, що незначні недоліки в документах не можуть впливати на невизнання господарської операції, відсутність відповідальності за невідображення операції в регістрах обліку і т.д. Крім того, електронні документи (в т.ч. електронні інвойси, акти і т.п.) можуть отримати силу «звичайних» бухгалтерських документів, навіть не дивлячись на те, що, по суті, вони будуть просто електронними скан-копіями, і не будуть завірені за допомогою електронного цифрового підпису.

Резюме і перспективи

В цілому, законопроект можна розглядати в двох аспектах – як власне спосіб лібералізації діяльності, спрямованої на експорт послуг (тобто прямо пов’язаний з сегментом IT), і, по-друге, як нормативний акт, може який значно зменшити кількість способів (часто неправомірних) , за допомогою яких ДПІ виробляють донарахування податків. В першу чергу, законопроект, якщо він буде прийнятий, істотно спростить умови співпраці з іноземними замовниками для дрібних компаній або окремих розробників. Досить буде зареєструватися ФОП, приєднатися до умов одного із сервісів і, в більшості випадків, можна буде отримувати винагороду за виконані роботи, мину посередників. Як ми зазначали вище, для великих компаній такі нововведення носять скоріше теоретичний інтерес, оскільки їх діяльність базується на твердих контрактах із замовленнями, актами, і піти від «паперової» схеми роботи вони не настільки зацікавлені. У другу чергу, якщо законопроект збереже моменти, пов’язані з лібералізацією вимог до бухгалтерського обліку, це дозволить значно послабити ті податкові ризики, які мають місце зараз при оформленні окремих первинних документів, тобто знизити ризики донарахування податків ДПІ за результатами податкових перевірок. В цілому ж сам законопроект і зміни, в ньому заплановані, носять більш ніж позитивний характер. У зв’язку з цим будемо з нетерпінням чекати його остаточного ухвалення вже на наступній сесії Верховної Ради. Подивитися на AIN.UA – ain.ua/2016/07/26/661158 [contact-form-7 id=”868″ title=”Форма в шапці”]