Нормативно-правове регулювання вітроенергетики в Україні

В Юридичній газеті №18-19 вийшла стаття адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» Олени Кравченко про особливості нормативно-правового регулювання вітроенергетики в Україні.Вітроенергетична галузь в Україні розвивається досить інтенсивно. За даними Української вітроенергетичної асоціації станом на кінець 2012 року загальна встановлена потужність вітроелектростанцій в Україні складала 276 МВт (на 141,5 МВт більше у порівнянні з 2011 роком). За період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року в Україні було введено в експлуатацію 95,3 МВт нових вітроенергетичних потужностей. Станом на 31 грудня 2013 року сумарна встановлена потужність вітрових електростанцій склала 371,2 МВт. Таким чином темпи зростання вітроенергетичної галузі в 2013 року досягли 56%. Не зважаючи на кризу та бойові дії на території України вітроенергетичний сектор в 2014 році продовжує своє зростання. Як повідомляє Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, станом на початок серпня 2014 року загальна встановлена потужність вітрових електростанцій в Україні складає 497 МВт. Найближчим часом планується встановити ще дві турбіни у Львівській області. Фактично восени загальна встановлена потужність вітроелектростанцій в Україні складатиме 500 МВт (включаючи територію окупованого Криму – 87,7 МВт).

Темпи росту вітроенергетики в Україні. Загальна встановлена потужність вітроелектростанцій станом на:
грудень 2011р.	грудень 2012р.	грудень 2013р.	липень 2014р.
121,3 МВт	276 МВт	371,2 МВт	497 МВт

Вітрова енергія у відповідності до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» належить до альтернативних (відновлювальних) джерел енергії. Нормативне визначення вітрової електростанції закріплене в ст. 1 Закону України «Про електроенергетику». Згідно з нею вітрова електростанція – група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на одній території, які функціонально зв’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для вироблення електроенергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію. Вітрова електроустановка – електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру на електричну енергію.

Основні нормативно-правові акти, які регулюють галузь вітрової енергетики

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють галузь відновлювальної енергетики (в тому числі й вітроенергетики) є:

• Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР;
• Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 20.11.2012 р. № 5485-VI;
• Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 р. № 555-IV;
• Закон України «Про землі енергетики і правовий режим спеціальних зон енергетичних об‘єктів» від 09.07.2010 р. № 2480-17;
• Податковий кодекс України;
• Митний кодекс України;
• Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб’єктів господарської діяльності» від 02.11.2012 р. № 1421;
• Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики «Про затвердження Порядку визначення розміру місцевої складової для об’єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів)» від 27.06.2013 р. № 744;
• Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку товарів власного виробництва, 80 відсотків прибутку підприємств від продажу яких на митній території України звільняється від оподаткування» від 28.09.2011р. №1005;
• Постанова Кабінету міністрів України «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання і комплектуючих» від 14.05.2008р. №444;
• Наказ Національного агентства з питань забезпечення ефективного забезпечення енергетичних ресурсів «про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням і використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів» від 01.04.2008р. №49.

«Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру

Нормативне визначення терміну «зелений» тариф закріплено у ст. 1 Закону України «Про електроенергетику». Згідно з нею «зелений» тариф – це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). У відповідності до ст. 15 вищевказаного Закону електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками. При цьому, оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний купувати у суб’єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за «зеленим» тарифом незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску. Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом. Згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» «зелений» тариф затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами Закону України «Про електроенергетику», станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. «Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Для виробників електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. «Зелений» тариф встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії; за кожним видом альтернативної енергії; для кожного об’єкта електроенергетики(або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). Для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об‘єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, встановлений на дату введення в експлуатацію об‘єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії. При цьому, у разі внесення змін до законодавства України, що регулює порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, суб’єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання. Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється залежно від дати введення відповідного об‘єкта енергетики в експлуатацію. «Зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.  

Категорія об‘єкта вітроенергетики	Коефіцієнт «зеленого» тарифу для об‘єктів вітроенергетики, введених в експлуатацію
	до 31.03.2013р.	з 01.04.2013р. по 31.12.2014р.	з 01.01.2015р. по 31.12.2019р.	з 01.01.2020р. по 31.12.2024р.	з 01.01.2025р. по 31.12.2029р.
об‘єкти вітроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 МВт	1,20
об‘єкти вітроенергетики, величина встановленої потужності яких вища 600 МВт, але не перевищує 2000 МВт	1,40
об‘єкти вітроенергетики, величина встановленої потужності яких вища 2000 МВт	2,10
вітроелектростанції, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю не більше 600 МВт			1,08	0,96	0,84
вітроелектростанції, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 МВт до 2000 МВт		1,40	1,26	1,12	0,98
вітроелектростанції, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 МВт		2,10	1,89	1,68	1,47

Місцева складова для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру

Місцева складова – це частка визначених Законом України «Про електроенергетику» складових об’єкта електроенергетики (елементів місцевої складової) українського походження, використаних при створенні об’єкта електроенергетики. У відповідності до ст. 17-3 Закону України «Про електроенергетику» для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів), будівництво яких розпочате після 1 січня 2012 року, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), «зелений» тариф застосовується за умови дотримання вимог щодо розміру місцевої складової. Підтвердженням початку будівництва об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, є виданий уповноваженим органом дозвіл на виконання будівельних робіт або зареєстрована відповідно до чинного законодавства України декларація про початок виконання будівельних робіт відповідного об’єкта. Підтвердженням введення в експлуатацію об’єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до чинного законодавства України декларація про готовність об’єкта до експлуатації. Розмір місцевої складової для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з енергії вітру, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2013 року, встановлюється на рівні не менш як 30 відсотків, а для об’єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з енергії вітру, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 року та які введені в експлуатацію після 1 липня 2014 року, встановлюється на рівні не менш як 50 відсотків. Відповідність розміру місцевої складової об‘єкта енергетики, який виробляє електроенергію з енергії вітру, вказаним вимогам визначається з урахуванням таких фіксованих часток:

Елементи місцевої складової	Операції, що повинні бути здійснені на території України	Фіксована частка (%)
лопаті	виробництво	15
башта	виробництво	15
гондола	зборка	30
головна рама	виробництво	5
головний вал	виробництво	5
ротор	виробництво (лиття)зборка	55
роботи з будівництва	виконання	20

Українське походження елементів місцевої складової (крім робіт з будівництва) визначається місцем здійснення визначених цим Законом операцій щодо елементів місцевої складової на території України та підтверджується сертифікатом походження, виданим у встановленому порядку Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органом іноземної держави (щодо товарів, які імпортуються). Українське походження робіт з будівництва визнається таким за умови реєстрації на території України місцезнаходження підрядників, які виконували роботи з будівництва об’єкта електроенергетики, що підтверджується випискою (витягом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі недотримання вимог щодо розміру місцевої складової тариф на електроенергію для об‘єктів енергетики, які виробляють електроенергію з енергії вітру, встановлюється на рівні оптової ринкової ціни електричної енергії, що фактично склався за попередній розрахунковий період.

Податкові пільги для підприємств галузі вітроенергетики

03 серпня 2014 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII. Цим Законом у підрозділі 4 розділу ХХ Перехідні положення виключено підпункт «в» пункту 17 Податкового кодексу України. Вказаним підпунктом було передбачене тимчасове, строком на 10 років, починаючи з 01 січня 2011 року звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку, отриманого від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005), які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії. Тобто, з 03 серпня 2014 року скасоване звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії. Звісно, такі зміни можуть вкрай негативно позначитися на розвитку як відновлювальної енергетики в цілому, так і вітроенергетики зокрема. Так, експерти профільних асоціацій (Асоціація учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ), Українська вітроенергетична асоціація та Біоенергетична асоціація України) вважають, що скасування податкових пільг з податку на прибуток негативно вплине на розвиток відновлюваної енергетики України. На їхню думку такі зміни до Податкового кодексу України істотно загальмують процес заміщення дорогих імпортних енергоресурсів на вітчизняні. Таким чином, на сьогодні для підприємств галузі вітроенергетики чинним законодавством України передбачені такі податкові пільги:

• пільги з оподаткування податком на прибуток (ст.158 Податкового кодексу України);
• пільги при імпорті: зі сплати податку на додану вартість (п. 197.16 ст. 197 Податкового кодексу України) та ввізного мита (п.п. 14, 16 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України);
• пільги зі сплати плати на землю (п.276.6 ст. 276 Податкового кодексу України).

Пільги з оподаткування податком на прибуток У відповідності до п. 158.1 ст. 158 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва, зокрема:

• устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;
• матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
• енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
• засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

Перелік таких товарів встановлений Постановою Кабінету міністрів України від 28.09.2011р. № 1005. Податкова пільга застосовується при виконанні платником податку наступних умов:

• платник повинен забезпечує окремий облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України зазначених товарів;
• суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва.

У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити за відповідний період пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Пункт 158.2 ст. 158 Податкового кодексу України передбачає звільнення від оподаткування податком на прибуток 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів. До зазначеного реєстру включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергоефективності і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, та отримали висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження про відповідність енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергоефективності та включені до галузевих програм з енергоефективності. При впровадженні платником податку енергоефективних заходів та енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації проектів. При цьому до складу витрат, пов‘язаних з отриманням не звільненого від оподаткування прибутку не включаються витрати, пов‘язані з отриманням звільненого від оподаткування прибутку. Сума амортизаційних відрахувань, що були нараховані на основні засоби, які використовуються для отримання звільненого від оподаткування прибутку, не враховуються у витратах, пов‘язаних із отриманням прибутку, що не звільнений від оподаткування. У випадку, якщо основні засоби використовуються як для отримання звільненого від оподаткування прибутку, так і прибутку, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на долю загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума прибутку, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах, відноситься до загальної суми прибутку з урахуванням звільненого від оподаткування. Таким самим чином здійснюється розподілення доходів, які одночасно пов‘язані як з діяльністю, прибуток від якої звільняється від оподаткування, так і з діяльністю, прибуток від якої підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Податкові пільги з оподаткування податком на прибуток діють протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.Пільги при імпортіУ відповідності до пункту 197.16 статті 197 Податкового кодексу України та п.п. 14, 16 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита операції із ввезення на митну територію України:

• устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;
• матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва:
• устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
• матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
• енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
• засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

Перелік таких товарів затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 14.05.2008 № 444.Операції з ввезення на митну територію України зазначених товарів звільняються від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита:

• якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та
• якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

У разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання, а також сплатити ввізне мито в сумі, що підлягає сплаті в момент ввезення таких товарів та пеню у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за період з дня надання платнику податку звільнення від оподаткування до дня сплати ввізного мита.Пільги зі сплати податку на земельні ділянкиУ відповідності з п. 276.6 ст. 276 Податкового кодексу України податок на земельні ділянки, надані для розміщення об‘єктів енергетики, що виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії (в тому числі з енергії вітру), сплачується в розмірі 25 відсотків податку, що нараховується згідно з нормами Податкового кодексу України.

Пільга	Зміст пільги	Нормативно-правовий акт	Умови застосування
пільги зі сплати податку на прибуток підприємств	звільнення від оподаткування податком на прибуток 80 відсотків прибутку	п.158.1. ст.158 ПКУ	– забезпечення окремого обліку прибутку або збитку;- направлення сум коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, на збільшення обсягів виробництва
	звільнення від оподаткування 50 відсотків прибутку	п.158.2 ст.158 ПКУ	– забезпечення окремого обліку прибутку або збитку;- внесення до Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів
пільги при імпорті	звільнення від сплати податку на додану вартість	п.197.16 ст.197 ПКУ	– застосування платником податку товарів для власного виробництва;- ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні
	звільнення від сплати ввізного мита	п.п. 14, 16 ч. 1 ст. 282 МКУ	– застосування платником податку товарів для власного виробництва;- ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні
пільги зі сплати податку на земельні ділянки	сплата в розмірі 25 відсотків податку на земельні ділянки	п. 276.6 ст. 276 ПКУ	надання земельної ділянки для розміщення об‘єктів енергетики, що виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії (в тому числі з енергії вітру)

Таким чином, вітроенергетична галузь в Україні в 2014 році продовжує зростання, не зважаючи на військові дії в Донецькій та Луганській областях, а також інші кризові явища в країні. Проте, якщо така ситуація в Україні триватиме довго, в майбутньому це може негативно позначитись на розвитку галузі, зокрема за рахунок зменшення іноземних інвестицій. Крім того, існує ще один чинник, що може негативно вплинути на темпи росту та приток інвестицій у вітроенергетику. Це скасування з 03 серпня 2014 року звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії. Водночас чинне українське законодавство залишається одним з найпривабливіших у світі для розвитку альтернативної енергетики в цілому та вітроенергетики зокрема.

Олена Кравченко

адвокат, партнер

АО «Глобал Адвокат»

(Аудиторсько-консалтингова

Корпорація «Глобал Консалтинг»)