Які рішення фіскального органу можуть бути оскаржені?

Податковий кодекс України встановлює можливість оскаржити із дотриманням передбачених ним строків та порядку будь-яке рішення контролюючого органу, як податкове повідомлення-рішення, що безпосередньо відображає застосовані до фірми або підприємця  фінансові санкції, так і будь-яке інше рішення, прийняте Державною податковою службою України, будь-які її дії та бездіяльність.

Також можуть бути оскаржені узагальнюючі та індивідуальні податкові консультації.

Існують два шляхи скасування рішень контролюючого органу: адміністративний (досудовий) та судовий. Переважно застосовують обидва варіанти. Починають із подання заперечень до акту перевірки та завершують позовним провадженням. Застосування адміністративної процедури після судової  не можливе.

Рішення ДПС, які передбачають негативні фінансові наслідки

Різновидів рішень, які можуть прийняти контролюючі органи, існує чимало. Частина із них є позитивними для платника податків, як-то, наприклад, рішення про реєстрацію (розблокування) податкової накладної. Наведемо деякі з негативних, а найбільш розповсюджений в цій категорій детально проаналізуємо стосовно існуючих його форм.

 Податкове повідомлення-рішення (скорочено ППР)

ППР –  це письмове повідомлення або про визначені податковою службою суми податків, зборів,  які підприємство чи підприємець має сплатити, або про накладення штрафів, нарахування пені. Також воно може стосуватись обов’язку щодо внесення якихось змін до податкової звітності.

 На даний час існує 17  затверджених Міністерством фінансів України форм ППР

Ті, що оформляються на  фізичних осіб та стосуються:

  • «МПЗФ»; «Ф» –  податку на нерухоме майно та  земельного податку :
  • «ЗН» – за виявленим контролюючим органом завищенням податкової знижки.

Про порушення строків та порядку подання податкової звітності повідомляють наступними ППР:

  • «АН» – відносно акцизних накладних та розрахунків коригування;
  • «Н» та «ПН» – відносно податкових накладних та розрахунків коригування до них;

при чому «ПН» – є повідомленням, що попереджає про необхідність реєстрації податкової накладної або виправлення помилок в ній, а «Н» – оформляється стосовно накладення штрафних санкцій за не реєстрацію або порушення її строків, помилки в податковій накладній або розрахунку коригування.

Відносно податку на додану вартість оформляються такі форми ППР:

  • «В1» – якщо контролюючий орган під час перевірки виявить завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ;
  • «В3» – про відмову у наданні бюджетного відшкодування;
  • «В4» – про зменшення від’ємного значення ПДВ.
  • «Р1» – за донарахованими зобов’язаннями з ПДВ та зменшенням податкового кредиту.

ППР за формою  «П» Державна податкова служба зменшує платнику від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Про штрафні санкції платника податків повідомляють:

  • ППР за формою «Ш» – за порушення строків сплати грошових зобов’язань;
  • ППР за формою «ПС» – інші штрафи, передбачені ПКУ;
  • ППР за формою «С» – штрафи та пеня, за порушення іншого законодавства, крім ПКУ, нарахування яких відноситься до компетенції ДПС, зокрема за недотримання строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
  • ППР за формою «З» – штраф за фактом відчуження суб’єктом господарювання майна, що перебуває у податковій заставі без згоди на те контролюючого органу.

Також штраф та пеню може бути визначено в податковому-повідомленні-рішенні за формою «Р», яким контролюючий орган збільшує платнику його податкові зобов’язання, та, крім того, у вищезгаданих ППР форм «Н», «В1», «В4» та ППР за формою «Д», що складається за наслідками неналежного виконання обов’язків податкового агента.

Неприємності різного ступеню важкості у Бізнесу виникають за фактом прийняття податковою службою наступних рішень, крім ППР:
  • про відмову в реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування;
  • про неврахування Таблиці даних платника податку;
  • про відповідність платника податку критеріям ризиковості;
  • про проведення перевірки (наказ);
  • про анулювання статусу платника єдиного податку;
  • про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;
  • про застосування адміністративного арешту майна;

та інших.

Як зазначено на початку цього матеріалу,  платник податків має право на оскарження всіх, без винятку, рішень ДПС: ППР та тих, що зазначені у наведеному вище переліку. Крім того, оскарженню підлягають податкові консультації,  а також будь-яких дій або бездіяльності податкового органу та його посадових осіб в порядку та строки, передбачені Податковим кодексом України за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку.

 Як обрати спосіб оскарження?

Рішення необхідно приймати з врахуванням конкретних існуючих обставин. Державна податкова служба здебільшого відмовляє у задоволені скарг платників податків, шанси виграти справу у суді, якщо для того існують відповідні правові підстави, набагато вищі.

Проте  використання адміністративної процедури за нормами Податкового кодексу дозволяє, як мінімум,  відтермінувати строки сплати зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням. Скарга має бути розглянута протягом 20 календарних днів, але податківці зазвичай продовжують цей ліміт розгляду ще на 60 календарних днів, передбачених пунктом 56.9 ст. 56 ПКУ. Крім того, оскарженню ППР в адміністративному або судовому порядку може передувати подання заперечень до відповідного акту перевірки. Це є ще одним «гвинтиком» у механізмі відстрочення терміну прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки для розгляду заперечень надається 10 робочих днів.

За оскарженням інших (крім ППР) видів рішень податківців  ймовірно краще звертатись безпосередньо до суду. Але це не завжди доцільно. Кожна ситуація є індивідуальною. Наприклад, скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної доволі часто задовольняються центральним офісом ДПС. Майте на увазі також, що судова процедура не є безкоштовною, і крім того, судове провадження, враховуючи касаційну інстанцію, в деяких випадках може бути розтягнуто на рік, півтора і більше.

Якому фахівцю слід довірити цю складну справу?

За усталеною в підприємництві практикою процедури розблокування податкових накладних та розрахунків коригувань до них доручають бухгалтерам. Це є доречним на стадії подання пояснень до податкової накладної. Проте, якщо фахівець з бухгалтерського та податкового обліку не мав такого досвіду раніше, бажано, щоб хоча б перше таке пояснення підприємству підготував саме юрист з податкового права.

Він же має готувати і скарги на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а також заперечення до акту перевірки, будь-які інші скарги в адміністративній процедурі оскарження. А  підготовку позову та представництво у суді необхідно доручити досвідченому та кваліфікованому адвокату, що спеціалізується в податковому праві (податковий адвокат).

В який строк можна оскаржити рішення ДПС?

Оскарження ППР та інших рішень ДПС в адміністративному порядку –  10 робочих днів після дати  отримання рішення; за ППР форм «МПЗФ» та «Ф» – 30 календарних днів.

Оскарження в  судовому порядку – 3 роки, але якщо судовому зверненню передувала адміністративна процедура – протягом місяця після винесення рішення за скаргою.

Звертаємо увагу, що процедура оскарження акту податкової перевірки законом не передбачена. В даному випадку мова може йти лише про складання та подання заперечення на акт податкової перевірки. Строки подання заперечень на акт перевірки – 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта.

 

У разі виникнення питань щодо можливості оскарження рішень ДПС звертайтеся за консультацією до наших юристів та адвокатів. Спеціалісти Корпорації «Глобал Консалтинг» мають багаторічний успішний досвід як у складанні скарг/заперечень до актів контролюючих органів, так і у відстоюванні інтересів Бізнесу у судах всіх інстанцій.