Побудова комплексного захисту вебсайту, додатка, комп’ютерної програми. Стратегія та перспективи

Побудова комплексного захисту вебсайту, додатка, комп’ютерної програми. Стратегія та перспективи

Сьогодні у правовласників нерідко виникає потреба забезпечити правову охорону вебсайтів, що їм належать і мають комерційну тематику, від копіювання або створення копій сайтів, а розробники комп’ютерних програм і мобільних додатків можуть бути зацікавлені в максимальному захисті створеного ними продукту від незаконного використання.

Зміст

  1. Стратегії захисту
  2. Об’єкти авторського права
    1. Процедура, строки, вартість
    2. Переваги
    3. Недоліки
  3. Промисловий зразок
    1. Процедура, строки, вартість
    2. Переваги
    3. Недоліки
  4. Знак для товарів та послуг
    1. Процедура, строки, вартість
    2. Переваги
    3. Недоліки
  5. Корисна модель
    1. Процедура, строки, вартість
    2. Переваги
    3. Недоліки
  6. Висновок

Стратегії захисту вебсайту, додатка, комп’ютерної програми

Якщо розглянути зазначені об’єкти більш докладно, то можна зробити висновок про те, що стратегію захисту може бути побудовано за такими напрямами:

  • захист програмного коду;
  • захист зовнішнього вигляду (інтерфейсу, дизайну сторінок або їх елементів);
  • захист алгоритмів і принципів роботи.

На практиці можна використовувати або один із зазначених варіантів захисту, або декілька (усі). Залежно від обраної стратегії, відповідно, мова може бути про ідентифікацію і правовий захист вебсайту, програми або додатка як об’єкта авторського права, промислового зразка або знака для товарів і послуг, корисної моделі. Розглянемо ці варіанти більш докладно.

 

Об’єкти авторського права

Одним із найпростіших (а можливо, і найпоширеніших) способів є реєстрація об’єкта авторського права з отриманням авторського свідоцтва.

Традиційно саме цей спосіб використовується першим з огляду на дві причини:

  1. вебсайт, комп’ютерна програма в будь-якому разі містять об’єкти авторського права (графічні, текстові, програмний код);
  2. права на такі об’єкти виникають незалежно від оформлення свідоцтва – у силу факту авторства.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII на сьогодні надає досить повне й докладне тлумачення об’єктам, про які ми говоримо. Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону:

  • веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси вебсайту і (або) облікового запису власника цього вебсайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;
  • комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).
Подробиці законодавства

При цьому ст. 8 Закону серед переліку об’єктів авторського права називає, у тому числі, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); комп’ютерні програми; бази даних; твори образотворчого мистецтва; фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; збірники творів.

Як ми зазначали раніше, комп’ютерна програма включає програмний код (вебсайт – html код), певні графічні елементи (ілюстрації, елементи дизайну, фотографії, текст (пояснення, технічний опис, тексти вебсторінок). Тобто і комп’ютерна програма, і вебсайт включають низку елементів, кожен з яких може бути ідентифіковано як об’єкт авторського права. Крім того, ст. 18 Закону визначає, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.

Вебсайт зі свого боку може бути ідентифіковано як комплексний (складений) об’єкт, що включає і код, і текстове, і графічне (іноді й аудіовізуальне) наповнення, де спосіб розміщення (компонування зазначених об’єктів) формує можливість подання й показу такого об’єкта необмеженому колу осіб.

Однією з найважливіших особливостей об’єктів авторського права (зокрема й можливого їх захисту) є те, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Тобто, на відміну від будь-якого іншого способу захисту (де необхідним є оформлення свідоцтва або патенту), після створення програми чи вебсайту його автор уже володіє всіма правами на такий об’єкт, може передати їх або розпорядитися в інший спосіб. При цьому реєстрація авторського права є додатковою можливістю, її може бути здійснено в будь-який момент, незалежно від того, який час минув з моменту створення (але в межах строків дії авторського права). У разі такої реєстрації видають Свідоцтво про реєстрацію авторського права із зазначенням його виду, найменування і автора (авторів).

У зв’язку з цим реєстрація й отримання свідоцтва є додатковою (але не обов’язковою) дією, спрямованою, імовірніше, на інформування третіх осіб про те, що права на конкретний твір (програму) належать певній особі, що й підтверджує авторське свідоцтво. У ситуації з вебсайтом таке свідоцтво можна отримати одразу на кілька об’єктів: на html – код сайту, на текстову складову, на дизайн вебсторінок сайту, і на сайт у цілому як комплексний об’єкт (збірник).

 

Процедура, строки, вартість оформлення авторського права

Строк розгляду заявки на видачу Свідоцтва на об’єкт авторського права – 2 – 3 місяці. Сума збору становить: збір за підготовку до реєстрації для юридичних осіб – 510 грн (для заявників- фізосіб – 255 грн), збір за видачу свідоцтва для юридичних осіб – 25,50 грн (для заявників-фізосіб – 8,50 грн).

Як можна буде переконатися далі, зазначені строки і збори є найменшими порівняно з усіма іншими альтернативами побудови правового захисту. При цьому є можливість зробити такий захист більш комплексним (захистити окремо програмний код, дизайн, фотографічні твори, тексти й описи), щоб він був максимально широким.

Автор (власник об’єкта авторського права) має виключне право дозволяти чи забороняти відтворення творів, їх публічний показ, перероблення, адаптації та інші подібні зміни творів, розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здавання в майновий найм чи в прокат і шляхом іншого передання до першого продажу примірників твору, подання творів для загального огляду необмеженому колу осіб і здавання в майновий найм та (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження в інший спосіб оригіналу або примірників, комп’ютерних програм, баз даних.

Наприклад, автор (власник) вебсайту в разі виявлення інформації про інший вебресурс, який використовує ідентичний інтерфейс, код, має право вимагати припинити їх показ і розповсюдження в мережі Інтернет, або припинити показ зазначеного вебсайту в цілому. Підсумовуючи викладене вище, розглянемо позитивні й негативні аспекти цього варіанта.

Позитивні аспекти:

  1. Можливість одночасної реєстрації (захисту) одразу декількох аспектів/елементів програми:
    • графічного інтерфейсу сторінок/вікон;
    • програмного або об’єктного коду;
    • елементів дизайну.
  2. Порівняно низька вартість і стислі строки реєстрації. Можливість реєстрації авторських прав, створених раніше.
  3. Наявність повноцінної правової охорони до реєстрації або без такої реєстрації.
  4. Виникнення прав у силу створення об’єкта.

Негативні аспекти:

  1. Реєстрацію здійснюють за заявочним принципом, без проведення експертизи об’єкта. У зв’язку з цим можлива повторна (зокрема й умисна) реєстрація того самого (схожого до ступеня змішування) об’єкта недобросовісним конкурентом. Результатом може стати спір про авторство об’єкта.
  2. У разі реєстрації як об’єкта авторського права комп’ютерної програми під час подання заявки додатково вихідний текст (фрагменти вихідного тексту) програми в обсязі, необхідному для її ідентифікації. Відповідно, для реєстрації варто подавати ті фрагменти коду, витік яких не нестиме істотного ризику для правовласника, але при цьому дасть змогу в разі потреби ідентифікувати програму в цілому.

Промисловий зразок

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.93 р. № 3688-XII промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. .

Подробиці законодавства

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чирозфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. З огляду на положення Закону, як промисловий зразок має бути зареєстровано лише промислові вироби (товари), які мають особливий зовнішній вигляд/форму, на які й поширюється правова охорона (у найпростішому випадку – форма упакування, меблів, дизайн одягу, упакування тощо). Тим часом, на момент прийняття Закону він не передбачав (а безпосередньо не передбачає й досі), що правова охорона може знадобитися «нематеріалізованим» об’єктам, наприклад, зовнішньому вигляду вебсайту, інтерфейсу комп’ютерної програми чи мобільного додатка.

Проте, оскільки перелік об’єктів, які не можуть отримати правову охорону, досить обмежений (ч. 3 ст. 5 Закону) і такі об’єкти там не зазначено, то це дає можливість для отримання патенту.

При цьому очевидно, що предметом правового захисту може бути тільки графічний інтерфейс комп’ютерної програми, вебсайту, їх окремі елементи або загальна структура/компонування (тобто захист поширюватиметься лише на просторову і колірну/графічну частини, не зачіпаючи алгоритмів роботи і програмного коду).

Отже, у межах цього способу захисту можна патентувати:

  • інтерфейс однієї сторінки вебсайту, базового шаблону сторінки або всі його сторінки;
  • зовнішній вигляд та інтерфейс комп’ютерної програми чи мобільного додатка;
  • окремі елементи інтерфейсу вебсайту і додатків (покажчики, значки, спливні вікна, нагадування тощо).

На сьогодні зареєстровано досить значну кількість промислових зразків, предметом яких є інтерфейс сайту, додатка (зокрема мобільного).

Приклади

Отже, на цей момент різним заявникам було видано такі патенти на промислові зразки на:

  • набори сторінок сайту (патенти №№ 13934, 17709, 22315, 23136, 27065, 31381, 32732, 37595, 41214, 41118, 37631);
  • інтерфейс головної сторінки сайту, у тому числі для систем IOS, Android (патенти №№ 26528, 31679, 31678, 35539, 41653, 33434, 33435, 33438, 33440);
  • графічний інтерфейс комп’ютерної програми (патенти № 33618, 30256, 30901, 35506, 36125, 19222);
  • графічний інтерфейс мобільного додатка (патенти № 41656, 41655, 27175, 27260, 27423, 27728, 14374, 33618);
  • елементи графічного інтерфейсу мобільних додатків (патенти № 26857, 27387, 27420, 27426).

Згідно з ч. ч. 1 – 2 ст. 6 Закону основною умовою патентоздатності промислового зразка є його новизна. При цьому його визнають новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою до дати подання заявки або дати пріоритету (якщо заявлено пріоритет). При цьому, зважаючи на той факт, що експертизу заявок проводять за формальними ознаками, можливість відмови за заявкою на реєстрацію зазначених об’єктів є мінімальною, і патент, імовірно, буде видано.

 

Процедура, строки, вартість оформлення промислового зразка

Строки отримання патенту на промисловий зразок – 7 – 9 місяців. Офіційні платежі: збір за подання заявки – від 1600 грн; збір за опублікування – від 300 грн (якщо заявником буде фізична особа – автор, то сума збору становитиме 320 грн і 60 грн відповідно); держмито за видачу патенту – 17,00 грн.

З’ясуємо тепер, яким чином патент на промисловий зразок може забезпечити правову охорону комп’ютерної програми чи вебсайту.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону патент на промисловий зразок надає його власникові виключне право на використання патенту. При цьому використанням визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промзразка, застосування такого виробу, його пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та введення в цивільний оборот або зберігання виробу в зазначених цілях.

Повертаючись до предмета нашого розгляду, можна дійти висновку, що власник патенту на промисловий зразок «інтерфейс комп’ютерної програми» може заборонити використання аналогічного (схожого) дизайну вебсайту чи програми/додатка, їх елементів. Тобто, отримавши інформацію про інший веб-ресурс, котрий використовує ідентичний графічний інтерфейс чи його елементи, вимагати припинити їх показ і розповсюдження в мережі Інтернет або припинити показ зазначеного вебсайту в цілому.

Підсумовуючи викладене вище, розглянемо позитивні й негативні аспекти цього варіанта.

Позитивні аспекти:

  1. Можливість оформити правову охорону на графічні елементи, дизайн, їх компонування, інтерфейс.
  2. Помірна вартість витрат на реєстрацію та строки отримання патенту.
  3. Можливість вимагати на законних підставах припинення незаконного використання об’єкта.

Негативні аспекти:

  1. У разі редизайну додатка чи вебсайту в майбутньому, якщо запатентовані об’єкти не використовуватимуться в новому дизайні, їх правовий захист фактично не діятиме стосовно додатка чи вебсайту після редизайну.
  2. Оскільки експертизу проводять за формальними ознаками, можливе дублювання з уже наявними патентами (у тому числі закордонними) та виникнення надалі патентного спору.
  3. Складна і тривала процедура захисту.

Знак для товарів і послуг

Традиційно знаки для товарів і послуг (торговельні марки) використовуються для ідентифікації суб’єктів господарювання, маркування продукції тощо. Відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р. № 3689-XII знак – це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Подробиці законодавства

При цьому згідно зі ст. 5 цього Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, установлені Законом. Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, зокрема слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Особливістю правового захисту знаків для товарів і послуг є те, що використовувати їх можна і без реєстрації, однак уся повнота правової охорони й можливі юридичні механізми такої правової охорони на повну силу доступні лише після отримання Свідоцтва.

Тим часом, знак для товарів і послуг можна використовувати й під час побудови системи правової охорони вебсайту, комп’ютерної програми, додатка. Звісно ж, під правовий захист свідоцтва підпадають графічне (двовимірне чи тривимірне) зображення, елементи графічного дизайну.

Варіант 1.

Подробиці

Власник знака має право використовувати зареєстроване позначення – логотип (його частину/фрагмент) у дизайні додатків і вебсайту, їх окремих елементів та/або сторінок. При цьому в разі зміни дизайну сайту чи додатка (без зміни логотипа) правовий захист зберігає повну силу. Є найпоширенішим і використовується в усіх сферах діяльності, зокрема і для продукції, товарів та послуг. З огляду на те, що знак (наприклад, логотип) можна використовувати одночасно в дизайні вебсайту чи додатка, рекламі самої компанії-правовласника, у документації тощо, цей варіант є найпоширенішим.

Варіант 2.

Подробиці

Власник знака має право на реєстрацію домена першого рівня *.ua Стосовно зареєстрованого знака (його словесної частини), а також перешкоджати неправомірній реєстрації доменів-копій, сайтів-конкурентів тощо. Є додатковим і використовується найширше під час роботи інтернет-магазинів, рекламних майданчиків та ін., тобто в тих сферах, де саме діяльність пов’язана з продажами, обслуговуванням клієнтів або покупців у мережі Інтернет. Він є «доповненням» до варіанта 1 і жодним чином його не скасовує чи не обмежує.

Варіант 3.

Подробиці

Може бути зареєстровано як знак для товарів і послуг сторінку вебсайту або інтерфейс програми (мобільного додатка). Це найвужчий, але водночас найбільш точковий варіант, який має на меті максимально захистити від використання конкретний дизайн вебсайту чи додатка від копіювання. На сьогодні прикладом такого захисту можуть стати заявки на знак m202006199 і m202006201, подані ТОВ «РОЗЕТКА.УА», а також свідоцтво на знак № 257300 «LEGAL SUPPORT 24/7; МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ЕКСТРЕННОГО ВИКЛИКУ АДВОКАТА» та свідоцтво на знак № 255984 «ВОЛЯ; НОВИЙ МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК».

Зрозуміло, що зазначені варіанти можуть доповнювати один одного або поєднуватися разом.

Процедура, строки, вартість оформления знаку для товарів та послуг

Права на знак підтверджує Свідоцтво на знак для товарів і послуг, яке видають за результатами експертизи заявки. Строк реєстрації знака – від 6 – 7 місяців (прискорена реєстрація, під час якої додатково сплачують платежі за прискорений розгляд заявки) до 18 – 20 міс. (звичайна реєстрація). При цьому вартість реєстрації становитиме: збір за подання заявки – від 12000 грн (1 клас МКТП, чорно-білий знак), збір за опублікування – 600 грн (1 клас МКТП, чорно-білий знак), держмито – 75 грн.

Отже, після отримання Свідоцтва на знак для товарів і послуг його власник має можливість використовувати надані законом правові механізми захисту порушених прав.

Перелік прав

Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 16 Закону свідоцтво надає його власникові виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

  • зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
  • зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
  • позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
  • позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

При цьому під використанням знака для цілей Закону мається на увазі:

  • нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, у якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку або інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
  • застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак
    зареєстровано;
  • застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Нюанси і приклади

При цьому знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Отже, якщо має місце копіювання логотипа або дизайну вебсайту чи додатка, які зареєстровані як знак для товарів і послуг, у тому числі шляхом розміщення аналогічних (схожих) об’єктів у мережі Інтернет, власник Свідоцтва має право вимагати припинити таке використання, припинити показ
таких вебсайтів.

Одним із основних мінусів правового захисту знаків для товарів і послуг є потреба встановлення переліку товарів і послуг, стосовно яких знак буде зареєстровано (класів МКТП). При цьому, зважаючи на недешеву процедуру реєстрації (12000 грн за подання заявки + 4000 грн за кожен клас додатково більше одного), реєстрацію знака у всіх 45 класах товарів і послуг не здійснює майже ніхто.

У зв’язку з цим інші класи товарів і послуг, що залишилися поза зоною покриття свідоцтвом, можуть бути використані як лазівка для реєстрації аналогічного (схожого) знака.

Наприклад, в Україні зареєстровано знак VIBER (свідоцтво № 1172898), міжнародна реєстрація № 1080874 у класі 38, і знак WHATSAPP (міжнародна реєстрація № 1475251) у класах 35 і 36 та міжнародна реєстрація № 1396913 у класах 09, 35, 38, 42, 45. Тим часом, за заявкою № m201723629 заявник намагався отримати у класі 39 захист на позначення VIBER TAXI, однак отримав відмову. Водночас той самий заявник за заявкою № m201723630 намагався отримати у класі 39 захист на позначення WHATSAPP TAXI і отримав рішення про видачу свідоцтва.

І хоча згодом заявку було відкликано, а свідоцтво не видано, цей випадок додатково демонструє можливість певного маніпулювання з позначенням із використанням інших класів товарів і послуг.

Підсумовуючи викладене вище, розглянемо позитивні й негативні аспекти цього варіанта.

Позитивні аспекти:

  1. Права на знак діють із дати подання заявки.
  2. Можливість отримання правової охорони на ключовий елемент дизайну вебсайту чи додатка, логотип чи графічний інтерфейс.
  3. Можливість використовувати зареєстрований знак не лише в додатку, вебсайті тощо, а й в іншій діяльності власника, наприклад, у рекламі, діловій документації та ін.

Негативні аспекти:

  1. Висока вартість реєстрації та значні строки реєстрації. У разі прискореної реєстрації знака – додаткові платежі за прискорення.
  2. Ризики обходу правового захисту шляхом реєстрації комбінованих знаків або в інших класах МКТП.

Корисна модель

Мабуть, найскладнішим і тому найрідкіснішим є захист елементів комп’ютерної програми як корисної моделі. Аби докладніше розглянути цей варіант, необхідно розуміти, що саме має на увазі під корисною моделлю законодавець.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р. № 3687-XII винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону об’єктом корисної моделі може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварин тощо) або процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Подробиці законодавства

При цьому згідно зі ст. 6 Закону правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. А згідно з ч. 2 ст. 7 Закону корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Крім того, закон установлює перелік об’єктів, які не можуть отримати правову охорону як винаходи і корисні моделі (ч. 3 ст. 6 Закону):

  • сорти рослин і породи тварин;
  • біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин і тварин, що не належать до небіологічних і мікробіологічних процесів;
  • топографії інтегральних мікросхем;
  • результати художнього конструювання.

При цьому додаткові вимоги до реєстрації встановлено Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 р. № 22. Відповідно до п. 2.5 зазначених правил, зокрема, не визнаються винаходами (корисними моделями) відкриття, наукові теорії та математичні методи, а також комп’ютерні програми.

Крім того, деякі автори наполягають також на тому, що комп’ютерні програми, що містять графічні елементи, можуть бути розцінені як результат художнього конструювання, що також позбавляє їх патентоздатності. Виходячи з цього, безпосередня реєстрація комп’ютерної програми як корисної моделі неминуче призведе до відмови за поданою заявкою.

Як бачимо, ключова спрямованість Закону – захист «промислових» способів виробництва продукції чи виконання технологічних процесів. На бізнес-процеси чи алгоритми роботи він не орієнтований.

Однак це не свідчить про те, що отримати патент неможливо. Патент на корисну модель можна отримати в тому випадку, якщо предметом правової охорони стане спосіб виконання технологічної операції з даними як електронним сигналом (способи оброблення, структурування даних) або із графічною інформацією.

Успішні приклади

Наприклад, на цей час в Україні було видано такі патенти на корисні моделі:

  • Патент № 103319 «Спосіб подачі інформації в мережі інтернет про хід будівництва житлового будинку»;
  • Патент № 103430 «Спосіб графічного відображення інформації в мережі інтернет про квартири в новобудовах»;
  • Патент № 108112 «Спосіб обробки даних оголошень про об’єкти продажу для їх публікації в мережі інтернет»;
  • Патент №78334 «Спосіб оптимізації вигляду інтернет-сайта»;
  • Патент № 78690 «Спосіб продажу одягу через мережу інтернет»;
  • Патент № 92243 «Спосіб збирання статистичної інформації щодо кількості інформаційних запитів щодо окремого виду товарів та послуг, інформації, інших благ та об’єктів, із застосуванням засобів мережі інтернет»;
  • Патент № 93150 «Спосіб проведення розрахунків між покупцем та продавцем товарів при здійсненні угод, укладених з використанням мережі інтернет»;
  • Патент № 73690 «Автоматизований спосіб обробки та передачі електронних даних для управління готелем за допомогою мережі інтернет на сторонні сайти через комп’ютер адміністратора»;
  • Патент № 74381 «Прилад централізованого відображення споживчого інтересу користувачів інтернет-ресурсу»;
  • Патент № 102143 «Система пошуку гравців у щонайменше одну он-лайн гру мережі інтернет»;
  • Патент № 44802 «Спосіб організації соціальної мережі та он-лайнової гри в мережі інтернет із забезпеченням навчання користувачів та обміну інформацією між ними»;
  • Патент № 44803 «Система організації соціальної мережі та он-лайнової гри в мережі інтернет із забезпеченням навчання користувачів та обміну інформацією між ними»;
  • Патент № 46681 «Спосіб надання послуг через мережу інтернет»;
  • Патент № 57236 «Спосіб проведення розіграшу призів в мережі інтернет»;
  • Патент № 44308 «Спосіб створення багаторівневої ієрархії профайлів (особистих сторінок) користувачів на інтернет сайті»;
  • Патент № 38370 «Спосіб надання послуг через мережу інтернет»;
  • Патент № 39266 «Спосіб організації продажу інформації, товарів та послуг (gsm-shopping) за допомогою мобільного зв’язку, мережі інтернет та програмно-апаратного комплексу «електронна газета з розширеними форматами та об’ємом передачі та отримання даних»;
  • Патент № 82517 «Автоматизована інформаційно-сервісна система оплати адміністративних державних та муніципальних послуг з використанням інтернет-сайту «госпей».

Загалом, усі зазначені корисні моделі мають своїм предметом оброблення даних чи перетворення (структурування) інформації, і тією чи іншою мірою пов’язані з роботою програмного забезпечення або вебсайту.

Однак задля успішного отримання патенту в цьому випадку необхідно буде вкрай виважено і відповідально підходити до оформлення матеріалів заявки, складання формули корисної моделі, аби не отримати відмову за результатами формальної експертизи.

Процедура, строки, вартість оформления права на корисну модель

Права на корисну модель підтверджує патент, який видають за результатами розгляду матеріалів заявки. Строк отримання патенту на корисну модель – 9 – 12 місяців. Під час його отримання сплачують такі платежі: збір за подання заявки – від 2400 грн (якщо заявник фізособа-винахідник, то 480 грн), збір за опублікування – 600 грн (якщо заявник фізособа-винахідник, то 120 грн), держмито – 17 грн.

Власник патенту на корисну модель може використовувати самостійно або перешкоджати такому використанню третіми особами запатентованого процесу (способу).

Подробиці

При цьому згідно зі ст. 28 Закону використанням винаходу (корисної моделі) визнається:

  • виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
  • застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Як бачимо, оформлення патенту на корисну модель, хоч і є потенційно можливим, однак потребує серйозної і тривалої підготовки (тобто запатентувати програму чи вебсайт «як є» не вийде), має високі ризики відмови за заявкою. Крім цього, такий патентний захист має й обмежену дію.

Підсумовуючи викладене вище, розглянемо позитивні й негативні аспекти цього варіанта.

Позитивні аспекти:

  1. Порівняно низька вартість і строки оформлення.
  2. Можливість правового захисту принципу (алгоритму) роботи програми чи вебсайту.

Негативні аспекти:

  1. Складна процедура патентування, високий ризик отримання відмови за заявкою.
  2. Обмежений перелік об’єктів, на які може поширюватися правова охорона.
  3. Складність доведення факту порушення патенту.

Висновок

Підсумовуючи все викладене вище, можна зазначити, що правову охорону вебсайтів, комп’ютерних програм чи додатків можна здійснювати різними способами, зокрема і шляхом отримання різних охоронних документів в Україні. Однак під час побудови такої стратегії захисту резонно співставляти витрати на неї з можливістю надалі нею скористатися та/або обмеженнями щодо використання.

Саме тому патентна охорона (промислові зразки та корисні моделі) є доволі рідкісною, та, імовірніше, це виняток із правил і своєрідна «статусність», аніж реальний інструмент. У більшості випадків заявники йдуть шляхом реєстрації авторського права та використання знака для товарів і послуг.