Ризики “оптимізації”: Договір оренди робочого місця замість офіційного працевлаштування

Ризики “оптимізації”: Договір оренди робочого місця замість офіційного працевлаштування

На порталі Дело.ua вийшла стаття провідного юриста Корпорації «Глобал Консалтинг» Антона Клименка, в якій він коментує переваги та недоліки “альтернативних” способів оформлення взаємовідносин з працівниками.
 
 
 
 

Після зміни з 1 січня 2017 роки рівня мінімальної заробітної плати, що спричинило додаткові витрати як для самозайнятих осіб та ФОП, так і для роботодавців, багато хто звернув свій погляд на “альтернативні” способи оформлення взаємовідносин з працівниками. Але часом, роботодавці не в повній мірі розуміють всі ризики. Давайте спробуємо розібратися з такими ризиками для одного з уживаних способів “оптимізації” взаємин з працівниками – укладення “договору оренди робочого місця”.

Всі способи приховування трудових відносин і переформатування їх у цивільно-правові – є незаконними і можуть спричинити за собою серйозну відповідальність для роботодавця.

На практиці розглянута в даному матеріалі схема роботи зазвичай використовується в двох сферах діяльності: в ІТ і в сфері побутового обслуговування при наданні послуг населенню (перукарень та інше.).

Темою розгляду буде саме другий із способів, який передбачає і передачу в оренду робочого місця як якогось комплексу обладнання та об’єкта нерухомості, і самостійну підприємницьку діяльність працівника (прийом клієнтів, отримання грошових коштів і т. п.).

Варто відзначити, що в обох сферах подібне оформлення трудових відносин має схожі (ідентичні) риси:

  • в користування фізичній особі передає частину об’єкта нерухомості (приміщення) та обладнання;
  • фізична особа номінально самостійно здійснює свою діяльність і не пов’язана трудовими відносинами з орендодавцем.
  •  
    Однак є і ключові відмінності:

    • в діяльності ІТ-компаній, які використовують договір оренди робочого місця, майже завжди є взаємини між розробником і орендодавцем, пов’язані з розробкою ПЗ, наданням інформаційних послуг і т. П. Відповідно крім орендних відносин існують ще й взаємини за договором про надання послуг, створення за замовленням об’єкта авторського права та інше.;
    • в діяльності ІТ-компаній розробник найчастіше зареєстрований як ФОП і сплачує податки з доходів від здійснення своєї діяльності;
    • в діяльності інших суб’єктів, які ніяк не пов’язані з ІТ-сферою (перукарі, косметологи та інше). В разі оренди робочого місця працюючий фахівець повністю “відділяється” від “салону”, причому він часто не зареєстрований як ФОП і веде свою діяльність самостійно.
    •  
      Далі ми більш детально розглянемо спроби використання договору оренди робочого місця в сфері побутового обслуговування та пов’язані з цим ризики.

      Ризики для роботодавця (орендодавця робочого місця)

      Як ми згадували раніше, нерідко схема договору оренди робочого місця використовується для того, щоб уникнути офіційного оформлення працівників, сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ.

      Притому, спокусившись нібито “зручною” схемою побудови взаємин, роботодавець часто підводить себе під досить серйозну відповідальність (аж до кримінальної).

      Які факти можуть лягти в основу залучення орендодавця до відповідальності за такі приховані трудові відносини? По суті це ті факти або операції, які прямо або опосередковано свідчать про існування між ним і майстром відносин найму, а саме:

      • Як будуть оформлені взаємовідносини між орендодавцем і майстром. Чи є ситуації, коли одне й те саме робоче місце здається двом майстрам, і вони працюють згідно з графіком змінності або по днях?
      • Як буде організовано прийом коштів від клієнтів. Якщо оплату за роботу приймає орендодавець (адміністратор салону), то ризик визнання прихованих трудових відносин виростає на багато разів.
      • Як буде організована сама діяльність майстра (в т.ч. в частині вимог щодо дотримання санітарного законодавства, отримання медичних книжок та проходження медичних оглядів, вирішення спірних моментів з клієнтами, в т. ч. повернення коштів та інше). У всіх зазначених випадках майстер повинен виступати самостійно (салон в цьому випадку взагалі не є учасником відносин, а тільки здає в оренду робочі місця).
      •  
        Слід зазначити, що саме укладання договору оренди частини приміщення салону (або частини приміщення і обладнання) не тягне за собою ризиків для орендодавця. Однак, якщо будуть виявлені факти прихованих трудових відносин (прийом орендодавцем грошей від клієнтів, відсутність договорів оренди робочого місця, пояснення самих майстрів, що вони працевлаштовані у орендодавця і регулярно отримують заробітну плату від нього), то орендодавець може бути притягнутий до відповідальності за порушення трудового законодавства.

        Основні ризики пов’язані з можливістю проведення УКРІНФОРМ фактичної перевірки і виявлення факту прихованих трудових відносин. Наприклад, інформація про існування таких відносин може бути отримана в ході перевірки на підставі заяви самих працівників (в т. ч. після їх звільнення) – див. Наприклад http://reyestr.court.gov.ua/Review/45132475

        При цьому сам орендодавець може бути притягнутий до відповідальності згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 265 Кодексу законів про працю, ст. 172 Кримінального кодексу України.

        Так, відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також підприємців буде накладено штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн) за такі порушення вимог законодавства про працю:

        • порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі;
        • порушення терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами – підприємцями працівникам, у т. Ч. Колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи- підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату і т. п.), визначеного Законом України “про звернення громадян”;
        • надання зазначених у другому пункті документів, які містять недостовірні дані;
        • порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення;
        • а також інші порушення вимог законодавства про працю.
        •  
          Відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 юридичні особи та ФОП, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на нині 96 000 грн),, в таких випадках:

        • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
        • оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві;
        • виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
        •  
          Згідно ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III, незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або у зв’язку з повідомленням їм про порушення вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 34 000 долл до 51 000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами роком до двох років.

          При цьому мова йде про визнання прихованих трудових відносин як підставі для відповідальності посадових осіб суб’єкта господарювання або ФОП. Визнання прихованих трудових відносин судами в більшості випадків розглядається як підстава для застосування адміністративної або кримінальної санкції.

          Отже, здійснення такої діяльності потенційно несе ризики визнання прихованих трудових відносин та залучення орендодавця (або його посадових осіб) до відповідальності за такі факти.

          Ризики для працівника (орендаря робочого місця)

          Зазначені вище ризики залучення до відповідальності псевдо-орендодавця (а насправді – роботодавця) не обмежуються залученням до відповідальності тільки його. На практиці при наданні побутових послуг населенню найчастіше до відповідальності притягують і самого працівника.
          В даному випадку ризик полягає в тому, що в переважній більшості випадків діяльність майстрів здійснюється на стабільній, постійній основі.

          Притому на відміну від ІТ-сфери, де орендарі робочого місця найчастіше зареєстровані як ФОП, в сфері побутового обслуговування населення ситуація зворотна – майже ніхто з майстрів не зареєстрований як підприємець. А значить, порушуються і норми щодо ведення підприємницької діяльності.
          Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому з урахуванням вимог ст. 58 Господарського кодексу здійснення підприємницької діяльності проводиться на підставі реєстрації як юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

          Виходячи з цього, здійснення на стабільній, постійній основі зазначеної діяльності, надання послуг манікюру, педикюру, перукаря вимагає реєстрації в якості ФОП.

          Тому в даному випадку при відсутності такої реєстрації може йти мова про незаконне здійснення кожним з майстрів підприємницької діяльності.
          Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X. Зазначена стаття передбачає накладення штрафу від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а саме в сумі від 17 000 грн до 34 000 грн), з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

          • державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
          • отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
          • отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
          •  
            У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. е. в сумі від 34 000 долл до 85 000 грн), з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах з метою зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            У ряді випадків при розгляді справ за вказаною типу правопорушень суди відмовляли в притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, внаслідок неналежного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення (див. Наприклад http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/60776373, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/60130577)

            У деяких випадках суд обмежувався залученням особи до відповідальності з усним попередженням (див. Наприклад, Постанова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької обл. Від 22.05.2015 по справі № 320/3986/15-п http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44303510

            Однак в ряді випадків фізична особа, яка фактично здійснювала діяльність без реєстрації в якості ФОП, притягається до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. В основному, як свідчать матеріали судової практики за 2015-2016 рр., Суму штрафу суд призначає в розмірі 340 грн (з огляду на доводи винної особи про те, що сума денного заробітку становила 20-30 грн) – див. Наприклад:

            • Постанова Хотинського районного суду Чернівецької обл. від 22.04.2015 № 724/589/15-п http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43720256 ,
            • Постанова Сторожинецького районного суду Чернівецької обл. від 09.04.2015 № 723/915/15-п http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45083536 ,
            • Постанова Краматорського міського суду Донецької обл. від 06.02.2015 № 234/732/15-п http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42717834).
            •  
              Однак всі зазначені постанови винесені до 28.06.2015, коли мінімальна санкція за вказані правопорушення дійсно становила від 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн). Після цієї дати мінімальна сума штрафу була збільшена до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).

              Після зазначеної дати, в ряді випадків, мова йде про притягнення особи, яка займається перукарнєвою діяльністю без реєстрації ФОП, до набагато більш серйозної відповідальності. Наприклад, в Постанові Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької обл. від 04.07.2016 по справі № 320/3873/16-п (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58781617) зазначено наступне:

              …З 24.07.2014 по 10.06.2016 ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, а саме надання перукарських послуг в перукарні за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 36/2, кв. 2, що є порушенням ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України.
              ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона не здійснювала господарську діяльність, а лише допомагала в перукарні…Однак, згідно акту № 1143/56/17-02/НОМЕР_1 від 10.06.2016 про результати фактичної перевірки перукарні, розташованої за адресою: м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 36/2, кв.2 з питань здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації встановлено, що підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_1, а саме надання перукарських послуг. В ході фактичної перевірки встановлено здійснення фізичною особою ОСОБА_1 підприємницької діяльності без державної реєстрації, що є порушенням ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV та ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435- ІV…. Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).…З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю необхідним призначити їй адміністративне покарання в рамках санкції статті у вигляді штрафу без конфіскації.
              Крім того, на підставі ст. 40 КУпАП України з правопорушника також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 275,60 грн.
              Керуючись ст.ст. 33, 40 ,164 ч. 1, 283, 284, 294 КУпАП,

              п о с т а н о в и в:
              Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (рахунок № 31111106700013 КБК 21081100 Назва “Адміністративні штрафи та інші санкції” Отримувач “Мелітопольське УК /Мелітополь/ 21081100 Банк отримувача ГУ ДКСУ у Запорізькій області код ЄДРПОУ 37968956 МФО 813015) без конфіскації…

              Зазначене рішення є одиничним фактом залучення до такої адміністративної відповідальності саме за здійснення перукарнєвої діяльності без реєстрації ФОП. Однак на сьогоднішній день досить великою є практика залучення до адміністративної відповідальності (зі штрафом в розмірі 17 000 грн) за здійснення підприємницької діяльності (перевезення, торгівля і т. П.) без реєстрації в якості ФОП.
              У зв’язку з цим високий ризик того, що в 2017 році при проведенні перевірок, у т. ч. і осіб, що надають перукарські та аналогічні побутові послуги населенню, розмір штрафів, які застосовуються судами, буде збільшений.

              Також звертаємо увагу, що притягнення до відповідальності саме майстра можливо в тому випадку, якщо ніякими іншими фактами (відсутність договорів оренди, прийом грошей на орендодавця та інше) не підтверджувати факт приховування за цими операціями фактичних трудових відносин. В іншому випадку до відповідальності буде залучатися сам орендодавець.

              Зазначена міра відповідальності є на сьогоднішній день основним шляхом залучення фізичної особи до відповідальності за діяльність без реєстрації ФОП. У зв’язку зі складністю підрахунку розміру доходу окремих перукарів, притягнення до кримінальної відповідальності за несплату податків відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України, є вкрай малоймовірним.

              Практично малоймовірним є і донарахування податкових платежів. Положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI не передбачають механізму, який дозволив би податковому органу провести розрахунок і донарахування сум податків непрямим методом для фізичної особи, який не зареєстрований як ФОП. Побічний той факт, що за здійснення такої діяльності застосовується тільки адміністративна або кримінальна відповідальність (без донарахування податків), підтверджується листом Міндоходов від 23.09.2013 № 11769/6 / 99-99-17-01-01-16.

              Висновки

              Заміна будь-якого із способів оптимізації трудових відносин (за допомогою договорів оренди робочого місця, договорів цивільно-правового характеру та інше.) є сама по собі порушенням законодавства. Самі спроби замінити відносини трудового найму цивільно-правовими спочатку незаконні і можуть спричинити за собою серйозну відповідальність (і перш за все для орендодавця).

              Звичайно, в ситуації, коли орендодавець дійсно не бере участі в діяльності (наприклад, тільки здає в оренду робочі місця і немає спроб приховати реальні трудові відносини), питання відповідальності в більшій мірі переходить до орендаря-майстру.
              І тут нівелювати ризики для орендаря можна на цілком законних підставах – шляхом реєстрації його як ФОП-платника єдиного податку 1 групи.

              Відповідно до п. 1 п. 291.4 Податкового кодексу України, до платників єдиного податку 1 групи відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та / або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривен. До побутових послуг населенню відповідно до пп. 291.7 НК в т.ч. відносяться послуги перукарень.

              Таким чином, якщо майстер буде зареєстрований як ФОП-платник єдиного податку 1 групи та візьме в оренду частину приміщення і обладнання, то він може здійснювати свою підприємницьку діяльність на єдиному податку.

              У зазначеному варіанті, слід зазначити, що ставка єдиного податку для зазначених видів діяльності для 1 групи, становить не більше 10% прожиткового мінімуму (на поточний день прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 600 грн, тому максимальна ставка єдиного податку для 1 групи – 160 грн / місяць). Крім того, згідно з абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI, визначено, що ФОП-платники єдиного податку 1 групи повинні сплачувати єдиний соціальний внесок не менше 0,5 розмірі мінімального страхового внеску (т. е. не менше 0,5 * 22% * 3200 = 352 грн).

              Виходячи з цього, в разі діяльності майстра в якості ФОП-платника єдиного податку 1 групи, можна розраховувати на значне (в порівнянні з ФОП 2 групи) зниження податкових платежів (орієнтовно 896 грн), а також нівелювати ризики визнання незаконної підприємницької діяльності або прихованих трудових відносин.

              Подивитися на порталі Дело.ua
               

              Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту

Залишити коментар