- Зобов’язання було анульовано у певній частині;
- Кредитор анулював борг за власним рішенням;
- Кредитор належним чином повідомив про це боржника.
Як позичальнику не платити ПДФО після списання частини боргу
Багато з фізосіб-позичальників, які у 2007-2008 роках уклали кредитні договори в іноземній валюті, не змогли погасити заборгованість. Вони намагалися зменшити борговий тягар по-різному: наприклад, підписували договори про реструктуризацію, переведення кредиту з валюти в гривню, списували частина заборгованості і т. д. І якщо перші два способи не мали негативних податкових наслідків для позичальників, то в останньому випадку їх очікував підступ.За законодавством анульована частина заборгованості вважається доходом колишнього боржника. А це значить, він повинен сплатити податок. Однак багато хто з боржників про це забули, і в кінці 2015 року потрапили під удар податкового органу.
Згідно з положеннями Податкового кодексу, до складу оподатковуваних доходів включається дохід, який платник податку отримує як додаткове благо. В даному випадку додатковим благом є сума боргу, який кредитор анулює (списує) до закінчення строку позовної давності за власним рішенням, що не пов’язано з банкрутством. У ПК також прописано, що анулювання можливо, якщо сума боргу перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року.
Нинішня редакція цього пункту трохи відрізняється від редакції 2012-2013 рр. (на які припадає основна маса договорів), однак загальна логіка залишилася колишньою. Кредитор зобов’язаний повідомити боржника про анулювання боргу, необхідності включити цю суму в податковий розрахунок доходу та сплатити податок.
В іншому випадку вся відповідальність за нарахування та сплату податку покладається на колишнього кредитора. Дохід виникає, якщо одночасно: