На порталі Дело.ua вийшла стаття провідного юриста Корпорації «Глобал Консалтинг» Антона Клименка, в якій він коментує Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» (№1724-VIII) і розповідає , які зміни в життя українського бізнесу він вносить.3 листопада 2016 року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» №1724-VIII (законопроект від 21.04.2016 №4496). Практично місяць все знаходилися в невіданні щодо його долі і фінального тексту. І ось, нарешті, 30 листопада 2016 року Закон був підписаний президентом, а на офіційному сайті Верховної Ради з’явився його текст. 2 грудня закон був опублікований в газеті «Голос України» і набрав чинності 3 грудня 2016 року, але введений в дію буде тільки 3 січня 2017 року. Тому саме час вивчити які новації він несе.Електронний договірВ першу чергу слід відзначити лібералізацію поняття зовнішньоекономічного договору в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Якщо на поточний момент під ЗЕД-договором Закон розуміє матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД, то після вступу в силу Закону №1724 зовнішньоекономічним договором буде вважатися домовленості ЗЕД-суб’єктів. Як бачимо, із Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» прибирають вимога оформлення ЗЕД-договорів на «паперовому» носії. Це ж підтверджує і оновлена ​​ст. 6 Закону, відповідно до якої ЗЕД-договори можуть укладатися в простій письмовій або електронній формі. Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» прямо не конкретизує, що саме розуміється під електронним договором – обмін електронними листами або повідомленнями, або ж оформлення електронного документа з його підписанням сторонами за допомогою електронного цифрового підпису. Саме поняття електронного договору (угоди) у вітчизняному правовому полі вперше з’явилося восени минулого року в зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронну комерцію». Так, згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України, вже зараз договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічно відповідно до ст. 203 ГК – письмовим договором може вважатися договір, укладений в тому числі за допомогою обміну електронними листами. Варто очікувати, що законодавець дає саме таке трактування електронного договору в сфері ЗЕД. При цьому якщо послаблення у вигляді можливості укласти ЗЕД-договір в електронній формі торкнеться всіх суб’єктів, то ще більші послаблення поширяться на тих підприємців і підприємства, які виконують роботи або надають послуги для іноземного замовника (здійснюють експорт послуг). Відповідно до змін, при експорті послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір може полягати через прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або обмін електронними повідомленнями, зокрема шляхом виставлення рахунку (інвойсу) за надані послуги, в тому числі в електронному вигляді. Значною мірою таке нововведення буде цікаво і актуально для тих українських компаній і підприємців, які працюють як фрілансери. Наприклад, раніше багато хто з компаній-розробників для співпраці з сервісами Elance, ODesk (зараз – Upwork) змушені були застосовувати «транзитну» компанію-нерезидента, на рахунку якої надходили кошти. Схожі питання виникали і у тих розробників, які створювали додатки для IOS, оскільки умови угоди з Apple для розробників також містять безліч норм і застережень, що ускладнюють співпрацю безпосередньо. Тепер, після вступу в силу Закону №1724, для того щоб підтвердити існування ЗЕД-договору між фрілансером і певним сервісом, досить буде:
  • Зареєструватися на такому сервісі, погоджуючись з його умовами, зробити електронну копію (роздрукувати) правила користування (в тому числі тієї їх частини, яка регулює питання виплати винагороди);
  • Уявити роздруківку з електронного кабінету (профілю) користувача, в якому буде видно нарахування доходу і заявка на його виплату.
  Однак хочемо відразу звернути увагу на той факт, що, незважаючи на кроки щодо лібералізації відносин для фрілансерів, все одно продовжать діяти ряд вимог до суб’єктів ЗЕД. Зокрема, такими суб’єктами можуть бути фізособи-підприємці (а не звичайні громадяни). Тому для того щоб повною мірою використовувати надані можливості, фрілансеру, дизайнеру, фотографу або перекладачеві все одно доведеться реєструватися як підприємець (на загальній системі оподаткування або платником єдиного податку 3 групи).Спрощення банківського контролю Похідним від зазначених змін в Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність», є зміни, пов’язані зі спрощенням банківського контролю за сферою розрахунків в ЗЕД. По-перше, для надходження виручки від надання послуг в сфері ЗЕД (в тому числі і щодо послуг пов’язаних з розробкою програмного забезпечення, передачею майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності), знято обмеження в 180 днів. Тому є пояснення. Багато сервісів, які надають можливість фріланс-роботи, встановлюють обмеження на суму зняття (виведення) доходу, наприклад, не менше певної величини. Відповідно при низьких доходах, суб’єкт ЗЕД просто не зможе отримати виручку протягом 180 днів з моменту передачі роботи. По-друге, для експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, взагалі спрощено вимоги до оформлення актів чи інших документів, які підтверджували б факт передачі результатів надання таких послуг іноземному замовнику. За своєю суттю, контролюючий банк повинен приймати ті документи, які підтверджують суть взаєморозрахунків між сторонами (правила користування сайтом (оферту), виписку з електронного кабінету і інвойс (вимога про перерахування винагороди)). На сьогоднішній день такі положення вже почали вводити деякі банки. Багато хто пам’ятає з’явилося трохи більше року тому лист НБУ 07.07.2015 р №22-01012 / 46746, в якому НБУ підтверджував, що банк для здійснення валютного контролю повинен вимагати той документ, який згідно з умовами експортного договору підтверджує надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (наприклад, «інвойс» (рахунок-фактура) або інший документ). А вже влітку 2016 року низка таких змін знайшла продовження в змінах, які були внесені до Інструкції про здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. В інструкції також було зафіксовано, що виручка резидентів у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) підлягає зарахуванню в установлений термін з моменту підписання Акту, що засвідчує надання послуг або рахунку (інвойсу). Тепер же зазначені зміни закріплені і на рівні Закону. При цьому згідно з оновленою редакцією ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» банки мають право вимагати від резидентів перекладу українською мовою складених іноземною мовою документів (в тому числі інвойсу), крім викладених англійською мовою (або викладених на будь-якій іноземній мові з одночасним викладом на українському (англійською) мовами). Як бачимо, з урахуванням внесених змін, документальне оформлення взаємовідносин за зовнішньоекономічними контрактами для ІТ-фахівців також може значно спроститися (в тому числі і в частині документального підтвердження банку предмета послуг і факту їх надання). Єдина можливість, яку залишають банку, – зажадати виставлений нерезиденту інвойс для ідентифікації вже отриманої на рахунок виручки. Бухгалтерський облік Нарешті, останнє, але дуже важливе нововведення торкнеться сфери бухгалтерського обліку. Відповідно до цього Закону значно спрощуються вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів. Зокрема визнається, що первинні документи є підставою для здійснення господарської операції (а не підтверджують її здійснення як це зафіксовано зараз), планується зрівняти в правочинності документи як у паперовій, так і електронній формі. Таким чином, коли зазначені зміни вступлять в силу, первинними документами (в тому числі і для цілей податкового обліку) будуть вважатися договори, рахунки і т.п. Тепер після закріплення в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» норми про те, що первинний документ не підтверджує здійснення господарської операції, незначні недоліки в документах не можуть впливати на невизнання господарської операції, відсутність відповідальності за невідображення операції в регістрах обліку і т . Д., що часто стає предметом для донарахування податків за результатами перевірок ДПІ. Крім того, Закон передбачає, що електронні документи (в т.ч. електронні інвойси, акти і т.п.) можуть отримати силу «звичайних» бухгалтерських документів, навіть не дивлячись на те, що, по суті, вони будуть просто електронними скан- копіями, і не будуть завірені за допомогою електронного цифрового підпису. Чого чекати?Ми очікуємо, що Закон суттєво спростить умови співпраці з іноземними замовниками для дрібних компаній або окремих розробників. Досить буде зареєструватися ФОП, приєднатися до умов одного із сервісів і, в більшості випадків, можна буде отримувати винагороду за виконані роботи, мину посередників. Крім того, Закон лібералізує вимоги до бухгалтерського обліку, це дозволить значно послабити ті податкові ризики, які мають місце зараз при оформленні окремих первинних документів, тобто, знизити ризики донарахування податків ДПІ за результатами податкових перевірок. У зв’язку з цим, впровадження Закону і його положень на практиці, має більш ніж позитивно позначитися на спрощення ведення бізнесу в інформаційній сфері, спрощення доступу українських ІТ-фахівців на міжнародний ринок. Подивитися на порталі Дело.ua  [contact-form-7 id=”868″ title=”Форма в шапці”]