Сьогодні питання здійснення інвестицій за кордон набуває все більшої актуальності. Цьому, зокрема, сприяє підвищення зацікавленості українців у придбанні нерухомості за кордоном у зв‘язку з нестабільною політичною та економічною ситуацією в Україні. Але не всі бажаючи здійснити таке придбання розуміють, що придбання нерухомості за кордоном є інвестиційною діяльністю, для здійснення якої чинним законодавством України встановлено ряд обмежень.Що є інвестиціями за кордон і які саме обмеження встановленні чинним законодавством України щодо їх здійснення?
Інвестиція за кордон – валютна операція, яка передбачає придбання суб’єктами інвестицій основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. При цьому, відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 березня 1999 р. N 122, не є інвестиціями:
- операції резидентів із перерахування коштів для утримання власних представництв (філій) за кордоном згідно з їх кошторисом витрат (за винятком придбання за кордоном нерухомого майна);
- оплата членських (вступних) внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ, включаючи оплату участі в міжнародних системах транспорту, телекомунікацій і зв’язку тощо;
- оплата страхових та медичних послуг;
- відкриття рахунків в іноземних банках.
До інвестиційної діяльності не належить також створення та функціонування дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями.
Інвестиції поділяються на капітальні та фінансові та реінвестиції. Капітальні інвестиції передбачають придбання об’єктів нерухомого майна, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Фінансові ж інвестиції спрямовані на придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції можуть бути прямими та портфельними. Прямі інвестиції – це внесення коштів до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, а портфельні інвестиції – це придбання цінних паперів, їх похідних та фінансових активів за кошти на фондовому ринку. Реінвестиція – це здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.
Інвестиції за кордон мають право здійснювати як резиденти України – юридичні особи, так і резиденти України – фізичні особи, незалежно від того, чи зареєстровані такі фізичні особи як суб‘єкти підприємницької діяльності.
Проте, резидент України, який бажає здійснити інвестицію за кордон (незалежно від виду такої інвестиції) повинен отримати індивідуальну ліцензію Національного Банку України на здійснення інвестицій за кордон. Така вимога встановлюється підпунктом е) пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю. Порядок отримання індивідуальної ліцензії на здійснення інвестицій за кордон врегульований Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 16 березня 1999 р. N 122.
Індивідуальна ліцензія Національного банку України на здійснення інвестиції – це належним чином оформлений письмовий дозвіл Національного банку України на право здійснення конкретним резидентом конкретної інвестиції. Для здійснення усіх видів інвестицій за кордон (незалежно від строків та сум) резидентам потрібно обов’язково попередньо одержати ліцензії. Резиденту України не видається ліцензія на здійснення інвестицій (реінвестицій), вже фактично здійснених з порушенням вимог чинного законодавства України.
Для одержання ліцензії резидент України, який бажає здійснити інвестицію за кордон, зобов’язаний подати до Національного банку України документи:
- заяву про видачу ліцензії за встановленою формою;
- оригінали або нотаріально засвідчені копії договорів та/або інших документів (рішення засновника, протокол загальних зборів акціонерів тощо), що є підставою для здійснення резидентом інвестиції за кордон;
- оригінали або нотаріально засвідчені копії документа про реєстрацію об’єкта інвестиції за кордоном (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо) та його установчих документів.
При цьому, якщо законодавством країни інвестицій передбачений інший порядок реєстрації об’єкта інвестиції (тобто спочатку вимагається перерахування коштів, а після їх внесення здійснюється реєстрація об’єкта інвестиції), який підтверджений відповідним витягом із законодавства країни інвестиції, то розгляд документів резидента може здійснюватися без подання ним відповідних документів, а порядок подання документів, що підтверджують (після дозволеного ліцензією перерахування коштів за кордон) реєстрацію об’єкта інвестиції зазначається у виданій ліцензії.
Строк розгляду Національним банком України пакета документів для видачі ліцензії не повинен перевищувати 25 робочих днів з дати його надходження. Ліцензія оформляються в двох примірниках. Оригінал ліцензії видається власникові ліцензії після здійснення оплати за надання ліцензії. Другий примірник ліцензії зберігається в Національному банку України.
Власник ліцензії особисто пред’являє оригінал ліцензії уповноваженому банку, через який має переказуватися іноземна валюта за межі України (у разі здійснення інвестиції за кордон у безготівковій формі). Уповноважений банк на цій ліцензії робить відмітку, що має містити суму та дату переказування іноземної валюти за межі України, і зберігає її копію з відмітками в установленому Національним банком України порядку. Ліцензія видається резиденту на строк, що необхідний для здійснення інвестиції. Власник ліцензії зобов’язаний у двотижневий строк після кожного перерахування коштів на підставі ліцензії надіслати до Національного банку України повідомлення про фактично здійснену інвестицію.
У видачі ліцензії може бути відмовлено з наступних підстав:
- відсутність документу (документів), перелічених в Інструкції;
- невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства України;
- виявлення в поданих документах недостовірної інформації;
- порушення проти заявника справи про банкрутство;
- заборони або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені чинним законодавством України та/або країни інвестиції.
Крім цього, Національний банк України має право прийняти рішення про відмову у видачі ліцензії в разі отримання від спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю негативних висновків щодо надання ліцензії, які містять інформацію про те, що ліцензія може бути використана для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або реалізації інших злочинних намірів.
Підставами для відкликання ліцензії є:
- порушення власником ліцензії її умов, вимог чинного законодавства України;
- письмова відмова від здійснення інвестиції;
- припинення інвестиції;
- установлення факту подання резидентом документів для отримання ліцензії, що містять заздалегідь недостовірну інформацію.
У разі відкликання виданої ліцензії її власник повинен припинити інвестицію за кордоном, яку він здійснював на підставі цієї ліцензії, та повернути в Україну в строки, визначені Національним банком України, усі кошти, отримані внаслідок припинення власником ліцензії інвестиційної діяльності, а також доходи, отримані від здійснення цієї інвестиції за кордон.
З інших підстав ніж вказані вище не може бути відмовлено у видачі ліцензії та/або відкликано видану ліцензію. При цьому у повідомленні Національного банку України про відмову та/або відкликання ліцензії обов‘язково повинна бути зазначена підстава такої відмови та/або відкликання.
Здійснення резидентами України інвестицій за кордон без одержання ліцензії тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Частиною 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» за здійснення іноземних інвестицій за кордон без отримання ліцензії встановлюється відповідальність у вигляді штрафу в сумі, еквівалентній сумі інвестиції, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день інвестиції за кордон.
Автор:
Олена Хоміцька адвокат, старший юрист ЮФ «Глобал Адвокат» (Корпорація «Глобал Консалтинг») для Юридичної газети