Мінімізація ризиків договірних відносин. Місія здійсненна

Мінімізація ризиків договірних відносин. Місія здійсненна

Кожному суб’єкту ринку для мінімізації ризиків господарської діяльності варто ретельно перевіряти своїх контрагентів перед укладенням угод. Чому це важливо і як ефективно це зробити? Розповідає керівник юридичного відділу харківського офісу Корпорації «Глобал Консалтинг» Валентина Уставицька.

В чому полягає небезпека роботи з недобросовісними контрагентами або фірмою одноденкою?

Деякі фірми, перш ніж укладати договір з контрагентом, можуть не перевіряти його благонадійність. Проте одного разу вони можуть зіткнутися з втратами від проведеної операції.

Чим в результаті може загрожувати бізнесу такий невдалий контракт з недобросовісним партнером? Як мінімум це понесені витрати і ризики з повернення боргів і збитків. Крім того із сумнівних операцій часто виникають питання у податкових та правоохоронних органів. Тому часто в результаті договірних відносин з ненадійним партнером підприємство несе не тільки фінансові збитки, а й втрачає час та інші ресурси на доведення дійсності та реальності укладених угод у суді. Приміром, за підсумками перевірок господарської діяльності підприємств податковими інспекціями, одним з найпоширеніших порушень, через які з підприємства «знімається податковий кредит», є сумнівність угоди з неблагонадійним контрагентом.

Як же мінімізувати ризики при укладанні угоди з контрагентом?

По-перше, потрібно здійснити перевірку контрагента з точки зору економічної безпеки операції. Така перевірка має показати, чи дійсно контрагент веде підприємницьку діяльність, чи подається податкова звітність, чи є на балансі підприємства контрагента будь-які активи. Можна з’ясувати склад засновників контрагента для визначення пов’язаних з ним осіб. Для цього можна звернутися до державних реєстрів та баз даних. Наприклад, на ресурсі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців можна дізнатися досить багато інформації про контрагента, а саме: код ІІН або код ЄДРПОУ; види діяльності; проходження процедури банкрутства або ліквідації; дані про місцезнаходження, керівництво та дату державної реєстрації.

По-друге, необхідно з’ясувати у контрагента обсяг повноважень при укладенні даного виду угоди. Для цього потрібно чітко розуміти, які вимоги законодавства повинні дотримуватися при укладенні конкретної угоди, чи є у підприємства право на заняття цим видом діяльності, і чим це підтверджується. Якщо роботи, виконувані контрагентом, є ліцензовані, необхідно перевірити копію ліцензії з усіма додатками. Як правило, також запитуються: копії установчих документів; довідка органів статистики; виписка з ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ (якщо підприємство таким є). Важливим також є момент перевірки повноважень особи на укладення та підписання договору, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України відсутність належних повноважень у особи (обсяг цивільної дієздатності) при укладанні угоди є однією з підстав визнати угоду недійсною в судовому порядку. Тому рекомендуємо з’ясувати дані по особистості, яка буде підписувати договір, перевірити обсяг повноважень цієї особи на підписання договору згідно з наданими установчим документам, довіреності та іншим документам, що підтверджують обсяг повноважень.

По-третє, необхідно провести перевірку юридичної репутації контрагента. Крім перевірки факту існування даного контрагента, необхідно перевірити контрагента по базі банкрутств. На жаль, пошук по цій базі доступний тільки зареєстрованим користувачам цього сайту. З деяким запізненням інформацію про суб’єктів банкрутства можна також знайти в нормативних базах. Далі необхідно перевірити єдиний реєстр судових рішень на предмет, в яких суперечках брав участь контрагент.

В цілях економічної безпеки підприємства необхідно періодично перевіряти навіть постійних контрагентів, які ні разу не підводили. Оскільки з часом ситуація змінюється, і фірма цілком може бути продана недобросовісним «бізнесменам».
Головна рекомендація – дослідити, проаналізувати інформацію по кожному контрагенту перед угодою хоча б на загальнодоступних, офіційних сайтах, онлайн-базах і реєстрах (наприклад, на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців); перевірити дійсність даних свідоцтва платника ПДВ; місцезнаходження контрагента за юридичною та фактичною адресою. Докази отриманої інформації слід зберігати, зробивши з відповідних реєстрів вилучення в паперовому вигляді.
У той же час, деякі компанії і підприємці займаються вузькоспеціалізованими видом діяльності, ведуть свою стратегію бізнесу і кадрову політику, що не завжди дозволяє оформляти в штат окремих найманих працівників для виконання функцій, пов’язаних з перевіркою контрагентів і забезпеченням мінімізації ризиків по операціях.

Для подібних юридичних осіб та підприємців ефективним способом вирішення завдання по мінімізації ризиків є аутсорсинг юридичних послуг у професіоналів у сфері правового захисту – юридичних фірм.

Як підсумок можна додати, що враховуючи пильну увагу податкових органів до угод платників податків, останнім часом є тенденція більш ретельно перевіряти контрагентів, в тому числі, на рівні середнього і малого бізнесу. Законодавчо і в судовій практиці не визначено чітке формулювання критеріїв належної обачності й обережності. Але, незважаючи на це, організована і кваліфікована перевірка контрагентів – це той випадок, коли малими превентивними заходами можна уникнути серйозних негативних наслідків для бізнесу. Тож краще перевіряти своїх контрагентів!

 

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту

Залишити коментар