Нормативно-правове регулювання аутстафінгу в Україні

Нормативно-правове регулювання аутстафінгу в Україні


У «Юрист і Закон» №38 2017 вийшла стаття адвоката, партнера АО «Глобал Адвокат» аудиторсько-консалтингової корпорації «Глобал Консалтинг» Олени Кравченко, в якій вона розповідає про особливості нормативно-правового регулювання аутстаффінгу в Україні.

 
 

Аутстафінг (англ. outstaffing – позаштатний) – це виведення персоналу за штат компанії. Тобто при аутстафінгу трудові договори працівниками укладаються не з фактичним роботодавцем, а з посередником (аутстафером).

У чинному законодавстві України визначення терміна “аутстафінг” відсутнє. Водночас виходячи зі змісту ч. 1 ст. 36 Закону України “Про зайнятість населення” можна визначити аутстафінг як діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців.

Спеціальний перелік

Відповідно до зазначеної норми діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, а також діяльність інших суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України “Про зайнятість населення” перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Для включення до зазначеного переліку посередники подають до Державної служби зайнятості рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Державна служба зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня отримання такої заяви вносить наведені у ній відомості про посередників до переліку та оприлюднює їх на власному веб-сайті (п. п. 5, 6 Порядку формування та ведення переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 р. № 400).

Читайте статтю Олени Кравченко для «Юрист та Закон» №38 2017 повністю
 

Якщо хочете постійно отримувати свіжі матеріали від Корпорації «Глобал Консалтинг», підпишіться на щотижневу розсилку, і анонси матеріалів будуть приходити до вас на пошту

Залишити коментар