З 1 січня 2022 року застосування РРО або ПРРО платниками єдиного податку 2-4 груп, які проводять розрахункові операції, є обов’язковим.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07,1995 р. №265/95-ВР (далі –  Закон) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Що таке РРО/ПРРО?

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) – це пристрій або програмно-технічний комплекс, який реєструє всі розрахунки з покупцями з використанням готівки та платіжної картки. Вся зафіксована інформація автоматично передається на сервер податкової  служби .

Наразі є можливість користуватися як апаратним, так і програмним РРО (програма чи додаток на смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ.

Можна зареєструвати ПРРО безкоштовно на сайті державної податкової служби України – tax.gov.ua або придбати програмний РРО.

Реєстрація ПРРО

Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604).

ПРРО можна зареєструвати тільки в електронному вигляді, наприклад, через Електронний кабінет або за допомогою інших програм.

Для цього необхідно:
  • за допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету;
  • зареєструвати господарську одиницю (об’єкт, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції), де буде застосовуватися даний пристрій, якщо раніше цього не було зроблено. Повинна бути подана Форма 20-ОПП (J/F1312003);
  • подати заяву за формою №1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316604). В результаті отримати квитанцію, в якій зазначається фіскальний номер ПРРО (фіскальний номер автоматично формується ДПС та зберігається до дати скасування реєстрації і не змінюється при перереєстрації);
  • зареєструвати касира за допомогою «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО»  за формою 5-ПРРО (J/F1391802).

ПРРО зареєстрований і його можна використовувати для проведення розрахункових операцій з покупцями.

Запускаємо ПРРО, авторизуємося  за допомогою ключа касира/старшого касира, щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391802 та відкриваємо зміну (надсилаємо повідомлення про відкриття зміни 3-ПРРО за формою  F(J)1316802).

Якщо у Вас виникнуть питання щодо практичного використання ПРРО (формування чека та його відправлення до податкової служби, способи надання чека покупцю, формування Z-звіту тощо) – звертайтеся за відповідями. Наші фахівці завжди готові надати вичерпну консультацію з цих питань.
Робота РРО оффлайн:
На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу розрахункові операції проводяться в режимі «офлайн». ПРРО дозволяє працювати у «офлайн» режимі не більше 36 годин поспіль та не більше 168 годин на місяць. Для того, щоб перевести ПРРО в роботу в режимі «офлайн» потрібно подати заяву за формою №4-ПРРО (код форми F(J)1316901) і почати працювати. Щоб вивести апарат з режиму «офлайн» необхідно подати заяву також за цією формою, тільки робиться відповідна відмітка, що припиняється робота ПРРО у режимі «офлайн».

Скасування реєстрації РРО

Процедура:

Скасування реєстрації ПРРО здійснюється на підставі Заяви за формою № 1-ПРРО з позначкою «Скасування реєстрації», або на підставі Повідомлення за формою № 2-ПРРО з позначками «несправність» (якщо Заява з позначкою «Відновлення роботи» не надійшла протягом місяця) або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа». Така Заява подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікації. До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО необхідно забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі «офлайн» фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень.Крім того, реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером з підстав, визначених законодавством (до ЄДР внесено запис про реєстрацію припинення суб’єкта господарювання, смерть або недієздатність ФОП та інше).

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Штрафи за порушення вимог до використання РРО

Что входит:
  1. За проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
  • 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
  • 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
  1. Суб’єкт господарювання не використовує, використовує не зареєстровані належним чином КОРО/РК, порушує встановлений порядок їх використання або не зберігає протягом установленого строку – п’ятдесят НМДГ (850 грн).
  2. Якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції – 30 НМДГ (510 грн).
  3. Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості – 300 НМДГ (5100 грн).
  4. Порушення встановленого п. 1 ст. 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті – 20 НМДГ (340 грн);
  5. Застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника – 300 НМДГ (5100);
  6. Неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання – 30 НМДГ (510 грн).

Крім того, відповідно до ст. 19 Закону до суб’єктів господарювання, що реалізують РРО з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 НМДГ (8500 грн) за кожний реалізований РРО, при цьому вартість реалізованої продукції повертається покупцю, а реалізована продукція підлягає конфіскації.

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі  вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше 10 НМДГ (170 грн). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порушники також несуть адміністративну відповідальність:

Деталі:

За порушення проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 155-1 КпАП)

Перше порушення для:

  • осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від 2 до 5 НМДГ (34-85 грн);
  • посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ (85-170 грн).

Повторно протягом року на:

  • осіб, які здійснюють розрахункові операції,- від 5 до 10 НМДГ (85-170 грн);
  • посадових осіб – від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн).

За порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ст. 163-15 КпАП):

  • для фізосіб-підприємців, посадових осіб юридичної особи – штраф від 100 до 200 НМДГ (від 1700 грн до 3400 грн);
  • за повторне порушення – штраф від 500 до 1000 НМДГ (8500 – 17000 грн).