Штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації. Виходимо з тіні

Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X. Зазначена стаття передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 17000 грн до 34000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

• державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
• отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
• отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 34000 грн. до 85000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах для цілей зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, випадки притягнення до відповідальності особи – зовсім не рідкість. До відповідальності можуть залучити і перукаря, який веде діяльність без реєстрації, і незаконного торговця, і перевізника, який везе чужий вантаж на своєму автомобілі. При цьому, в ряді випадків фактичні обставини, які супроводжували виявлення такої діяльності, не дозволяють довести відсутність в ній систематичності та підприємницького характеру.

Тому існує практика притягнення до адміністративної відповідальності (зі штрафом в розмірі 17000 грн) за здійснення підприємницької діяльності (перевезення, торгівля тощо) без реєстрації ФОП. Тож, штраф за торгівлю без ФОП (штраф за роботу без ФОП) в Україні цілком можливий, а його розміри зазначені в ч.1 та ч.2 ст.164 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Попри багаторазові повідомлення і серйозну міру відповідальності, до сих пір дуже «популярною» є відмова роботодавця від офіційного працевлаштування працівників. При цьому нерідко замість трудового договору роботодавець оформляє договір стажування, практики, або «псевдо» випробувальний термін, який, на його думку, повинен вирішити питання з неоформленням співробітника. Як правило, при фактичній перевірці ДПС або проведенні виїзного інспектування (інспекційного відвідування) Держпраці всі такі працівники розглядаються як неоформлені, із притягненням їх роботодавця до відповідальності.

Нерідко інформація про існування таких прихованих трудових відносин може бути отримана в ході перевірки на підставі заяви самих працівників (в т.ч. після їх конфліктного звільнення або спору з роботодавцем).

При цьому, сам горе-роботодавець може бути притягнутий до відповідальності згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 265 Кодексу Законів про працю, ст. 172 Кримінального кодексу України.

• Відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X  фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 грн. до 17 000 грн.).
• Відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про Працю України від 10.12.1971 р юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – несуть відповідальність в вигляді штрафу в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на сьогодні 201 000 грн.).
• Згідно з ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р № 2341-III, незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або в зв’язку з повідомленням їм про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 51 000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років. При цьому, мова йде про визнання прихованих трудових відносин як підставу для відповідальності посадових осіб підприємства, або ФОП. При цьому визнання прихованих трудових відносин судами в більшості випадків, розглядається як підстава для застосування адміністративної або кримінальної санкції.

Таким чином, неоформлення працівників потенційно несе ризики визнання прихованих трудових відносин та притягнення працедавця (або його посадових осіб) до відповідальності за такі факти. Про всі варіанти ухиляння від офіційного працевлаштування, їх недоліки та відповідальність читайте в статті «Штраф за неоформленого співробітника в Україні».

Одним з незаконних шляхів «сірого» підприємництва, навіть в тому випадку якщо ФОП зареєстрований – є приховування всієї отриманої виручки (доходу), а значить  і її неповне декларування. Це призведе приведе до заниження сум податків (якщо мова йде про ФОП на загальній системі або платника єдиного податку 3 групи).

Звичайно ж, суб’єкт господарювання повинен декларувати всі суми отриманого доходу. При цьому варто враховувати і той факт, що продаючи товар (надаючи послуги), але не показавши суми виручки такий ФОП в значній мірі ризикує – адже якщо його покупцем буде інший підприємець (або працівник підприємства, який купував товари отримавши кошти під звіт), то така закупівля буде показана в податковому розрахунку за формою 1-ДФ, і факт приховування доходу розкриється досить швидко.

А для тих ФОП, які повинні застосовувати РРО, але проводять розрахунки на неповну суму або взагалі не проводять розрахункові операцій через РРО, законодавство передбачає суттєві штрафи.

Не є законним й отримання коштів (виручки) на карту фізособи, а не на підприємницький рахунок. На сьогодні податкова служба робить всі кроки до того, щоб контролювати всі безготівкові надходження фізосіб-підприємців. А значить, якщо ФОП отримує частину свого доходу на непідприємницький рахунок (з метою знизити річний обсяг діяльності або вивести частину коштів з-під оподаткування), він сильно ризикує. Як мінімум – що ці суми будуть включені йому в дохід. А в гіршому випадку – що з цих «неофіційних» доходів йому доведеться сплатити суми ПДФО 18% і військового збору 1,5%.

Штрафування діяльності з надання послуг манікюру/педікюру на дому, а також інших видів підробітку (фотограф, няня, перукар та інше) підпадає під ті самі правила, що і незаконна підприємницька діяльність загалом. Про штрафи за таку діяльність зазначено вище в блоці «Штрафи за незаконне підприємництво в Україні».

ДПС неодноразово наголошувала, що ними здійснюється регулярний моніторинг соціальних мереж та сайтів приватних оголошень задля виявлення таких отримувачів доходів з ознакою систематичної діяльності. Зрозуміло, що такий моніторинг з боку ДПС є дуже ресурсозатратним та не завжди ефективним. Окрім виявлення потенційних правопорушників ще потрібний час та ресурси на збирання доказової бази, а цього як раз зазвичай не вистачає. Тож, шансів виявити всіх прихованих підприємців у ДПС не багато. Але вірогідність, що саме Ви опинитеся у числі «щасливчиків», хоч і мала, але існує. Про доведення незаконної підприємницької діяльності зазначено у наступному блоці.

Окремо хочемо зазначити, що наразі вже існує законопроєкт, що передбачає застосування спеціального режиму оподаткування доходів від здійснення окремих видів діяльності. Ним, зокрема, передбачено:
– певний перелік видів діяльності, що здійснюються в рамках такого режиму;
– ставка податку 6% твід доходу від такої діяльності;
– гранична сума такого доходу – 153 мінімальні зарплати;
– відкриття окремого рахунку в банку;
– застосування РРО/ПРРО;
– відсутність необхідності сплачувати військовий збір (1,5%) з таких доходів.

Чи стане цей законопроєкт життєздатним та яка остаточна редакція буде діяти – будемо відслідковувати.
Але поки що «маємо те, що маємо»: хоча і невисоку, але все ж таки вірогідність потрапити «під приціл» ДПС щодо незадекларованих доходів та/або незаконної підприємницької діяльності.