Дуже часто підприємці не поспішають офіційно реєструвати ФОП. Зрозуміти їх не складно: перший дохід та масштаби бізнесу ще настільки малі, що власне й реєструвати поки нічого. Однак за законодавством за комерційну діяльність без реєстрації українським підприємцям загрожують штрафи. 

Коли підробіток перетворюється на повноцінний бізнес

У ряді випадків, суб’єкт господарювання веде бізнес суттєво порушуючи вимоги законодавства, без реєстрації, або іншим способом порушуючи встановлені законом вимоги.

  • Здійснення підприємницької діяльності (наприклад, інтернет-магазину, надання послуг та ін.) без реєстрації ФОП та без сплати податків з отриманих сум доходів;
  • неоформлення найманих працівників або використання сурогатних замінників трудового договору, покликаних нібито замінити реальне працевлаштування (договори цивільно-правового характеру, договори про стажування та ін.);
  • неоприбуткування отриманої виручки (неповне оприбуткування);
  • торгівля товаром, який придбаний без документів, або імпортований без офіційного митного оформлення;
  • неоформлення необхідних дозвільних документів або погоджень, якщо це прямо вимагається законом.

У Господарському кодексі України зазначено:

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Ключовим в цьому визначенні можна назвати слово «систематична». Тобто, якщо ви займаєтеся роботою, яка систематично або постійно приносить вам дохід, то ви – підприємець, і повинні офіційно зареєструвати свою діяльність. Згідно з практикою правозастосування, до критерію «систематичності» відносять діяльність, яка здійснювалася суб’єктом 3 (три) і більше разів протягом одного календарного року.

При цьому кажучи «вийти з тіні» ми можемо розуміти усунення того фактора, який є ключовим у порушенні законодавства, в тому числі:

  • реєстрація бізнесу (реєстрація ФОП або юридичної особи);
  • офіційне працевлаштування працівників;
  • оформлення необхідних дозвільних документів та ін.

Багато хто може заперечити, що якщо працювати «по-тихому», не привертаючи до себе увагу органів контролю, то цілком можна обійтися і без формальностей. Тим більше що відповідальність за підприємництво без реєстрації передбачена тільки в тому випадку, якщо факт комерційної діяльності буде доведений. Як то кажуть, «не спійманий – не злодій». Однак в цьому випадку, потрібно повністю усвідомлювати всі ризики і наслідки незареєстрованої діяльності.

Незаконна підприємницька діяльність в Україні: види і штрафи

Розберемо грунтовно види підприємництва “в тіні” та відповідальність для кожного випадку.

Діяльність без реєстрації ФОП (незаконне підприємництво)

Деталі
Нерідко доводиться стикатися з ситуацією, коли певна діяльність (наприклад, послуги перукаря або майстра нігтьового дизайну, СЕО-просування, бухгалтерські, ремонтно-будівельні та ін.) ведеться повністю без оформлення їх виконавцем підприємницького статусу. Однак відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р № 436-IV, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому з урахуванням вимог ст. 58 Господарського кодексу, здійснення підприємницької діяльності проводиться на підставі реєстрації як юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Тому при відсутності такої реєстрації йдеться про незаконне здійснення суб’єктом підприємницької діяльності.

Штрафи за незаконне підприємництво в Україні

Деталі

Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X. Зазначена стаття передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 17000 грн До 34000 грн) З конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

  • державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
  • отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
  • отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. е. в сумі від 34000 грн до 85000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах для цілей зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, випадки притягнення до відповідальності особи – зовсім не рідкість. До відповідальності можуть залучити і перукаря, який веде діяльність без реєстрації, і незаконного торговця, і перевізника, який везе чужий вантаж на своєму автомобілі. При цьому, в ряді випадків, фактичні обставини, які супроводжували виявлення такої діяльності не дозволяють довести відсутність в ній систематичності та підприємницького характеру.

Тому існує практика притягнення до адміністративної відповідальності (зі штрафом в розмірі 17000 грн) за здійснення підприємницької діяльності (перевезення, торгівля тощо) без реєстрації як ФОП.

Діяльність без дозвільних документів (дозволів, погоджень тощо)

Деталі
Одним із видів порушень, які також мають місце – є здійснення діяльності, без наявності належним чином оформлених дозвільних документів. І якщо здійснення діяльності без ліцензії – рідкість, то відсутність іншої дозвільної документації розповсюджена. Крім ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про яку ми згадували вище, можуть мати місце й інші види порушень (через незнання або навмисних). Наприклад, кафе та інші суб’єкти, які пов’язані з торгівлею харчовими продуктами, зобов’язані провести реєстрацію потужностей. Під реєстрацією потужностей мається на увазі внесення до реєстру інформації про об’єкт торгівлі (в т.ч. кафе), через яке проводиться торгівля харчовими продуктами. Така реєстрація повинна бути проведена не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи об’єкта. При цьому її непроведення може спричинити штраф на ФОП в розмірі від 11 мінімальних заробітних плат, згідно зі ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII.

Неоформлення працівників

Деталі

Попри багаторазові повідомлення і серйозну міру відповідальності, до сих пір дуже «популярною» є відмова роботодавця від офіційного працевлаштування працівників. При цьому нерідко замість трудового договору роботодавець оформляє договір стажування, практики, або «псевдо» випробувальний термін, який, на його думку, повинен вирішити питання з неоформленням співробітника. Як правило, при фактичній перевірці ДФС або проведення виїзного інспектування (інспекційного відвідування) Держпраці, все такі працівники розглядаються як неоформлені, із залученням їх роботодавця до відповідальності.

Нерідко інформація про існування таких прихованих трудових відносин може бути отримана в ході перевірки на підставі заяви самих працівників (в т.ч. після їх конфліктного звільнення або спору з роботодавцем).

При цьому, сам горе-роботодавець може бути притягнутий до відповідальності згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 265 Кодексу Законів про працю, ст. 172 Кримінального кодексу України.

  • Відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, термінів надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами – підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно них трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи – підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України “Про звернення громадян”, або надання зазначених документів, які містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн).
  • Відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про Працю України від 10.12.1971 р юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – несуть відповідальність в вигляді штрафу в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на сьогодні 125190 грн).
  • Згідно з ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р № 2341-III, незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або в зв’язку з повідомленням їм про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 грн до 51000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років. При цьому, мова йде про визнання прихованих трудових відносин як підставу для відповідальності посадових осіб підприємства, або ФОП. При цьому визнання прихованих трудових відносин судами в більшості випадків, розглядається як підстава для застосування адміністративної або кримінальної санкції.

Таким чином, неоформлення працівників, потенційно несе ризики визнання прихованих трудових відносин та залучення орендодавця (або його посадових осіб) до відповідальності за такі факти. Про всі варіанти ухиляння від офіційного працевлаштування, їх недоліки та відповідальність читайте в статті «Штраф за неоформленого співробітника в Україні».

Неоприбуткована виручка (або «скиньте мені на карту»)

Деталі

Одним з незаконних шляхів «сірого» підприємництва, навіть в тому випадку якщо ФОП зареєстрований – є неоформлення всієї отриманої виручки (доходу) в книзі обліку доходів ФОП. А значить – і її неповне декларування, що приведе до заниження сум податків (якщо мова йде про ФОП на загальній системі або платника єдиного податку 3 групи).

Звичайно ж, суб’єкт господарювання повинен декларувати всі суми отриманого доходу. При цьому варто враховувати і той факт, що продаючи товар (надаючи послуги), але не показавши суми виручки такий ФОП в значній мірі ризикує – адже якщо його покупцем буде інший підприємець (або працівник підприємства, який купував товари отримавши кошти під звіт), то така закупівля буде показана в податковому розрахунку за формою 1-ДФ, і факт приховування доходу розкриється досить швидко.

А для ФОП на загальній системі (які повинні застосовувати РРО при готівкових розрахунках), неоприбуткування частини отриманих коштів, тягне за собою пряму відповідальність згідно із законом. На сьогодні, в разі проведення розрахунків на неповну суму або непроведення розрахункових операцій через РРО, ФОП може бути притягнутий до відповідальності за вчинене вперше правопорушення в розмірі – 1 гривні, а за кожне наступне порушення – 100 відсотків вартості проданих товарів (послуг). Звертаємо увагу, що недавно прийнятим Проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про використання реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»(так званий законопроект 1053-1), суми штрафів планується серйозно підвищити.

Не є законним й отримання коштів (виручки) на карту фізособи, а не на підприємницький рахунок. На сьогодні податкова служба робить всі кроки до того, щоб контролювати всі безготівкові надходження фізосіб-підприємців. А значить, якщо ФОП отримує частину свого доходу на непідприємницький рахунок (з метою знизити річний обсяг діяльності або вивести частину коштів з-під оподаткування), він сильно ризикує. Як мінімум – що ці суми будуть включені йому в дохід. А в гіршому випадку – що з цих «неофіційних» доходів йому доведеться сплатити суми ПДФО 18% і військового збору 1,5%.

Як довести незаконну підприємницьку діяльність в Україні?

Деталі
Як правило, державні органи не доводять незаконну підприємницьку діяльність. Оскільки реєстрація ФОП – це зафіксований в реєстрі факт, він або є, або його немає, а значить кафе, яке працює від імені просто громадянина автоматично здійснює в його особі діяльність без реєстрації. Дещо складніше виглядає ситуація з діяльністю, наприклад, майстра манікюру або дизайнера-дистанційника – оскільки такий фахівець працює «віч-на-віч» з клієнтом, то податковий орган або інші структури часто можуть дізнатися про нього тільки на підставі скарги клієнта. В цьому випадку при доведенні незаконного підприємництва буде братися до уваги, як довго така діяльність ведеться (і чим підтверджено її ведення тривалий термін), які доходи отримані від неї. Без збору доказової бази, довести таке підприємництво буде важко. Однак це не скасовує необхідності реєструвати ФОП, якщо планується діяльність на постійній основі, з отриманням доходу від неї.

Коли варто задуматися про офіційну реєстрацію?

Звичайно, перш ніж реєструватися як підприємець, варто кілька разів подумати. Адже отримуючи офіційний статус суб’єкта господарювання, ви потрапляєте на облік у податкову та інші органи контролю. До вас можуть прийти з перевіркою. А якщо бізнес не піде, ліквідувати його набагато складніше, ніж зареєструвати. Тому для початку все обміркуйте і не поспішайте. Але як зрозуміти, що час для офіційної реєстрації прийшло? Ось кілька підказок:

  1. Перед вами виникає необхідність укладення договору з постачальниками та іншими підрядниками. Ставлячи свій підпис у договорі, ви відповідаєте не лише перед контрагентом, а й перед законом. Ви стаєте більш публічним, тому ризики зростають.
  2. Вам потрібно наймати працівників для виконання будь-яких робіт.
  3. Вам потрібен кредит на подальше розширення бізнесу.
  4. Ви хочете перейти на інший рівень розвитку, плануєте створювати власну торгову марку і розвивати бренд.
  5. Ви плануєте активно просувати свій бізнес, і будете постійно на виду.
  6. У вас досить великі доходи, і на вас можуть звернути увагу органи контролю.
  7. Ви плануєте відкривати власний офіс.
  8. Необхідно підвищити рівень довіри з боку клієнтів і т.д.

Звичайно ж, про офіційну реєстрацію бізнесу потрібно задуматися перед його відкриттям. Ми не можемо рекомендувати починати нелегально бізнес і лише потім, після його успішного старту – оформити. Якщо бізнес вже працює, ви обслуговуєте клієнтів, приймаєте кошти, і навіть маєте працівників (які також не працевлаштовані офіційно), то оформити ФОП і зробити інші кроки, спрямовані на «офіціалізацію» бізнесу бажано максимально швидко.