Штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації. Виходимо з тіні

Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X. Зазначена стаття передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 17000 грн До 34000 грн) З конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

• державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
• отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
• отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. е. в сумі від 34000 грн до 85000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах для цілей зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, випадки притягнення до відповідальності особи – зовсім не рідкість. До відповідальності можуть залучити і перукаря, який веде діяльність без реєстрації, і незаконного торговця, і перевізника, який везе чужий вантаж на своєму автомобілі. При цьому, в ряді випадків, фактичні обставини, які супроводжували виявлення такої діяльності не дозволяють довести відсутність в ній систематичності та підприємницького характеру.

Тому існує практика притягнення до адміністративної відповідальності (зі штрафом в розмірі 17000 грн) за здійснення підприємницької діяльності (перевезення, торгівля тощо) без реєстрації як ФОП.

Попри багаторазові повідомлення і серйозну міру відповідальності, до сих пір дуже «популярною» є відмова роботодавця від офіційного працевлаштування працівників. При цьому нерідко замість трудового договору роботодавець оформляє договір стажування, практики, або «псевдо» випробувальний термін, який, на його думку, повинен вирішити питання з неоформленням співробітника. Як правило, при фактичній перевірці ДФС або проведення виїзного інспектування (інспекційного відвідування) Держпраці, все такі працівники розглядаються як неоформлені, із залученням їх роботодавця до відповідальності.

Нерідко інформація про існування таких прихованих трудових відносин може бути отримана в ході перевірки на підставі заяви самих працівників (в т.ч. після їх конфліктного звільнення або спору з роботодавцем).

При цьому, сам горе-роботодавець може бути притягнутий до відповідальності згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 265 Кодексу Законів про працю, ст. 172 Кримінального кодексу України.

• Відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, термінів надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами – підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно них трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи – підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України “Про звернення громадян”, або надання зазначених документів, які містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн).
• Відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про Працю України від 10.12.1971 р юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – несуть відповідальність в вигляді штрафу в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на сьогодні 125190 грн).
• Згідно з ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р № 2341-III, незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або в зв’язку з повідомленням їм про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 грн до 51000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років. При цьому, мова йде про визнання прихованих трудових відносин як підставу для відповідальності посадових осіб підприємства, або ФОП. При цьому визнання прихованих трудових відносин судами в більшості випадків, розглядається як підстава для застосування адміністративної або кримінальної санкції.

Таким чином, неоформлення працівників, потенційно несе ризики визнання прихованих трудових відносин та залучення орендодавця (або його посадових осіб) до відповідальності за такі факти. Про всі варіанти ухиляння від офіційного працевлаштування, їх недоліки та відповідальність читайте в статті «Штраф за неоформленого співробітника в Україні».

Одним з незаконних шляхів «сірого» підприємництва, навіть в тому випадку якщо ФОП зареєстрований – є неоформлення всієї отриманої виручки (доходу) в книзі обліку доходів ФОП. А значить – і її неповне декларування, що приведе до заниження сум податків (якщо мова йде про ФОП на загальній системі або платника єдиного податку 3 групи).

Звичайно ж, суб’єкт господарювання повинен декларувати всі суми отриманого доходу. При цьому варто враховувати і той факт, що продаючи товар (надаючи послуги), але не показавши суми виручки такий ФОП в значній мірі ризикує – адже якщо його покупцем буде інший підприємець (або працівник підприємства, який купував товари отримавши кошти під звіт), то така закупівля буде показана в податковому розрахунку за формою 1-ДФ, і факт приховування доходу розкриється досить швидко.

А для ФОП на загальній системі (які повинні застосовувати РРО при готівкових розрахунках), неоприбуткування частини отриманих коштів, тягне за собою пряму відповідальність згідно із законом. На сьогодні, в разі проведення розрахунків на неповну суму або непроведення розрахункових операцій через РРО, ФОП може бути притягнутий до відповідальності за вчинене вперше правопорушення в розмірі – 1 гривні, а за кожне наступне порушення – 100 відсотків вартості проданих товарів (послуг). Звертаємо увагу, що недавно прийнятим Проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про використання реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»(так званий законопроект 1053-1), суми штрафів планується серйозно підвищити.

Не є законним й отримання коштів (виручки) на карту фізособи, а не на підприємницький рахунок. На сьогодні податкова служба робить всі кроки до того, щоб контролювати всі безготівкові надходження фізосіб-підприємців. А значить, якщо ФОП отримує частину свого доходу на непідприємницький рахунок (з метою знизити річний обсяг діяльності або вивести частину коштів з-під оподаткування), він сильно ризикує. Як мінімум – що ці суми будуть включені йому в дохід. А в гіршому випадку – що з цих «неофіційних» доходів йому доведеться сплатити суми ПДФО 18% і військового збору 1,5%.