Новий закон про ТОВ 2018 р.: зміни та нові можливості (порівняльна таблиця)

Наглядова рада контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Окрім того, наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників (ревізійна комісія таких повноважень не мала). Створення наглядової ради буде зручним, якщо необхідно значно звузити повноваження директора підприємства, при цьому не перекладаючи всі рішення на загальні збори учасників, та взагалі делегувати їй деякі повноваження загальних зборів учасників.

Детальніше: Загальні збори учасників, Наглядова рада, Виконавчий орган.

Таким чином, законодавці надали право визначення строку внесення вкладів загальним зборам учасників товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Детальніше: Статутний капітал ТОВ

Законом встановлено більш жорстку ніж раніше, вимогу до оцінки негрошових вкладів.

Можливість збільшувати статутний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку раніше законодавчо передбачена не була, хоча і заборони не було встановлено.

У новому Законі детально прописана процедура збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, форма таких внесків та особи, які можуть робити додаткові вклади.

Новий Закон не відкладає час набрання чинності рішенням загальних зборів учасників про зменшення статутного капіталу.

Отже, новим Законом встановлено більш тривалий строк повідомлення кредиторів, пом’якшено вимоги щодо форми такого повідомлення та звужено коло осіб-кредиторів.

Законом більш конкретизовані деякі підстави, коли зменшується статутний капітал.

Навіть якщо від моменту прийняття рішення до моменту початку строку виплати дивідендів зміниться склад учасників ТОВ, право на отримання дивідендів мають саме ті учасники, які були наявними на дату прийняття відповідного рішення.

Детальніше: Виплата дивідендів учасникам ТОВ

Однією з новацій нового Закону є укладання договору, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (корпоративного договору). Корпоративний договір є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким договором визначаються особливості реалізації прав та повноважень учасників ТОВ за домовленістю між ними (умови придбання та продажу часток, голосування, гарантії тощо). Положення корпоративного договору не можуть суперечити статуту товариства.

Основною відмінністю корпоративного договору від статуту є те, що договором визначаються не повноваження учасників/засновників, а їх зобов’язання реалізувати ці повноваження певним чином.

Установчим документом товариства є статут.
Установчими документами називається комплект документів (для ТОВ – тільки статут), встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає та діє як суб’єкт господарювання і які є для нього локальними нормативними актами, тобто є обов’язковими для виконання.
Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено такі вимоги до статуту ТОВ: статут викладається державною мовою та додатково (за бажанням) — іншою мовою, у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.

Зміни до статуту ТОВ та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально. При внесенні змін до статуту ТОВ такі зміни оформляються шляхом викладення його в новій редакції.

Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується всіма учасниками товариства.

Статут ТОВ з одним засновником має відповідати зазначеним вище вимогам.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до законодавства (ч.4 ст.56 Господарського кодексу України) ТОВ може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого КМУ.

Скачати типовий статут ТОВ

28.04.2019 р. набрала чинності постанова КМУ від 27.03.2019 р. № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», зокрема, в частині затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю.

Якщо ТОВ створюється та діє на підставі модельного статуту (або вже у процесі діяльності переходить на модельний статут), в рішенні про його створення (або в будь-якому наступному рішенні загальних зборів учасників) має бути зазначена інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

При електронній формі подання документів є можливість обрати більш прийнятний для конкретного ТОВ варіант підпунктів модельного статуту (з різних, запропонованих його затвердженою формою, варіантів). Але така можливість відсутня при паперовій формі подання документів. У такому випадку всі підпункти обираються «за замовчуванням».

Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом. Таким чином, якщо навіть у двох учасників рівні частки 50/50, можна передбачити в статуті інший розподіл голосів під час голосування щодо всіх питань або щодо тих питань, які зазначені у статуті.

Загальні збори учасників скликаються:

1. з ініціативи виконавчого органу товариства;
2. на вимогу наглядової ради товариства;
3. на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства;
4. а також в інших випадках, передбачених Законом або статутом ТОВ.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства або іншим органом, визначеним статутом ТОВ.

Загальні збори учасників можна проводити як у присутності учасників товариства в одному місці, так і у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Окрім того, передбачена можливість голосування у письмовій формі (заочне голосування) та шляхом опитування (за виключенням питань, встановлених Законом або статутом товариства).

Всі рішення, прийняті загальними зборами оформлюються протоколом.  У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

Наглядова рада обирається загальними зборами учасників. Порядок діяльності наглядової ради та  її компетенція визначаються статутом.

Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень.

Члени наглядової ради товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю.

Член наглядової ради товариства не може без згоди загальних зборів учасників:

• здійснювати господарську діяльність як фізична особа — підприємець у сфері діяльності товариства;
• бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
• бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства та є підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства.

За новим Законом про ТОВ виконавчим органом товариства є директор (або інша назва за статутом), такий орган є одноосібним, але передбачена можливість створення колегіального виконавчого  органу, якщо це передбачено статутом товариства.

Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності.

Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства.

Фізична особа, яка є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє як одноосібний виконавчий орган, не може бути членом наглядової ради цього товариства.

Члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю.

Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства:

• здійснювати господарську діяльність як фізична особа — підприємець у сфері діяльності товариства;
• бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
• бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

Закон про ТОВ 2018 визначає, що розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток, внесених учасниками.

При цьому, оскільки Закон фіксує саме номінальний розмір часток учасників, то це залишає можливість і право засновникам формувати внесок до статутного капіталу по більшій вартості, ніж номінальний розмір частки. І якщо раніше така операція приводила до податкових наслідків (зокрема – податківці могли розцінити «різницю» як безповоротну фіндопомогу), то тепер окрема фіксація в статуті фактичної розбіжності між номінальною вартістю частки і її реальною величиною дозволить уникнути таких податкових ризиків.

Законом не вимагається обов’язково вказувати розмір статутного капіталу у статуті товариства, тобто в разі змін розміру статутного капіталу Вам не доведеться витрачатися на послуги нотаріуса стосовно реєстрації нової редакції статуту. Натомість, відповідні зміни будуть відображені у Єдиному державному реєстрі.

Як і раніше, нічим не обмежується мінімальний та максимальний розмір статутного капіталу ТОВ.

Законом визначено, що вкладом учасника можуть бути грошові кошти, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Останніми роками підприємства стали активно розглядати можливість використання в якості внеску до статутного капіталу права вимоги (причому як права вимоги до третьої особи, так і права вимоги від засновника до самої юридичної особи). Тим часом, положення Закону № 1576, хоча і не забороняли такої форми внеску, але залишали у інвестора і підприємства безліч ризиків (в т.ч. податкових) за такою операцією. Тепер засновники і учасники ТОВ зможуть на цілком законних підставах розглядати таку форму внеску як право вимоги. У тому числі це дозволить оптимізувати в ряді випадків і «внутрішньогрупові» операції, коли в рамках однієї системи бізнесу існує одночасно декілька юридичних осіб (в т.ч. і пов’язаних між собою господарськими та корпоративними відносинами, обтяжених заборгованостями та ін.). У ряді випадків «згортання» таких внутрішньокорпоративних заборгованостей дозволить вирішити ряд проблем і спростити саму бізнес-систему.

Якщо учасник ТОВ прострочив внесення вкладу чи його частини, тобто не вніс вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства (якщо інше не передбачено статутом), виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення та вказати додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Такий додатковий строк, не може перевищувати 30 днів.

Але якщо такий учасник не вніс вклад навіть протягом додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

• про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
• про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
• про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
• про ліквідацію товариства.

Збільшення статутного капіталу ТОВ допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі. У разі, якщо товариство володіє часткою у власному статутному капіталі (в результаті придбання частки учасника), збільшення статутного капіталу товариства не можливе.

Якщо статутний капітал збільшується за рахунок нерозподіленого прибутку ТОВ, то склад учасників та співвідношення розмірів їхніх часток не змінюються.

Що стосується збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, то такі вклади можуть робити як учасники товариства, так і треті особи. При цьому учасник має переважне право зробити додатковий вклад пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права лише якщо це передбачено відповідним рішенням загальних зборів учасників.

Законом встановлений строк для внесення додаткових вкладів:

• не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів – для учасників під час реалізації переважного права;
• протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк – для третіх осіб та учасників ТОВ.

Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

• затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
• затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
• затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

!!! Згідно ч.5 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” справжність підписів учасників, які голосували за рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, засвідчується нотаріально.

Реєстрація збільшення статутного капіталу ТОВ відбувається саме після прийняття такого рішення загальними зборами учасників ТОВ.

Раніше, у підприємства нерідко виникала потреба виплати дивідендів за поточний рік до його закінчення. І хоча формально заборони на це не було, саме документальне оформлення таких операцій вимагало додаткових зусиль.

З набранням чинності Закону про ТОВ  ці моменти усунуті.

По-перше, чітко зафіксовано, що дивіденди виплачуються коштами, якщо інше не встановлено одноголосним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства. Тобто якщо таке рішення було прийнято (притому на нашу думку, воно може бути встановлено і на тривалий період), то дивіденди можна виплачувати і в натуральній формі.

По-друге, Закон визначає – дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Період менше кварталу для виплати дивідендів потенційно можливий, однак найчастіше показники доходів і витрат для формування фінансового результату закриваються за підсумками кварталу, тому сформувати фінрезультат для виплати дивідендів за місяць може бути проблематично.

При цьому виплата дивідендів здійснюється в термін, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший термін не встановлено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Однак Закон про ТОВ 2018 встановив і ряд серйозних обмежень щодо виплати дивідендів засновникам (учасникам). Так, ТОВ не вправі приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

• воно не здійснило розрахунків з учасниками, які вийшли;
• майна підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.

Крім цього, Закон визначив, що товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій внесок. Це означає, що незалежно від суми заборгованості учасника, він виключається з виплати. При цьому потенційно можливі суперечки щодо того, чи повинна частина прибутку, що припадає на «оплачену» ним частку, «заморожуватися» або розподілятися між рештою учасників. Більш того, якщо ТОВ почне розподіляти прибуток в період, коли один або кілька учасників не сформували свій внесок повністю, вони можуть втратити право на отримання дивідендів.

Щоб усунути всі згадані вище ризики, також необхідно детально прописати порядок виплати дивідендів ТОВ в статуті.