У сучасному українському бізнесі прозорість фінансових показників стає не просто «хорошим тоном», а критичною юридичною необхідністю. Для багатьох компаній, зокрема тих, що за критеріями належать до середнього бізнесу, обов’язковий аудит є щорічним викликом. Ця стаття допоможе власникам, директорам та бухгалтерам розібратися в тонкощах законодавства, уникнути штрафів та отримати реальну користь від перевірки.

Що таке обов’язковий аудит та чим він регламентується?

Обов’язковий аудит фінансової звітності — це незалежна аудиторська перевірка фінансової звітності (або консолідованої звітності) суб’єктів господарювання, які за законом зобов’язані оприлюднювати або надати таку фінансову звітність  користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

На відміну від ініціативного аудиту, який проводиться за бажанням власників/керівництва, обов’язковий аудит є безумовною вимогою законодавства.

Ключові законодавчі акти:

  • Закон України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (визначає коло підприємств та терміни);
  •  Закон України № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (регулює порядок проведення та вимоги до аудиторів);
  • Податковий кодекс України (п. 46.2 (щодо надання звітності контролюючим органам), підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу  10 розділу XX (звільнення від відповідальності));
  • Закон України № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторськими звітами).

Хто зобов’язаний проводити аудит: Категорії та критерії

Під вимогу обов’язкового аудиту підпадають такі підприємства:

  1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес.
  2. Публічні акціонерні товариства (ПАТ).
  3. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.
  4. Суб’єкти господарювання у видобувних галузях.
  5. Середні підприємства.
  6. Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікро- та малих підприємств).
  7. Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств.
  8. Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами.

Як визначити, що ваше підприємство є «середнім»?

Підприємство вважається середнім, якщо воно протягом двох років поспіль відповідає принаймні двом із трьох наступних критеріїв:

  • Балансова вартість активів: від 4 до 20 мільйонів євро.
  • Чистий дохід від реалізації: від 8 до 40 мільйонів євро.
  • Середня чисельність працівників: від 50 до 250 осіб.

З критеріями інших категорій підприємств (мікро-, малих та великих), а також з гривневим еквівалентом вищезазначених показників в 2022-2025 роках можна ознайомитися за посиланням.

Строки оприлюднення та подання звітності.

Законодавство встановлює різні дедлайни для оприлюднення звітності на власному сайті та її подання до податкових органів.

Граничні строки оприлюднення звітності та аудиторського висновку
Категорія підприємстваОприлюднення на вебсайтіЩо саме оприлюднюють
Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.До 30 квітня року, наступного за звітнимРічну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави
Середні підприємстваДо 1 червня року, наступного за звітнимРічну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів
Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємствДо 1 червня року, наступного за звітнимРічну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів)До 1 червня року, наступного за звітнимРічну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави
Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітністьДо 1 червня року, наступного за звітнимРічну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління

Примітка щодо вихідних: Якщо граничний строк (наприклад, 1 червня) припадає на вихідний, термін може переноситися на перший найближчий робочий день.

Крім того, середні підприємства та інші суб’єкти, що зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність, додатково подають річну фінансову звітність з аудиторським звітом до 10 червня наступного року до ДПС.

Відповідальність та штрафи

Невиконання вимог закону тягне за собою серйозні фінансові та репутаційні ризики:

  • Адміністративні штрафи (ст. 163-16 КУпАП): За порушення порядку оприлюднення звітності разом з аудиторським звітом передбачено штраф від 17 000 до 34 000 грн. За повторне порушення протягом року — від 34 000 до 51 000 грн.
  • Податкові штрафи: Неподання звітності до ДПС разом з аудиторським висновком карається штрафом від 340 грн. до 1020 грн. (п. 120.1 ПКУ).

Особливості воєнного стану: Що змінилося?

Військова агресія внесла корективи, але не скасувала обов’язків повністю. Згідно із Законом № 2115-IX та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу  10 розділу XX ПКУ:

  • Звільнення від відповідальності під час воєнного стану: Суб’єкти звільняються від відповідальності за порушення термінів оприлюднення звітності на сайтах  та за порушення термінів подання до ДПС під час війни та протягом 3 місяців після її завершення.
  • Обов’язок оприлюднення та подання звітності: Юридичні особи мають оприлюднити звітність у повному обсязі та подати звітність до ДПС разом з аудиторським висновком протягом 3 місяців після закінчення війни за весь період неоприлюднення.

Як обрати аудиторську компанію: Чек-лист для керівника

Вибір «правильного» аудитора — це не лише питання ціни, а й юридичної безпеки. Використання послуг аудитора, який не має на це права, прирівнюється до відсутності аудиту взагалі.

Що обов’язково перевірити:
  • Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності: Аудиторська фірма має бути включена до «Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності».

Для підприємств, що становлять суспільний інтерес, а також для державних підприємств (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства та мікропідприємства) аудиторська фірма має бути включена до Розділу Реєстру «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес».

Для всіх інших  – до Розділу Реєстру «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності».

Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності є публічним, оприлюднюється і підтримується в актуальному стані на офіційному веб-сайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

  • Незалежність: Аудитор не може бути власником акцій вашої компанії, її працівником або близьким родичем керівництва.
  • Обмеження на послуги (для суспільно значущих): Якщо ваше підприємство є суспільно значущим, ваш аудитор не має права одночасно надавати вам послуги з ведення бухобліку, розрахунку податків або правової допомоги.
  • Договір страхування: Аудиторська фірма, що проводить обов’язковий аудит, зобов’язана мати чинний договір страхування цивільно-правової відповідальності (мінімум 10 млн. грн.. для суспільно значущих підприємств).

Окрім цього, бажано, щоб аудиторська фірма мала достатньо ресурсу (персонал, матеріально технічна база) для надання аудиторських послуг для вашого підприємства та досвід у проведенні перевірок підприємств саме вашої галузі.

Практичні поради: Чому варто починати раніше?

Оптимальний час для укладення договору на аудит — четвертий квартал звітного року.

Переваги раннього контрактування:

  • Інвентаризація: Аудитор зможе бути присутнім при проведенні річної інвентаризації, що є критично важливим для отримання належних аудиторських доказів щодо існування та стану активів.
  • Економія: У «гарячий сезон» (весна) попит на послуги зростає, а разом з ним і ціни. Ранній договір дозволяє зафіксувати вигіднішу вартість.
  • Якість: Команда аудиторів матиме більше часу на планування та вивчення особливостей вашого бізнесу, що дозволить виявити та виправити помилки в обліку до офіційного подання звітності.

Висновок

Обов’язковий аудит — це не лише регуляторний тягар, а й можливість для середнього підприємства оцінити свої фінансові ризики, підвищити довіру інвесторів та забезпечити чистоту перед законом. Своєчасний вибір надійного аудиторського партнера допоможе вашому бізнесу впевнено пройти перевірку та вийти на нові висоти стабільності.

ПП “АФ “ГЛОБАЛ АУДИТ” внесено до Реєстру Суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, та має успішний досвід з проведення обов’язкового аудиту для середніх підприємств.

У разі виникнення питань стосовно надання відповідних аудиторських послуг для Вашої компанії – звертайтеся за консультацією до наших аудиторів. Раді бути корисними.