24 грудня 2025 року о 17:10 Державна податкова служба України опублікувала План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік. Заплановано протягом року провести перевірку у 3544 юридичних особи та 1016 фізичних осіб-підприємців. Радимо переглянути, чи не потрапило ваше підприємство або ваш ФО-П до цих списків.

За лінком ви знайдете 4 окремих файли формату exel та окремий файл із Довідником структури плану-графіка.

План-графік проведення планових документальних перевірок складається з чотирьох підрозділів (за типами осіб, стосовно яких проводитимуться перевірки):

  • 1 файл — це юридичні особи;
  • 2-й ­ ­— фінансові установи та представництва нерезидентів;
  • 3- й — фізичні особи;
  • 4-й —  юридичні особи, предметом перевірки щодо яких є ПДВ, ПДФО, військовий збір та ЄСВ.

Взагалі контролювати наявність вашого бізнесу в цих списках  слід тричі на рік:

  • у грудні, коли оприлюднюється план-графік на наступний рік на офіційному сайті (граничний термін опублікування — 25 грудня);
  • а потім ще двічі протягом року в періоди, коли до плану можуть бути внесені зміни: у першому (не пізніше 30 березня) та у другому кварталі (не пізніше 30 червня).
Чи можна дізнатись про планову перевірку, якщо не заглядати у план-графік?

Копію наказу про проведення планової перевірки має бути надіслано не пізніше 10 календарних днів до дати її проведення.  Але це дуже малий строк для підготовки з урахуванням того величезного обсягу питань та документів, який може бути предметом такої перевірки у 2026-му та декількох наступних роках, тож слід  періодично відвідувати сайт ДПС для відстеження змін у плані.

Який період може охоплювати планова податкова перевірка та яким може бути її предмет?

За звичайних умов цей період охоплював би термін, передбачений статтею 102 Податкового кодексу України, тобто 1095 днів (2555 дня для перевірок  дотримання процедур трансфертного ціноутворення  та оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній). Але ж, як відомо,  перебіг цих строків зупинявся. Спочатку у березні 2020 року через введення карантину. А потім, у березні 2022-го року, у зв’язку із введенням  воєнного стану. Тож,  враховуючи зупинення строків, плановою перевіркою може бути охоплений період із 2019-го звітного року.

Державні податкові інспектори  у межах цього чималого періоду перевірятимуть повноту, достовірність та своєчасність нарахування та сплати усіх податків і зборів, а також дотримання валютного законодавства (встановлених Національним банком України строків розрахунків за експортований товар та строків ввезення в країну імпортованого товару).

Які документи перевіряються?

Податкові декларації, уточнюючи розрахунки, фінансова, статистична та інша звітність, облікові регістри,  первинні документи — це ті матеріали, які платник податків зобов’язаний надати під час перевірки. Але висновки, які будуть викладені у акті перевірки, що є обґрунтуванням для  подальшого прийняття податкових повідомлень-рішень, підрозділ ДПС  робитиме також із урахуванням наявної в нього (податкової) інформації: із державних реєстрів, судових рішень або матеріалів кримінального провадження щодо злочинів, передбачених статтями 212 (ухилення від сплати податків, зборів) та 212-1 (ухилення від сплати єдиного внеску) Кримінального кодексу України. Враховується аналітика від правоохоронних органів (Бюро економічної безпеки), банківських установ, інформаційні файли від податкових органів іноземних держав, а також  матеріали та інформація, отримані, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Власне кажучи, ДПС  йде на перевірку тоді, коли вже має певний обсяг відомостей стосовно порушень підприємством податкового законодавства. Бо метою перевірки є збір обов’язкових доказів, належного підґрунтя, необхідного для  правомірного донарахування податкових зобов’язань.

Тривалість планової податкової перевірки.

30 робочих днів — для великих платників податків, 10 робочих днів — для суб’єктів малого підприємництва, для інших платників — 20 робочих днів. Зазвичай ці строки продовжують, оскільки для аналізу та опрацювання великих обсягів інформації потрібен час. Таке продовження  є законним, бо передбачене пунктом 82.1 Податкового кодексу: на 15 робочих днів — для великих платників податків, на 5 робочих днів — для суб’єктів малого підприємництва, і на 10 — для усіх інших.

Які підприємства потрапляють до плану-графіку перевірок?

У пункті 77.2 ПКУ зазначено, що до плану-графіку потрапляють ті підприємства, які «мають ризик щодо  несплати податків та зборів».

Критерії потрапляння визначені у Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок  платників податків, що затверджено наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015 року (далі ­- «Порядок формування»). До речі, змін до цього документу порівняно із тією частотою внесення змін, яка притаманна сфері податкового права, було внесено не так вже і багато.

У Порядку формування зазначено, що до плану-графіку потрапляють ті бізнеси, які «мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів». Податкове законодавство (той самий пункт 77.2 ПКУ, тільки другий абзац) розділяє таких осіб на три категорії: особи з високим ступенем ризику, середнім та незначним.

За таким розподілом визначається і  періодичність перевірок:

  • бізнеси високого ступеню ризику можуть бути включені до плану-графіку один раз на рік;
  • середнього — один раз на 2 календарних роки;
  • незначного — не частіше, ніж раз на 3 роки.

 

Критеріїв  відбору 22 і вони також розподілені по цим трьом категоріям.

Серед них є наступні:

  • рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше % за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
  • рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше %  за рівень сплати податку за відповідною галуззю; …

📌На цьому місці зробимо невеличкий відступ, щоб пояснити щодо можливості для платників ознайомитись з відповідними показниками по галузям економіки і, відповідно, дізнатись, чи  є у них ризик планової перевірки.  Ця галузева аналітика розміщена на сайті ДПС.

Дані систематизовано згідно галузі діяльності (класифікація за КВЕД), а також за видами податків: за податком на прибуток, на додану вартість,  на доходи фізичних осіб, єдиним податком. У відомостях щодо сплати податку на прибуток відокремлено  звітні періоди 24-го року (звітний період рік) та жовтень 24-го — вересень 25-го року (звітний період ­- квартал). Також є відомості щодо виплати середньомісячної заробітної плати. В рамках галузей економічної діяльності є  ранжування за областями.

Деякі з інших критеріїв:

  • наявність відносин із контрагентами, що знаходяться у розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5% загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тисяч гривень;
  • здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості, а також випадки, коли різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10% собівартості реалізованої продукції;
  • сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
  • рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше % порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків;
  • невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації;
  • зменшення вартості основних фондів у значних обсягах при відсутності збільшення сплати податку на прибуток;
  • дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази;
  • наявність інформації від Бюро економічної безпеки  (БЕБ), від фінансових установ про ухилення від оподаткування;
  • здійснення виплат доходів (відсотків, роялті, лізингових платежів тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
  • сума розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів на 30% перевищує суму нарахованої амортизації основних засобів;
  •  декларування від’ємного значення оподаткування податком на прибуток;
  • здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 % загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тисяч гривень;
  • декларування суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 % загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тисяч гривень за останній звітний  період;
  • наявність відносин з платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн гривень або понад 5 % загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тисяч гривень;
  • декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій;
  • IP-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.

 

Пріоритетність потрапляння до плану-графіку визначається не менше,  ніж трьома критеріями високого ступеню ризиків та обсягами доходів або постачання. Останні  різняться за регіонами:  від 20  млн грн до 100 млн грн та від 10 000 млн гривень для великих платників податків.

На практиці більшість платників (80-90%), які потрапляють до плану, відповідають двом ключовим показникам.

Найпоширеніший критерій включення — низький рівень сплати податку на прибуток — менше 50% від середньогалузевого рівня.

Яких заходів слід вжити після того, коли вам стало відомо що підприємство чи ФО-П включено до плану-графіку?

Крім очевидних, таких, як:

  • внутрішній аудит за періоди, що можуть бути охоплені перевіркою;
  • перевірка наявності, правильності та повноти оформлення усіх документів та первинної документації;

рекомендуємо також звернутись із запитом до ДПС щодо надання інформаційно-аналітичної довідки.

У цьому документі відображено усі дані та підстави стосовно внесення платника податків до плану-графіку перевірок. У ньому зібрано аналітику по підприємству з усіх наявних у податкових органів джерел та інформаційно-телекомунікаційних систем. Інформаційно-аналітична довідка містить також відповідні арифметичні формули та розрахунки, якими ДПС вираховувала та визначала відповідність платника податків відповідним критеріям ризиків.

Ця інформація надасть вам можливість як належним чином підготуватись до перевірки,  так і вибудувати стратегію подальшого захисту.

Отримати її  можна шляхом адвокатського запиту або за запитом безпосередньо від підприємства згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Уточнюючі розрахунки —  не простий, але необхідний крок.

Внесення змін до податкової звітності (податкових декларацій) передбачено статтею 50 Податкового кодексу. Під час проведення перевірки їх подавати не можна (заборонено пунктом 50.2 ПКУ), тож слід встигнути зробити це до запланованої дати перевірки (у плані зазначається місяць). Таким чином можна запобігти високим штрафам, передбаченим статтею 123 ПКУ, які стягуються разом із донарахованими ДПС  податковими зобов’язаннями.

Періоди, за які можна подати уточнюючи розрахунки до податкових декларацій у 2026-му році, ті самі, які контролюючий орган може включити у планову перевірку. З урахуванням факту призупинення передбачених статтею 102 ПКУ строків – період з липня 2019 року.

Передбачені статтею 50 ПКУ штрафи, що нараховуються у відсотках (від 3-х до п’яти) від донарахованої в уточнюючому розрахунку суми, у період дії воєнного часу не застосовуються.

А якщо за аналізом даних та показників, відображених у інформаційно-аналітичній довідці ви зрозумієте, що таке включення є неправомірним, чи можливо запобігти перевірці шляхом оскарження включення платника  податків до плану-графіку?

На жаль, наразі сформувалась усталена судова практика стосовно того, що суди відмовляють у задоволенні таких позовів на підставі того, що вони не можуть бути предметом розгляду у судовому порядку.

Така позиція викладена у  постановах Верховного Суду України:  від 30.10.2018 року у справі № 826/6376/16;  від 02.11.2022 року у справі № 580/170/20; від 12.04.2023 року у справі №200/5094/21, від 12.04.2025 у справі №200/5099/23.

Колегії суддів ВСУ  зазначають, що предметом спору можуть бути лише рішення податкового органу, а не процес реалізації його повноважень, яким за своєю суттю є право контролюючого органу на проведення планових документальних перевірок.

Проте, згідно правових висновків Верховного Суду в процесі оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом внаслідок перевірки, юридична особа або підприємець (ФОП) може посилатись на підстави порушення податковим органом процедури призначення податкової перевірки.

Існують і такі правові висновки, що викладені у постановах  Верховного Суду  від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 та від 28 березня 2024 року по справі №620/1755/22, за якими факт проведення перевірки всупереч встановленого мораторію сам по собі є підставою для визнання протиправними рішень, прийнятих на підставі такої перевірки. Однак, ви маєте чітко усвідомлювати, що для винесення судового рішення на вашу користь  виключно цього доводу судам буде не достатньо.  В обов’язковому порядку будуть досліджуватись і усі аргументи відповідача (податкового органу) щодо прийнятих за фактом перевірки податкових повідомлень-рішень, і доводи позивача (підприємства) проти них, а також обставини усіх господарських відносин, які було перевірено.

Якщо рішення про проведення планової податкової перевірки оформлюється наказом (пункт 77.4 ПКУ), то як щодо можливості оскарження саме наказу про проведення перевірки?

Зважаючи на те, що імовірніше отримати наказ ви зможете не раніше, ніж за 10 календарних днів до проведення перевірки, його оскарження  має сенс в контексті недопущення контролюючого органу до перевірки. Бо недопуск до податкової перевірки має відповідні юридичні наслідки, а саме   — адміністративний арешт майна (п. 94.2.3 ПКУ).

Справа у тому, що для реалізації права контролюючого органу на адміністративний арешт майна лише рішення на це його керівника не достатньо. Обґрунтованість арешту визначається у судовому порядку за процедурою, визначеною статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства. Підпункт 2 частини 4 цієї статті  зобов’язує судові органи відмовляти ДПС у розгляді таких справ за наявності так званого «спору про право».

Тож деякий час існувала практика, коли з метою створення цього «спору про право» підприємства подавали позови щодо скасування наказу про проведення перевірки і таким чином запобігали адміністративному арешту майна.

Але наразі цей метод, на жаль, також є неможливим до застосування. 23 лютого 2023 року Верховний Суд у справі 640/17091/21 ухвалив рішення, яким було відступлено від попередніх правових висновків і таким чином суттєво змінено судову практику в подібних справах. Суд встановив, що факт оскарження наказу про проведення перевірки не є спором про право у розумінні частини 4 статті 283 КАС, бо неприпустимо, щоб платник у такий спосіб заважав законній діяльності податкового органу. Питання правомірності рішення  щодо накладення адміністративного арешту  має розглядатись саме в рамках процедури, передбаченої статтею 283 КАС щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме за результатами такого розгляду суд вправі як задовольнити заяву ДПС, так і відмовити у її задоволенні.

Таким чином оскарження наказу про проведення податкової перевірки не є ефективним способом захисту.

А як щодо мораторію? Чи взагалі існує у контролюючих органів право на планову податкову перевірку під час дії воєнного стану?

Наразі заборонені планові податкові перевірки стосовно бізнесів, зареєстрованих на окупованих територіях, а також в зоні активних та можливих бойових дій. Перелік таких населених пунктів затверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Дія мораторію на проведення планових документальних перевірок для вищезазначених категорій платників податків випливає з положень пп. 69.35–1  п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

‼️Заборона не розповсюджується на випадки, коли підприємства  змінили місце реєстрації чи були зареєстровані на відповідних територіях вже після тих дат, які визначені у переліку, як «дата початку» (окупації, активних бойових дій, можливих бойових дій, відповідно). 

Якщо Ви здійснюєте підприємницьку діяльність  на території можливих (якими, наприклад, є Харків та деякі населені пункти Харківської області) чи навіть активних бойових дій, проте, незважаючи на це, Ваше підприємство потрапило до плану-графіку планових податкових перевірок (а ми особисто знаємо декілька таких випадків), то слід враховувати цей факт як довід щодо незаконності такої планової перевірки, але виключно у межах оскарження податкових повідомлень-рішень. Бо як ми вказували вище, оскарження наказу про проведення перевірки, чи рішення про внесення підприємства до плану-графіку не є ефективним.

У разі виникнення питань щодо правомірності включення вашого бізнесу в план перевірок або щодо можливості оскарження рішень ДПС звертайтеся за консультацією до наших юристів та адвокатів. Спеціалісти Корпорації «Глобал Консалтинг» мають багаторічний успішний досвід як у складанні скарг/заперечень до актів контролюючих органів, так і у відстоюванні інтересів Бізнесу у судах всіх інстанцій.

 

Яна Бондаренко
Адвокат
Старший юрист Корпорації “Глобал Консалтинг”