Приватне підприємство: організаційно-правову форму скасовано. Що далі?

24.09.2025, 15:09

28 серпня 2025 року вступив у дію Закон України від 09 січня 2025 року №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». Той самий, що скасовує Господарський кодекс та підприємство як організаційно-правову форму юридичних осіб.

Пропонуємо Вашій увазі обговорення окремих практичних питань, що виникають у зв’язку із цим у власників приватних підприємств, із нашим експертом, адвокатом Яною Бондаренко.

Отже, віднині створення державних, казенних, комунальних, іноземних, дочірніх, приватних, підприємств об’єднань громадян (релігійних організацій, профспілок), підприємств споживчої кооперації, заборонено. А як щодо можливості їх подальшого існування? В особливості саме приватних підприємств?

Так, створення усіх перелічених організаційно-правових форм із 28 серпня 2025 року є забороненим. І наразі вже неможливо зареєструвати юридичну особу у формі приватного підприємства.

Вимога щодо припинення шляхом перетворення або ліквідації стосується лише підприємств єдиним учасником яких є держава або територіальна громада (стаття 14 Закону).

Законом №4196-IX передбачено трирічний перехідний період (до 28.08.2028 року), протягом якого має бути прийнято відповідні нормативні акти, що мають врегулювати обумовлені ним колізії та ліквідувати законодавчі прогалини, які виникають у зв’язку із скасуванням Господарського кодексу. Також в цей період статути та внутрішні положення приватних підприємств мають бути приведені у відповідність із Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Адміністративний збір за такі реєстраційні дії у цьому випадку не сплачується. Після впорядкування статутів приватні підприємства можуть і далі існувати в цій організаційно-правовій формі.

Які саме зміни мають бути внесені до статутів приватних підприємств?

Що суттєво відрізняє між собою такі організаційно-правові форми, як приватне підприємство та товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? Ця відмінність розкривається вже у назві. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю, які не повністю внесли вклади до статутного капіталу, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості не внесеної частини вкладу кожного з учасників. Учасники товариства із додатковою відповідальністю несуть додаткову відповідальність також і їх особистим майном у розмірі, кратному до вартості внесеного кожним з них вкладу. Ну, і в цілому питання управління приватним підприємством, створення, формування та подальшої зміни його статутного капіталу, ніколи не були законодавчо врегульовані.

Що передбачає процедура реорганізації, якщо приватні підприємства таки вирішать позбавитись неактуальної організаційної форми?

Змінити організаційно-правову форму можна за процедурами: перетворення (підприємства на товариство), злиття (кілька підприємств стають одним товариством), приєднання (підприємство приєднається до товариства). Усе майно, права та обов’язки реорганізованого підприємства за процедурою перейде до товариства.

У разі перетворення за юридичною особою зберігається її ідентифікаційний код. При злитті та приєднанні вони втрачаються.

Необхідно створити комісію (з перетворення, приєднання, злиття). Питання щодо складу (передбачається голова та інші члени) та чисельності комісії вирішуються власниками самостійно. ЇЇ функції можна покласти також і на керівника підприємства.

Початок процедури вираховується з моменту звернення до державного реєстратора (ЦНАПу чи нотаріуса).

Не взираючи на те, що товариство стає правонаступником усіх прав та обов’язків приватного підприємства, законодавством передбачено обов’язковий строк для звернення кредиторів за задоволенням їх вимог. Він не може бути меншим двох місяців. Всі вимоги мають бути розглянуті, та, залежно від їх змісту, задоволені або відхилені не пізніше тридцяти днів з моменту отримання комісією вимоги.

Після закінчення цього етапу комісія з припинення складає передавальний акт, який має бути затверджений власниками підприємства. Складанню передавального акту за встановленою практикою має передувати інвентаризація активів.

Запис про створення товариства та припинення підприємства буде внесено до Єдиного державного реєстру одночасно.

Що відбувається із ліцензіями реорганізованих підприємств?

Внесено відповідні зміни до закону «Про ліцензування видів господарської діяльності». Перетворена на товариство юридична особа, чи правонаступник припиненого в результаті злиття чи приєднання приватного підприємства має право проводити вид діяльності, на який мало ліцензію відповідне припинене приватне підприємство, протягом строку, на який її було видано, за умови дотримання ліцензійних умов.

Чи буде наслідком реорганізації приватного підприємства його позапланова податкова перевірка?

Її не буде, якщо для зміни організаційно-правової форми обрано саме процедуру перетворення. Щодо злиття та приєднання, ці форми реорганізації передбачають право контролюючого органу на позапланову перевірку згідно пункту 78.1.7 ПКУ. При чому така перевірка може бути проведена в межах 1095 днів після подання річної звітності за відповідний рік припинення приватного підприємства.

Яким чином необхідно повідомити кредиторів про початок процедури реорганізації?

Оголошення про розпочату процедуру припинення та визначений власниками строк для заявлення вимог кредиторами оприлюднює Міністерство юстиції на своєму порталі за фактом подання реєстраційної форми про початок процедури припинення. Можна також розмістити оголошення на інтернет-сайті, якщо у підприємства такий є. Ну, і, оскільки норми Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вже розповсюджуються на діяльність приватних підприємств, кожен кредитор має бути повідомлений також і індивідуально, у письмовому вигляді.

Що відбувається із працівниками підприємства в процесі та після реорганізації?

Дія трудового договору продовжується. Зберігаються права і обов’язки працівників за тими трудовими договорами, що були укладені із приватним підприємством. Якщо після злиття чи приєднання істотні умови праці (до них відносяться: посада, функціональні обов’язки, розмір заробітної плати, режим роботи, тривалість робочого часу) для робітника будуть суттєвим чином змінені, необхідно його про це повідомити не пізніше ніж за два місяці (у період дії воєнного стану —не пізніш як до запровадження таких умов). Працівник має право звільнитись з роботи у зв’язку із суттєвою зміною умов праці без попередження керівництва про це за два тижні.

Можливим є скорочення штату або чисельності працівників. До цих процедур необхідно підійти з усією повагою щодо дотримання норм трудового законодавства, вони передбачають своєчасне повідомлення професійної спілки, центру зайнятості та безпосередньо працівників. Останні мають бути попереджені також не пізніше, ніж за два місяці. В реєстр застрахованих осіб вносяться зміни щодо реорганізації роботодавця, а за вимогою працівника — і в трудову книжку також.

Левова частина тексту Закону №4196-IX це – саме про реорганізацію підприємств державної та комунальної власності, процедури, пов’язані із переданням майна та речових прав, правовий статус державного майна (узуфрукт). Корпоратизація підприємств державної та комунальної форм власності – головна мета прийняття цього Закону. Тож, можливо, приватним підприємствам не слід поспішати із прийняттям рішення про реорганізацію до появи законодавчих змін, які внесуть уточнення, що стосуються їх подальшої долі.

Якщо Ви все ж таки вирішили якнайшвидше провести процедуру перетворення вашого ПП в ТОВ або, принаймні, привести статут та внутрішні положення у відповідність із Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», звертайтеся до нас за юридичною консультацією та/або за повним супроводом процедури реорганізації.